Альбіція (Albizia) – рід невеликих дерев та чагарників родини бобові. Її квіти відрізняються неповторною індивідуальністю – вони нагадують шовковисту, ніжну волотку з довгими, яскраво забарвленими тичинками. Така декоративність не залишить байдужими поціновувачів декоративних рослин. Вирощування та догляд за альбіцією не можна назвати дуже простими. Культура вимоглива до дотримання основних правил агротехніки, потребує тепла, своєчасного зволоження.
Відомо близько 100 видів Albizia, поширені в тропіках і субтропіках західної півкулі. Найбільшою популярністю користується альбіція іранська (Albizia julibrissin), також відома як акація ленкоранська або шовкова акація з широкою як парасоля кроною і запашними рожево-малиновими суцвіттями. Як декоративне дерево вона вирощується в Південній Європі, Середній Азії, Криму та на півдні України.
Як виглядає альбіція
Albizia зростає у відкритому ґрунті в областях з теплими та м’якими зимами. У природі рослина є потужним чагарником з густим розгалуженням, висота якого може досягати 10 м, а пишна ажурна крона розкидатися до 7 м в діаметрі. Стовбур культури прямий, товщиною до 40 см, покритий корою сірого кольору.
Листові пластини складні, зеленого або сизо-фіолетового кольору, в довжину близько 20 см. Вони складаються з супротивно розташованих невеликих листочків від 15 до 30 шт., які з настанням темноти складаються і поникають, а вранці розкриваються. Коренева система альбіції поверхнева, добре розвинена, з численними довгими пагонами. На кінчиках коріння рослини розташовані бульби.
У травні-червні культура покривається волотистими суцвіттями у вигляді колосків, усипаних численними тонкими тичинками. Квітки найчастіше білі, рожеві, світло-жовті чи кремові, мають яскраво виражений солодкий аромат та привертають до себе велику увагу бджіл. Після опадання на місці суцвіть утворюються зеленувато-коричневі плоди у вигляді довгих (до 18 см) стручків, всередині яких зібрані боби до 1 см.
Види альбіції
Рід Albizia відомий своєю красивою і екзотичною зовнішністю. Багато видів альбіції відзначаються великим, гарно розсіченим листям, пишними квітами та цікавою структурою кори. У ландшафтному дизайні альбіція використовується для створення чудових декоративних композицій.
Альбіція ленкоранська (Albizia julibrissin)
Її ще називають шовковою акацією за її пухнасті суцвіття. Рослина потужна і висока, з розлогою кроною, вкрита ажурним листям, яке із зовнішнього боку яскраво-зеленого кольору, а з внутрішнього — світлішого. Ароматні суцвіття культури великі, із пучком рожевих, червоних або кремових тичинок. Період бутонізації посідає червень-липень, за ідеальних умов триває до вересня.
У спеку і після заходу сонця листя згортаються і поникають. Пізньої осені альбіція шовкова скидає листя. Взимку спостерігається виражений період спокою, потребує укриття. Дуже гарна та ефектна рослина, поширена в на півдні України. Рослина дуже теплолюбна, тому місце, де вона росте, має бути теплим, світлим і надійно захищеним від холодних вітрів і протягів.
Альбіція пучкоквіткова (Albizia lophantha)
Менш поширений вид заввишки трохи більше 6 м, родом із Західної Австралії. На поверхні стебел таких листяних чагарників знаходиться опушення. Двічіперисте листя в першому порядку має від 8 до 10 пар листочків, а в другому – від 20 до 40 пар лінійної форми. Листя зверху голе, а на зворотній поверхні є опушення. Колосоподібні циліндричні суцвіття в довжину досягають 5 см і складаються з жовтих квіток. Цвітіння спостерігається з березня до травня.
Альбіція: догляд та вирощування
Для посадки підбирають освітлену або з легкою півтінню безвітряну ділянку. Забезпечення сонячним світлом від 6 до 8 годин щоденно сприятиме її здоровому росту. Необхідно щоб ґрунт буде пухкий, легкий, з нейтральною кислотністю. Найкраще культурі підійде супіщаний або суглинок, а от від глинистого та закисленого ґрунту рекомендується відмовитися.
Враховуйте розмір дорослої рослини і забезпечте достатньо місця для її росту. Висаджують саджанці у травні, за нормальної температури грунту +15 °С. У сприятливих умовах, у теплу погоду та за достатньої кількості сонячних променів культура росте досить швидко. Зниження температури витримує максимум -15 °С. З настанням пізньої осені потребує організації укриття.
Полив
Забезпечте хороший дренаж, оскільки кущі не виносять перезволоження. Стікання зайвої води з грунту допоможе запобігти гниттю кореневої системи.
Поливайте альбіцію в залежності від погодних умов і слідкуйте як швидко висихає верхній шар грунту. Уникайте поливу в спекотні години оскільки це може призвести до випаровування вологи, і не забезпечить рослині достатньої кількості води. Додайте шар мульчі під кущем, щоб зберегти вологу в грунті.
Обрізка
Найкращий час для обрізки – весна, перед початком активного росту, що дозволяє рослині відновитись та стимулює ріст нових гілок. Почніть обрізку з видалення сухих, хворих або пошкоджених гілок. Формуюча обрізка допоможе створити компактний та естетично привабливий кущ. Видаліть зайві гілки, щоб забезпечити повітряний простір та світло для решти рослини.
Підживлення
Підживлення проводять у весняно-літній період 1 раз на 2 або 3 тижні. Використання органічних добрив, як компост або перегній забезпечать рослину поживними речовинами і покращують структуру ґрунту. Для більш збалансованого поживного комплексу використовуйте мінеральні добрива з вмістом азоту, фосфору та калію.
Навесні підживіть альбіцію добривами з високим вмістом азоту для стимулювання активного росту нових пагонів. Влітку переходьте до добрив із більш високим вмістом фосфору та калію, що підтримуватимуть формування бутонів і квітів.
Починаючи з початку осені, підживлення зменшують, а до листопада взагалі припиняють, оскільки рослина починає готуватися до відпочинку. Якщо в цей час продовжувати вносити добрива, наступного сезону дерево буде дуже слабким та болючим.
Розмноження альбіції
Розмножувати альбіцію можна живцями та насінням.
Розмноження з насіння
Посів насіння можна проводити, починаючи з другої половини зими і аж до пізньої весни. Ящик з субстратом повинен мати хороший дренаж, утримуватись в теплому приміщенні, що провітрюється з температурою близько 25°С.
Для підготовки насіння їх замочують у теплій воді, приблизно на 6 – 7 годин. Після висівають у підготовлений субстрат, дотримуючись відстані між насінням мінімум 5 мм. Після появи паростків їх щодня зволожують і провітрюють, надають достатньо світла. Якщо не вистачає природного, можна використати фітолампи.
Коли паростки зміцніють, проводять їх пікіровку, обираючи найздоровіші та найбільші. Рослини розсаджують по окремих горщиках і продовжують щоденний догляд до настання осінніх холодів. У цей час температура утримання рослинок повинна бути знижена до +5°С. Це необхідно для адаптації паростків до навколишніх умов. З настанням весни молоді пагони можна висадити на постійне місце проростання.
Живцювання
Живці для розмноження зрізають наприкінці весни, торішні, з декількома бруньками. Для кращого коренеутворення їх обробляють спеціальними стимуляторами, наприклад, корневіном і укорінюють у пухкому ґрунті при температурі близько 15 градусів. Для посадки використовується субстрат, що складається з піску та торфу, взятих у рівних частках. Повністю укорінюються живці через 3 місяці.
