Правильно створений дренаж це своєрідний фундамент, на якому ґрунтується майбутнє здоров’я та благополуччя всіх без винятку кімнатних рослин. Саме від нього залежатиме кількість вологи та повітря, які необхідні для забезпечення нормального життя квітки. Відсутність дренажу разом із неправильним поливом найчастіша причина загибелі багатьох кімнатних рослин.
Практично всі квіткарі-початківці вважають, що дренаж це той самий керамзит, який продається в магазинах, що досить насипати деяку його частину на дно горщика, і справа зроблена. Це велика помилка. Хороший дренаж для кімнатної рослини, це правильно підібрана кількість дренажного матеріалу і правильно підібраний і підготовлений горщик для посадки. Матеріал горщика, кількість та діаметр отворів невід’ємна складова якісного дренування.
Дренажні отвори у квітковому горщику
При всій кількості квіткових горщиків, не можна не помітити, що абсолютну більшість з них складають пластикові горщики. Це і зрозуміло, адже вони і легше, і доглядати його простіше, та й коштують вони значно дешевше. Але кожен досвідчений квітникар знає, що найкращий посуд для кімнатної рослини – найпростіший, неглазурований глиняний горщик. Такий горщик вже сам собою є частиною дренажної системи.
Глина чудово відводить зайву вологу, вбираючи її в себе, пропускає повітря до коріння, дозволяючи їм повноцінно «дихати».
Дренажний отвір у таких горщиках зазвичай один, і в більшості випадків цього цілком достатньо. Інша ситуація із пластиковими горщиками. Вони випускаються взагалі без отворів, лише з наміченими їм місцями, дозволяючи квітникареві самому вирішити якого діаметру повинні бути дренажні отвори і скільки їх треба. А для кожного конкретного виду кімнатної рослини вони мають бути різними.
Залежність отворів від виду квітки
Так для сукулентів, тобто рослин, які не потребують частих рясних поливів і постійно зволоженого ґрунту (кактуси, алое, каланхое і т.п.), їх роблять більше за кількістю і більші за діаметром. Те саме стосується і орхідей. Хороший приклад тому фаленопсис. Досвідчені квітникарі під час пересадки цієї орхідеї навіть роблять додаткові дренажні розрізи у бічній частині горщика. Вони дозволяють не тільки краще наситити ґрунт під час поливів, а й відвести зайву вологу від коріння квітки.
Інакше справа з рослинами вологолюбними. Всупереч твердженням, що для них дренаж не потрібен, обійтися без нього зовсім вони не можуть.
Навіть для самої вологолюбної рослини грунт повинен бути тільки вологим, а не сирим, заболоченим.
Здатність таких рослин рости на болотах у місцях їх природного проживання, не означає, що вони можуть існувати в перезволоженому ґрунті квіткового горщика. Сукупність умов природного зростання та вирощування в домашніх умовах істотно відрізняються. Дренаж цих рослин створюється більш помірний. Отже, отворів у горщику стає менше. Дати універсальну пораду за кількістю та розмірами дренажних отворів неможливо. Враховуватися має все. І обсяг горщика, і вік рослини, та її розмір. Але в першу чергу треба обов’язково ознайомитися з особливостями вирощування кожної конкретної кімнатної квітки.
У процесі вирощування слід постійно стежити за станом дренажних отворів у горщику. Вони не повинні бути щільно перекриті дренажним матеріалом чи землею. Якщо таке сталося, їх треба негайно прочистити.
Найчастіше в горщиках для підвісних конструкцій дренажні отвори не передбачаються. Інакше зайва волога стікатиме на підлогу, меблі тощо. Це не є кричущим порушенням правил. Але шар дренажного матеріалу в цьому випадку має бути значно товщим, ніж зазвичай. Та й стежити за такими рослинами треба ретельніше.
Матеріали для дренажу
Для створення дренажного шару підходять лише матеріали неорганічного походження. Більше того, вони повинні бути хімічно нейтральними, мати хорошу опірність до руйнувань, окислень. Наприклад, мармурова крихта абсолютно не придатна для дренажу, оскільки при тривалій взаємодії з водою вона значно знижує кислотність грунту, роблячи її надмірно лужною. Дрібнофракційні матеріали, такі як гранотсів або пісок, теж не особливо придатні як основний дренаж. Згодом вони ґрунтовно ущільнюються та забивають дренажні отвори.
Керамзит
Саме для цього матеріалу серед квітникарів–любителів слово «Дренаж» стало загальним. Саме під цим ім’ям він і продається. Чим відрізняється будівельний керамзит від керамзиту дренажного, квіткового? І в тому і в іншому випадку, це обпалені грудочки глини. Але відмінність все ж таки є. По-перше, він перед надходженням у продаж промивається, очищається від бруду та пилу, а по-друге, дренажний керамзит калібрується за розміром фракції.
Тому у продажу можна зустріти керамзит дрібної, середньої та великої фракцій від 5 до 20 міліметрів. Підбирається він виходячи з розмірів квіткового горщика та діаметра дренажних отворів. Кульки – гранули не повинні закупорювати отвори або проходити крізь них.
Про доцільність використання керамзиту як дренажного матеріалу серед професійних квітникарів йде чимало суперечок. Незаперечні переваги:
- екологічність
- висока гігроскопічність
- легкість
Проте можна зустріти і контраргументи. Основний з них – підвищення кислотності поживного розчину, який споживає коріння. Із цим твердженням можна погодитись, а можна й посперечатися. Принаймні, я вже багато років користуюсь керамзитом як дренажним матеріалом, і якогось негативного впливу на рослини не помітила.
Під впливом вологого середовища керамзит згодом руйнується.
Особливої шкоди рослині це не завдає. Він просто стає частиною земляного субстрату. Але дренажний шар зникає. Відбувається це нескоро. У середньому керамзитовий дренаж служить 5-6 років. Але якщо у Вас велика рослина в діжці, повна пересадка якої буде проводитися вкрай рідко (або ніколи), то для дренажу краще використовувати більш стійкий матеріал, наприклад – гальку.
Гравій, щебінь чи річкова галька
Ці матеріали в магазині навряд чи можна придбати. Тому їх калібрування та очищення лягатиме на плечі квітникаря. По суті, це теж досить непоганий дренажний матеріал. Основна його перевага – довговічність. При використанні цих матеріалів треба поверх них насипати додатковий шар вермікуліту або перліту . Це захистить коріння рослини від переохолодження та перегріву.
Керамічні черепки
При використанні черепків кераміки, ми отримуємо поєднання переваг керамзиту та гальки. Кераміка, незважаючи на подібність технології виробництва, і матеріалу, більш довговічна, ніж керамзит. Водночас вона здатна не тільки відводити зайву вологу від коріння кімнатних квітів, а й акумулювати її, не дозволяючи землі повністю пересохнути.
Для використання в якості дренажу годиться тільки чиста, неглазурована кераміка. Більшість столової кераміки для дренажу непридатні.
У той же час використовувати глиняні черепки треба дуже обережно. Зазвичай вони мають гострі зазубрені краї. Попередньо їх треба притупити. В іншому випадку висока ймовірність пошкодження коріння. Щоб уникнути таких травм, а також для кращого проходження вологи, глиняні черепки треба укладати опуклою стороною нагору, а зверху присипати тонким шаром дрібного керамзиту або вермикуліту.
Бита цегла
Цей матеріал найчастіше використовується для вирощування сукулентів та рослин у горщиках без дренажних отворів. Застосовувати можна тільки червону цеглу. За своїми властивостями вона подібна до кераміки. Перед створенням дренажного шару з битої цеглини, її так само треба підготувати. Ретельно очистити від пилу та бруду, обробити гострі краї.
Пінопласт
Його використовують так само часто, як і керамзит. Це найдешевший і доступний матеріал для дренажу. Пінопласт не здатний вбирати вологу і зберігати її, але для відведення зайвої води він цілком годиться. Більше того, на відміну від цегли, гальки та черепків, пінопласт значно легший, а значить, не обтяжує горщик. Крім цього, він уберігає коріння рослини від переохолодження на холодних підвіконнях у зимовий період.
У той же час зловживати його не варто. Він відмінно підійде для рослин із слаборозвиненою кореневою системою або для квітів, які щороку пересідають. Таких як герань, хлорофітум або гортензія, якщо вони зимують у горщику, а на літо висаджуються у відкритий грунт. Справа в тому, що коріння рослин здатне не просто обплести шматочки пінопласту, а проникнути крізь них (як гідрогель). Потім, при наступній пересадці, видалити їх, не пошкодивши коріння, буде неможливо.
Як створити правильний дренаж
Починати треба з дренажних отворів у горщику. Як я вже помітила, їх розмір та кількість залежать від виду рослини та самого горщика. У більшості випадків керуються таким правилом: чим вищий горщик, тим більше отворів (до п’яти). Для низького і широкого горщика буває достатньо двох. Отвори діаметром понад один сантиметр робити сенсу немає. Звичайний розмір – від 0,5 до 1 сантиметра. Якщо ж Ви використовуєте горщики, в яких вже є великі отвори, то для того щоб не прокидався дренажний матеріал і земля, прикрийте отвори сіткою.
При кожній плановій пересадці створюйте новий дренажний шар. Бажано використати і свіжий дренажний матеріал. Хоча гальку, керамзит та глиняні черепки, після ретельного очищення та обробки можна використовувати повторно.
Якщо пересадка робиться в екстреному порядку через хворобу рослини, дренажний шар повністю оновлюється, а старий викидається. Він може бути заражений.
Товщина дренажного шару безпосередньо залежить від вимог рослини та особливостей квіткового горщика, а точніше – дренажних отворів. Товщину дренажу прийнято розділяти (умовно) на низький, середній та високий. Виразити ці величини у сантиметрах дуже важко. Адже горщики мають різний розмір як за висотою, так і за шириною. Можу лише сказати, що найвищий дренаж становить приблизно чверть висоти горщика, середній до 1/5, а низький до 1/6 висоти.
Залежність товщини дренажного шару від кількості та розміру дренажних отворів, якщо це не обумовлено окремо в рекомендаціях щодо догляду за рослиною, приблизно така:
- Отвори маленькі та їх небагато (або немає зовсім) – шар дренажу високий
- Отвори великі, але їх небагато (одно, наприклад) – середній шар
- Багато великих отворів – низький шар
Дренаж повинен рівномірно покривати дно горщика і не закупорювати отвори. Якщо дренаж великої фракції, то бажано скомбінувати, насипавши зверху крупнозернистий пісок, перліт, вермікуліт або матеріал дрібнішої фракції. Цей додатковий шар має повністю покрити основний шар.
