Фейхоа (Feijoa sellowiana) або Ака – субтропічні та тропічні вічнозелені дерева та чагарники родини Миртові. Походить з гірських місцевостей Бразилії, Колумбії, Уругваю та північної Аргентини, де виростає до 6 мерів. Фейхоа вирощують як декоративну та плодову культуру у США, Австралії, Азербайджані. В Україні у відкритому грунті вирощується лише в Криму, але в домашніх умовах фейхоа почувається досить комфортно.
Квітки їдять у сирому вигляді, додають у чай, роблять желе. Після відцвітання зав’язуються покриті восковим нальотом темно-зелені плоди, що дозрівають у жовтні-листопаді. Йод — головна цінність фейхоа. Його кількість в ягоді в 3 рази більше, ніж в морепродуктах. Мікроелемент легко засвоюється і не викликає алергії.
Фейхоа: опис
Густорозгалужена, але компактна система коренів розташовується поверхнево. Стовбур покриває коричнево-зелена шорстка кора. Короткочерешкові листові пластини мають перисте жилкування і овальну форму. Листя має цілі краї та шкірясте на дотик, часто обвисле. Лицьова поверхня гладка, темно-зеленого кольору, а зворотна – опушена і сірувато-зелена.
Тривалість цвітіння становить приблизно 20 днів. Фруктово-солодкі їстівні квіти з’являються у пазухах листя. Їх м’ясисті білі пелюстки, оточують корону яскраво-червоних тичинок. Плід фейхоа це м’ясиста соковита ягода темно-зеленого забарвлення. Форма може бути ширококутною або овально-подовженою.
У діаметрі плоди виростають від 2 до 5 см, а їх довжина варіюється від 3 до 7 см. Насіння розташоване всередині ягід, яке оточує напівпрозора м’якоть. Запах і смак такої ягоди схожий на ананас, ківі та суницю. Шкірка має бугристу поверхню, а її забарвлення варіюється від темно-зеленого до зеленувато-жовтого кольору. У деяких випадках шкірка має фіолетово-пурпуровий наліт антоціану.
Вирощування фейхоа в домашніх умовах
На сьогоднішній день квіткарі все частіше намагаються прикрасити свою оселю екзотичними рослинами, до яких належить і фейхоа. За бажання його можна спробувати виростити із кісточки власними руками. При купівлі фейхоа зверніть увагу на шкірку, яка повинна мати блідо-жовтий колір.
Як виростити з насіння
Плід слід помістити в тепле місце для дозрівання. Після того, як він стане дуже м’яким, його потрібно розрізати і вийняти насіння разом з м’якоттю. Візьміть щільну тканину та змийте слиз під проточною водою.
Просушіть тканину разом з насінням, а потім висійте їх у горщики, що мають отвори для дренажу. На дні ємності має бути шар з піску або керамзиту та грунтосуміш, до складу якої входить річковий пісок і дернова земля (1:1). Для того щоб полегшити висів насіння, досвідчені квітникарі рекомендують з’єднати їх з невеликою кількістю піску.
Насіння треба злегка вдавити в ґрунт, при цьому присипати зверху їх не потрібно. Потім посіви зволожують з обприскувача, використовуючи рожевий розчин перманганату калію. Ємність зверху потрібно накрити склом (плівкою) і перенести в тепле місце з гарним освітленням. Поки сіянці не з’явилися, субстрат у ємності потрібно зволожувати з обприскувача по мірі його підсихання та обов’язково видалити з укриття весь конденсат.
Найчастіше перші сходи з’являються через 4 тижні або трохи раніше. Як тільки рослини з’являться, треба не затягуючи вирвати всі ослаблені. Після формування у сходів від 2 до 4 пар справжніх листових пластин їх потрібно пікірувати по індивідуальних невеликих горщиках. Для цього використовують грунт, до складу якого входить листовий перегній, дернова земля і крупнозернистий річковий пісок. Така пересадка сприяє прискоренню розвитку системи коренів рослин.
Освітлення та температура
Тропічне деревце відноситься до світлолюбних рослин, що вимагають великої кількості яскравого розсіяного світла без потрапляння прямих сонячних променів влітку. У зв’язку з цим сіяти таку культуру найкраще в останні зимові або перші весняні тижні. Якщо посів буде зроблено восени чи першій половині зимового періоду, то посівам знадобиться досвітка, оскільки у цей час світловий день надто короткий. Встановіть на висоті 25 см над горщиком фітолампу, інакше рослина скидатиме листя.
Розташуйте рослину на південному або західному вікні, де вона отримуватиме пряме сонячне світло протягом багатьох годин на день.
Якщо ви помітили, що світло не рівномірно розподіляється по рослині, регулярно повертайте горщик з фейхоа на 180 градусів, щоб уникнути однобічного розростання.
Оптимальний температурний режим влітку становить 18-24 °С, а взимку приблизно 8-12 °С. Природний клімат культури – помірні високогір’я, тому для зав’язування плодів рослині необхідний цей холодний період. Після останніх весняних заморозків деревце рекомендується перенести на відкрите повітря – балкон або сад, проте місце має бути захищеним від вітру та прямого сонця.
Як поливати
У природі фейхоа терпимо відноситься до короткочасної посухи, але в кімнатних умовах у період вегетації рослині потрібний регулярний рясний полив та обприскування крони. Верхній шар ґрунту між поливами має просохнути на 1 см.
Намагайтеся поливати не жорсткою водою кімнатної температури, щоб уникнути засолення ґрунту та розвитку захворювань. Зайву воду з піддону виливайте за 30 хвилин. З середини осені полив скорочують до помірного і відновлюють з початком активного росту, але ґрунт пересушувати не можна, оскільки це викличе скидання листя та відмирання молодих пагонів.
Полив можна проводити також через піддон. Зайву рідину при цьому методі виливати не потрібно, тому що вона через деякий час зможе ввібратися в ґрунт. У холодну пору року, коли повітря пересушене приладами опалення, кущ потрібно регулярно зволожувати з пульверизатора теплою водою щодня у вечірній час.
Підживлення
Під час активного зростання куща необхідні систематичні підживлення. Добриво вносять з початку весни і до початку вересня із частотою один раз на 2 тижні. Для підживлення використовують органічні та мінеральні комплексні добрива. Слідкуйте за кількістю азоту. Надмірна кількість стимулює зростання зеленої маси, але негативно позначається на цвітінні та плодоношенні, тому вносять азотисті підживлення після розвитку плодів.
На початку осені деревце корисно підгодувати органікою розведеною у воді в пропорції 1:10. Всі добрива вносять на вологу землю після поливу, щоб не спалити коріння.
З усіх добрив, що містять калій, фейхоа найкраще відгукується на зольну витяжку: на літр води беруть одну велику ложку золи від згорілих дерев листяних порід або трави, залиште суміш на 7 днів. Почергово використовуйте калійне, фосфатне та азотне підживлення. Добриво до субстрату слід вносити лише після поливу.
Обрізка крони
В кімнатних умовах кущ може вирости до великих розмірів, тому його обов’язково обрізають. Процедуру проводять на початку весняного періоду, застосовуючи дуже гострий секатор або ніж, який слід заздалегідь продезінфікувати. Після того як кущик виростає до 25 – 30 см, проводять його укорочування на 1/3 частину.
Формуючу, а також санітарну обрізку проводять лише тоді, коли це необхідно. Для початку потрібно зрізати всі прирости, які відходять від стовбура під кутом менше ніж 60–70⁰, потім відрізають усі конкуруючі гілки та стебла, далі – травмовані та ослаблені.
Для того щоб надати рослині форму дерева, з нижньої 1/4 частини стовбура треба постійно видаляти всі гілки та пагони. Справа в тому, що на них не виросте багатого врожаю, але завдяки такому обрізанню кущ стане гарним деревцем. Подальша обрізка полягає лише у систематичному видаленні прикореневої порослі.
Під час обрізки гілок фахівці радять встановити лезо у секатора під кутом в 45 градусів, при цьому всі зрізи потрібно зробити в напрямку від стовбура, а залишитися повинні лише дуже короткі пеньки, які незабаром засохнуть. Після обрізки місця зрізів обов’язково обробляють фунгіцидним розчином.
Пересадка Фейхоа
Молоді дерева потребують щорічної пересадки, а старіші екземпляри пересаджують раз на 3-5 років методом перевалки. Щорічно для них можна міняти верхній шар ґрунту. Горщик вибирайте просторий з високим дренажним шаром з керамзиту або дрібного щебню. В якості субстрату підійде універсальний садовий грунт з додаванням однієї частини торфу, однієї частини піску або перліту для гарної водопроникності.
Пересаджуючи кущ, на кореневій системі слід залишити старий грунт, але тільки в тому випадку, якщо в ньому немає патогенних мікроорганізмів і шкідливих комах та якщо він не прокис. Пересадку фейхоа слід проводити дуже обережно, оскільки коренева система у нього дуже тендітна.
Розмноження Фейхоа
У домашніх умовах рослина розмножується насінням, отриманим із фруктів та живцями. Однак слід пам’ятати, що метод розмноження за допомогою насіння не завжди дозволяє одержати дерево із сортовими характеристиками материнської рослини.
Для отримання насіння беруть стиглі, але не перезрілі плоди і висівають у грут як було описано вище. Для другого способу розмноження фейхоа вибирають живці 8-10 см в довжину з напівздерев’янілих пагонів. Видаляють нижню пару листочків і опускають їх на кілька хвилин в гормональний розчин, що стимулює утворення корінців.
Потім живці заглиблюють під кутом у вологий та теплий субстрат із дернової землі та річкового піску та накривають пластиковою пляшкою. Щоб уникнути розвитку захворювань, субстрат з живцями відразу поливають слабким розчином марганцівки.
Температура для укорінення – 25 °С, освітлення яскраве, але розсіяне. Періодично прибирайте укриття та обприскуйте живці, стежте за вологістю піску. Після перших ознак укорінення, приблизно через півтора-два місяці, молоді паростки можна пересадити в окремі горщики. Помірно підгодовувати їх можна лише через 6 тижнів. Отримані екземпляри зберігають всі характеристики материнської рослини та починають плодоносити вже на 3 рік.
Для чого корисно їсти фейхоа
Плід містить значну кількість вітаміну С, який є потужним антиоксидантом і сприяє підтримці імунної системи та боротьбі зі стресом. Також в складі є вітаміни А та Е, які сприяють здоров’ю шкіри та зору.
У ягодах міститься дуже багато йоду, найбільша кількість такого елемента є в тих плодах, які виросли на деревах, що розташовані неподалік моря: у 100 грамах ягід знаходиться 35 мг йоду, при цьому добова норма для дорослої людини всього 0,15 мг.
Фейхоа містить велику кількість клітковини, яка сприяє нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Фахівці радять включити до свого раціону фейхоа при авітамінозі, атеросклерозі, застудних захворюваннях, млявій перистальтиці кишечника, хворобах органів травлення, подагрі, запорах.
Рослина чистить організм дуже м’яко, не вимиваючи корисні мікроелементи, вітаміни й не викликаючи дисбактеріоз. Вживати в їжу краще добре дозрілі плоди: вони м’які і ніжні.
Feijoa sellowian містить пірогенін, який має заспокійливий ефект на нервову систему. Це може сприяти зниженню рівня стресу, поліпшенню сну та загальному відчуттю розслабленості.
Види та сорти Фейхоа
В домашніх умовах можна вирощувати кілька видів та сортів, які мають особливі властивості.
- Nazemetz має компактну форму з густою, округлою кроною. Листя довгасте, яйцеподібної форми. У цього сорту квіти мають великі, яскраво-червоні пелюстки з білим краєм. Вони розташовані великими групами на кінцях пагонів і мають приємний аромат. Плоди середнього розміру, округлої форми з гладкою зеленою шкіркою.
- Coolidge – цей сорт має солодкі, ароматні плоди. Листя у нього темно-зеленого кольору. Умови вирощування схожі з основним видом.
- Apollo має великі, солодкі плоди з гладкою шкіркою. Випромінює гарний аромат. Він також характеризується високою врожайністю та стійкістю до хвороб. Рекомендується забезпечувати цьому сорту достатнє освітлення, оптимальну температуру і регулярний полив.
Хвороби та шкідники
Фейхоа відрізняється досить високою стійкістю до захворювань. Якщо рослині забезпечити гарний догляд і відповідні умови, то вона може ніколи не захворіти. При ураженні грибковим захворюванням, кущ слід обробити бордоською сумішшю. Якщо з’явилася сіра гнилизна, то уражені місця акуратно вирізають, при цьому обов’язково захоплюючи здорову тканину, потім рослину добре обприскують розчином фунгіцидного препарату.
Якщо не почати поливати кущ правильно, то сіра гнилизна з’явиться знову.
Нашкодити деревцю можуть ложнощитівки та червоні павутинні кліщі. Як правило, кліщі найчастіше травмують молоденькі пагони та листя. Щоб їх знищити, використовують розчин Кельтану (на літр води 2 г). Обприскувати рослину рекомендується у вечірній час, бо якщо промені сонця потраплять на вологе листя, то на ньому можуть утворитися опіки. Після обробки засіб зберігає свою активність приблизно 40 діб, тому повторну обробку проводити не потрібно.
З метою профілактики кущика слід систематично влаштовувати йому теплий душ.
Ложнощитівки частіше селяться вздовж серединної жилки на лицьовій поверхні листових пластин. Високою ефективністю боротьби з таким шкідником відрізняється розчин Карбофосу (на 1 л води від 5 до 6 грам). Отриманим розчином ретельно обприскують листя з обох боків. Щоб позбавитися такого шкідника, однієї обробки буде мало, для цього їх знадобиться 2 або 3, при цьому перерва між процедурами повинна становити 5-7 діб.
