Філодендрон

Філодендрон (Philodendron) – мешканець вологих тропічних лісів Мексики та півдня США. У природі налічується близько 400 видів цієї декоративно-листяної рослини, деякі з них успішно адаптовані для вирощування в будинку. Філодендрон гармонійно вписується абсолютно в будь-які інтер’єри, прикрашає декоративні арки, а також зелені куточки.

Рід філодендронів включає ліани, наземні та епіфітні форми, а також різноманітні напівчагарники. Відмінною рисою культури є розгалужена коренева система, здебільшого поверхневого типу. Філодендрони утворюють повітряне коріння, яке має властивість поглинати вологу та поживні речовини прямо з повітря. Вони можуть проникати в кору і буквально приростати до дерева – завдяки такій їхній особливості вони дозволяють філодендрону впиватися в опори.

Стебла його досить тонкі, але при цьому довгі – до 2-3 метрів, нижня частина з віком починає дерев’яніти. Листові пластини досить великі, їхня форма залежить від сорту, а також від віку рослини – згодом вона може видозмінюватись. На стеблах додатково виростають катафілли – маленькі листочки-лусочки, які захищають вегетативні бруньки від несприятливих зовнішніх факторів.

Сік цієї рослини отруйний і може викликати роздратування, алергічну реакцію аж до набряку Квінке. Щоб уникнути таких несприятливих наслідків, усі роботи з пересадки та обрізування культури слід проводити в рукавичках і тримати цю рослину поза доступом маленьких дітей та домашніх вихованців.

Цвітіння

У природному середовищі філодендрони відносяться до квітучих культур. Їхні квітки зовні являють собою великі качани з різнокольоровими шовковими покривалами у формі капюшона. Вони бувають рожевого, червоного, а також фіолетового або світло-зеленого відтінку. У домашньому озелененні рослина культивується заради декоративного листя, оскільки квітки досить непоказні, негарні і абсолютно не привертають увагу.

Суцвіття розташовуються на укорочених квітконіжках групами або поодиноко. Біля качана ростуть жіночі квіти, зверху – чоловічі. Активність їх зазвичай не збігається у часі, тому самостійного запилення в домашніх умовах досягти неможливо. Для штучного запилення потрібно кілька суцвіть у різних фазах цвітіння, саме тому спровокувати запилення філодендрону можна тільки в оранжерейних умовах, де місце існування максимально наближене до натурального. Крім того, там, як правило, вирощується кілька рослин, тому ймовірність отримати дозрілі для запліднення чоловічі та жіночі квіти одночасно досить висока.

Цвітіння філодендрону триває лише добу, тому діяти потрібно дуже швидко. Після запилення качан практично повністю накривається покривалом і залишається в такому вигляді до появи плодів – вони виглядають як округлі невеликі ягоди жовтого, білого або салатового відтінку.

Догляд за філодендроном

Для нормального зростання та розвитку філодендронам потрібні комфортні умови проживання. Загалом це дуже невибаглива культура, яка може навіть перенести короткочасну відсутність господарів, проте деякі тонкощі догляду за ним слід знати.

Якщо ви вирішили завести філодендрон, перше, що ви повинні розуміти – те, що в міру зростання він збільшуватиметься в розмірах, причому дуже відчутно, тому йому потрібно достатньо місця.

Освітлення

Філодендрон – виходець з тропіків і вологих лісів, тому він віддає перевагу місцям, що добре освітлюються, але так, щоб рослина була надійно захищена від яскравих ультрафіолетових променів. Світло неодмінно має бути розсіяним. Більшість сортів не переносить затінення.

При нестачі світла листові пластини стають бляклими та витягнутими, що веде до втрати рослиною його декоративності.

Краще розташувати філодендрон із східної та західної сторони. Якщо всі вікна у вашому будинку виходять на південь, то буде потрібний легкий захист від яскравого сонця – це може бути тюль, плівка зі світловідбиваючим ефектом або невелика ширма.

На північному боці квітці було недостатньо освітлення, тому тут варто використовувати штучне підсвічування, особливо в зимовий час, коли світловий день досить короткий.

Температура

Температура для комфортного утримання філодендрону має бути +18-24 градусів протягом усього року. Втім, у холодний період допускається зниження рівня прогріву до +14 °С. Якщо в приміщенні буде холодніше, то рослина дуже швидко гине. Влітку потрібно використовувати кліматичне обладнання або хоча б якнайчастіше провітрювати кімнату. Для філодендронів згубні різкі та часті перепади температур.

Підвищені вимоги цей виходець з тропіків висуває до вологості. Оптимальним рівнем вважається 70-75%. В домашніх умовах квітку потрібно регулярно обприскувати водою із пульверизатора. Буде зовсім не зайве розмістити поряд з нею кімнатний фонтан або хоча б ємність з водою.

Хорошим рішенням стане викладання піддону мохом сфагнумом.

Сприятливо рослина відгукується на сусідство з акваріумом. Неодмінно влаштовуйте своєму зеленому вихованцю теплий душ – пил створює перешкоди для повітрообміну і рослина в’яне.

Особливості

У домашніх умовах дуже важливо займатися формуванням крони філодендрону. Для цього потрібно проводити санітарну обрізку, видаляючи все засохле листя та гілки. Крім того, більшість філодендронів відносяться до довгих ліан, тому потребують надійної опори. Найкраще для цього придбати ґрати або стійки.

Лише при зростанні у вертикальному напрямку рослина може повноцінно розвиватись. Всі молоді листочки змінюються на дорослі, а сама квітка набуває виключно декоративного вигляду.

Підживлення

Рослина дуже вдячно відгукується на підживлення. Найкраще використовувати готові магазинні препарати , які містять набір необхідних мінералів та поживних елементів. Підживлення проводять щотижня, але концентрацію їх потрібно робити в 2-3 рази нижче, ніж зазначено в інструкції. Іноді можна змінювати один з видів підживлень на органічний. У зимовий період внесення добрив не припиняють, але проводять їх рідше – раз на місяць.

Полив

У природі сезон дощів змінюється періодами посухи, але навіть з цими умовами повітря все одно залишається досить сильно зволоженим, тому через своє повітряне коріння філодендрон може вбирати вологу з атмосфери. У домашніх умовах домогтися таких умов середовища неможливо, тому потрібно правильно налагодити режим поливу.

Вкрай важливо не допускати засихання ґрунту, оскільки це насамперед позначається на величині листя.

Поливати культуру потрібно часто і рясно, але так, щоб не було перезволоження – у такому випадку коріння починає загнивати і рослина дуже швидко гине.

Розмноження

Філодендрони розмножують насінням і вегетативно. Також можна розмножувати повітряним корінням. Для цього їх нахиляють у землю, фіксують та зволожують так, щоб вони дали коріння. Після цього можна обережно відрізати молодий паросток та пересаджувати в окрему ємність.

Насіннєвий спосіб

Найклопітливіший і триваліший, тому найчастіше до нього вдаються селекціонери для виведення нових сортів. Насіння культури досить дрібне, тому його слід садити не глибоко – не більше ніж на 50 мм. Субстрат слід використовувати пухкий. Для кращої водо- та повітропроникності до нього можна додати трохи хвої. Реакція ґрунту має бути слабокислою.

Насіння висаджують з кроком 5 см, після чого присипають піском, поливають крапельним способом з пульверизатора і накривають контейнер склом. Підійде для цього поліетиленова плівка.

Через 1,5 місяці з’являються перші сходи. Як тільки на паростках з’явиться 2-3 справжні листочки, проводять пікіровку і розсаджування по окремих горщиках . Розсада цього тропічного представника зростає вкрай повільно і спочатку не має ніякої зовнішньої подібності з дорослим кущем, лише на другий рік життя листові пластини набувають типових сортових обрисів.

Розмноження живцями

Для цього способу верхівкові пагони з 2-3 міжвузлями обрізають і поміщають у воду. Щоб запобігти загниванню, до неї додають активоване вугілля або підфарбовують розчином метилену синього. Для прискореного коренеутворення можна додати до води трохи «Корневина» та створити тепличні умови. Для успішного зростання коріння слід помістити посудину в тепле місце при рівні обігріву 25-30 градусів.

Кожні два дні майбутні рослини слід провітрювати, а раз на тиждень міняти воду.

Зазвичай укорінення триває від 2 до 4 тижнів, після чого можна пересаджувати живці на постійне місце.

Філодендрон розмножують живцями «з п’ятою» – мається на увазі лист, зрізаний з живцем і шматочком старої кори. Посадковий матеріал укорінюють у торфо-піщаній суміші, а як тільки з’явиться коріння – переміщають у горщик з відповідним субстратом.

Досить ефективний такий метод розмноження, як відведення. Для цього на боковій пагоні роблять не глибокий надріз, вставляють паличку або сірник, обгортають вологим мохом і фіксують плівкою. Мох необхідно періодично зволожувати. В результаті через пару тижнів з’являється коріння. Відросток відокремлюють від батьківської особини та пересаджують у постійний контейнер. Коріння з’явиться через 2-3 тижні.

Пересадка філодендрону

Молоді рослини вимагають регулярної пересадки – до досягнення ними віку 3-4 років їх необхідно щорічно переміщати в об’ємний горщик з оновленим субстратом. Дорослі філодендрони потребують пересадження набагато рідше – один раз на 3-4 роки, в решту часу можна обійтися заміною верхнього шару ґрунту. Найкраще проводити ці роботи наприкінці зими – на початку весни. Якщо ви помітили, що рослина зупинилася в рості і почала чахнути – пересадіть її в будь-який час.

Дуже важливо правильно підібрати ґрунтосуміш, оскільки від неї багато в чому залежить і повноцінне зростання квітки. Можна підібрати готовий ґрунт (підійде суміш, складена для орхідей), а можна зробити субстрат самостійно.

Тут можливо кілька варіантів:

• 2 частини дернової землі + 2 частини кокосового субстрату + 2 частини компосту + 1 частина піску річкового
• частина готового ґрунту для орхідей + 2 частини торфу + 1 частина перегною +1 ​​частина великофракційного піску
• 3 частини садової землі + 2 частини торфу + 4 частини подрібненої деревної кори + 1 частина перліту, можна додати трохи рогової стружки, кісткового борошна та піску
• 1 частина компосту + 1 частина перегною + 1 частина кокосової стружки + 0,5 частини соснової кори + 0,5 частини річкового піску

Майте на увазі, що якщо ви займаєтеся самостійним збором компонентів для ґрунтосуміші, потрібно додатково продезінфікувати готовий ґрунт – полити слабким розчином калію перманганату або прожарити в духовці.

Філодендрон не терпить заболочування ґрунту, тому йому потрібний хороший дренаж. На дно горщика висипають керамзит або велику гальку так, щоб цей шар не менше чверті всього обсягу контейнера.

Хвороби та шкідники

За умов недотримання правил догляду можливий розвиток наступних проблем.

• Кінчики листя засихають. Це наслідок дефіциту вологи в повітрі та ґрунті, а також протягів. Щоб реанімувати рослину, слід почастішати обприскування та переставити рослину в захищене від холодних повітряних мас місце, а також нормалізувати поливний режим.
• Якщо краї листових пластин почали коричневіти, а молоді листки дрібнішають, має місце надлишок вологи. У цій ситуації краще пересадити рослину та тимчасово обмежити полив.
• При нестачі світла листя стає бляклим і втрачає свою декоративність. Тут потрібно штучне досвічування або переміщення горщика з ліаною на освітлюване місце.
• Закручування листя стає наслідком надлишку добрив. У цій ситуації допомагає пересадка та тимчасове припинення підживлення.
• А ось скидання нижнього листя є природним процесом, у цій ситуації робити нічого не потрібно.

Як і багато інших кімнатних рослин, філодендрон нерідко стикаємося з комахами-шкідниками.

• Щитівка розташовується на тильній стороні листа та на зелених стеблах. Візуально її можна визначити за появою невеликих бляшок. Знищують паразита за допомогою губки, змоченої в мильному розчині, а також високою ефективністю мають спеціальні інсектицидні препарати.
• Попелиця – дрібна комаха зеленого кольору. Воно харчується життєвими соками рослини і при цьому досить швидко розмножується, перетворюючись на колонію буквально за кілька тижнів. Якщо своєчасно не звернути увагу на проблему, рослина може загинути. На початковій стадії допоможе обробка мильним розчином, але якщо попелиця буквально обліпила зелені частини рослини, то варто віддати перевагу хімічним препаратам.
• Павутинний кліщ – настільки дрібний паразит, що помітити його неозброєним поглядом неможливо, але про його появу можна судити з білястої павутини, яку досить складно усунути фізично. Найкраще скористатися сучасними фунгіцидними препаратами.
• Трипси – це невеликі комахи, що мешкають у верхніх шарах ґрунту. Іноді вони виповзають назовні і починають харчуватися зеленими частинами рослини, після чого лисяча набуває сірувато-коричневого відтінку. Для позбавлення від них слід обробити квітку настоєм тютюну і обов’язково пересадити з повною заміною земляної грудки, інакше боротьба не матиме ніякого сенсу.
• Борошнистий червець вражає молоде листя і молоді пагони. Про його появу можна судити з білих ватяних грудочок на листках, при цьому вони не забираються мильним розчином. Щоб врятувати рослину, потрібно протерти її губкою, змоченою у спирті, а через півгодини зробити філодендрону теплий душ.

Види філодендрону: назви з фото

Рід філодендронів – один із найчисленніших. У домашньому квітникарстві вирощуються різні його види і сорти. Зупинимося докладніше на найпопулярніших.

Атом

Вкрай примхливий у догляді різновид, який є компактним кущем з підвиду ліан. Відрізняється дуже гарними, злегка завитими листками насиченого смарагдового тону, на кожній листовій пластині розташовується по 5 лопат. Росте дуже повільно, тому для домашнього озеленення зазвичай використовують вже дорослу рослину.

Лускоподібний

У природному середовищі мешкає в Америці, вперше був згаданий ще наприкінці XIX століття. Належить до ліан, але на поверхні землі не зустрічається, а росте виключно вгору, чіпляючись стеблом і бічними гілками за дерева, що стоять поруч (епіфіт).

У домашніх умовах любить пористі ґрунти. Листя подовжене, у молодих культур пластини прості, але в міру зростання та розвитку форма їх ускладнюється. Довжина листа становить близько 45-50 см, з віком збільшується глибина і кількість його часток – у дорослої рослини їх близько 5.

Бородавчастий

Найпоширеніший підвид філодендронів, що не дивно, адже рослину відрізняє виняткова краса та екзотичний вигляд. Цей сорт відносять до вічнозелених ліан, у нього досить ламкі стебла. Листові платівки серцеподібні, довжина їх становить 15-20 см, ширина – приблизно 8 см. Стебла повністю вкриті ворсинками. Покривало, що стелиться, має світлий бурштиновий відтінок, з іншого боку – бордовий. Найчастіше використовується для декорування зимових садів та оранжерей. Вимагає добре зволоженого повітря, в сухому посушливому середовищі швидко гине.

Витончений (скелетон)

Вперше він був описаний майже 100 років тому після виявлення у тропіках Колумбії та Бразилії. Листя набуває форми відмички, візуально нагадує порізані смуги, які посаджені досить глибоко. Довжина дорослої листової пластини становить 45-55 см, листя асиметричне, найчастіше може відрізнятися ступенем порізаності, а також формою та габаритами.

Штамб ліаноподібний, з великою кількістю міжвузлів. Виглядає подібна ліана як покривало яскраво-смарагдового кольору, з тильного боку має ніжне малинове забарвлення. Віддає перевагу високопористим субстратам, у штучному середовищі проживання не цвіте.

Червоний

Філодендрон родом прямо з Бразилії, також зустрічається на океанському узбережжі Коста-Ріки та Колумбії. Свою назву отримав через досить незвичайний вигляд. Листові пластини, молоді пагони, а також стовбур мають червонуватий, майже багряний колір. Належить до повзучих ліан. У природі зростає до 15-16 м, у кімнатних умовах – не вище 2 м. Листя подовжене, розміром до 30-45 см, на кінцях загострене. Листова пластина рівна, гладка, глянцева.

Ксанаду

Довгий час вважалося, що його батьківщиною є Австралія, але нещодавно вчені довели, що рослина походить з бразильських тропіків. У будинку виростає до 1,5 м, листові пластини сильно розсічені, дуже декоративні, розмір їх варіюється від 20 до 35 см. У штучному середовищі майже не цвіте. Вимагає хорошої освітленості та високої вологості – тільки за цих умов відтінок листя стає максимально насиченим.

Лазячий філодендрон

Ще одна ліана, яка має властивість дертися вгору за рахунок придаткових гілок та коренів. Листя смарагдового кольору, серцеподібні, трохи зморщені, але край їх цільний. Цей зелений вихованець віддає перевагу півтіні. Його часто використовують у кімнатному озелененні.

Філодендрон Мартіуса

Має досить короткі стебла – не більше 30 см, а у молодих ліан вони зовсім відсутні. Ніжка злегка пишна, здута, листки цілісні, у вигляді серця. Ширина листової пластини становить 20-25 см, а довжина – близько 50 см.

Чорно-золотистий

Вельми екзотичний філодендрон із витонченим і досить крихким стовбуром. У довжину виростає всього на 40-50 см, але листові пластини у нього набагато більші – до 50 см кожна. Це один із найбільш популярних у квітникарів сортів.

Філодендрон Ілземана

Екзотична ліана заввишки близько 1-1,5 м. Має кореневі відростки і вимагає хорошої опори. Довжина дорослої листової пластини – 40 см, а її ширина – 10-15 см. Однорідного кольору вона не має, на її поверхні є виражені плями різного розміру світло-салатового відтінку.

Прикрашений

Досить декоративний філодендрон із темно-зеленими листками та текстурними білими прожилками. Пластини листків молодої квітки мають яйцеподібну форму. Параметри довжини та ширини дорослого листа – 60 і 40 см відповідно. Рослина в’ється, потребує опори.

Селло

Вічнозелена ліаноподібна культура, що здерев’яніла, доростає до 1,5 м. Її стовбур рівний, блискучий, глянсовий. Характерна риса сорту полягає в тому, що на штамбі помітні сліди опалих листків. Пластини великі – до 100 см, кожна має по 10 лопат, порізаних досить глибоко. Краєчки трохи зігнуті.