У сучасних квіткових магазинах земляні субстрати представлені у великому асортименті. Готовий ґрунт для рослин будь-якого типу підібрати нескладно. Усереднений набір добрив, що більш-менш відповідає потребам більшості культур, входить до складу універсальних ґрунтів.
Якщо у вашій колекції переважають представники одного або кількох видів або сімейств, віддайте перевагу спеціальним ґрунтосумішам, збалансованим з урахуванням особливостей цих рослин.
Набагато кращого результату можна досягти, додаючи в універсальний ґрунт різні компоненти, виходячи з вимог до ґрунту конкретних кімнатних рослин.
При виборі землі слід враховувати її реакцію (Ph). Більшість кімнатних і садових рослин воліють нейтральні або слаболужні грунти. Окремим представникам рослинного світу необхідний лужний або кислий ґрунт. Для хризантеми, пальми, пеларгонії, бегонії, папороті, цикламена підійде слабокисла земляна суміш.
Кислий ґрунт необхідно придбати для гортензії, камелії, азалії. Лілія, гвоздика, цинерарія, спаржа буде добре рости у лужному ґрунті. До кислих ґрунтів можна віднести торф’яний, глинисто-дерновий і суглинок. Якщо дернову землю взяти на чорноземі, вона буде слаболужною або нейтральною.
Компоненти грунтосуміші
Торф
Торф входить до складу майже всіх земляних субстратів для квітів. Він буває:
- низинним
- верховим
- перехідним
Низинний торф має слабокисле середовище, верховий – кисле. Верховий торф виходить у результаті розкладання моху сфагнуму, що росте на верхових болотах. У ньому мало мінеральних речовин, він не відрізняється гарною родючістю. Цей тип торфу використовують для приготування транспортувального ґрунту. У ньому перевозять рослини. Серед головних його переваг – хороша повітропроникність, гігроскопічність, легкість. Однак він має високу здатність утримувати вологу. Коли торф повністю підсохне, полити його буде дуже складно.
У низинних болотах, заболочених ділянках річок та озер утворюється низинний торф. У ньому більше мінеральних речовин і він важчий. У чистому вигляді його використовувати не можна, він мокрий, призводить до загнивання коріння. Його використовують як компонент грунтової суміші.
Завдяки торфу можна покращити якість ґрунтової суміші, зробивши її легкою та пухкою. Торф’яну землю використовують для пророщування насіння та укорінення живців.
Готовий торф у заводській розфасовці також можна використовувати для рослин, які вирощують у горщиках. Для земляних субстратів підходить м’який, сипкий торф однорідної структури.
Торф’яна земля незамінна для гортензій, камелій, азалій . Використовують її також для вирощування папороті та живцювання більшості рослин. У торф’яній землі краще розвивається коренева система рослин, а живці швидше укорінюються. Для посіву насіння та укорінення живців зазвичай використовують суміш торф’яної землі з піском.
Дернова земля
Будь-який ґрунтовий субстрат не обходиться без дернової землі. Найбільше вона підходить пальм. Заготувати її можна самостійно. Ідеальний склад має лугова дернова земля, на якій вирощують бобові рослини та злаки. Для приготування ґрунтової суміші краще брати землю із верхнього шару. Підійде ґрунт, який знаходиться біля коренів та під ними. Такий ґрунт збагачений азотом, який допомагає рослинам повноцінно розвиватися. Цю землю можна зустріти на звичайній пасовищі, в лісі, біля куп крота.
Суглинок – дернова земля середньої смуги. Глина у складі ґрунту допомагає утримувати вологу, зберігати поживні речовини. Ця властивість допомагає скоротити кількість підживлення. По мірі зростання кімнатної рослини збільшують кількість дернової землі.
Дернова земля допоможе запобігти швидкому пересиханню земляного субстрату. Особливо корисно додавати таку землю до горщиків рослин, які влітку виносять на балкон.
Для заготівлі дерн нарізають пластами товщиною 8-10 см наприкінці літа або на початку осені і складають у штабелі в саду або на дачі. Можна додавати трохи гною між шарами. Так земля назріває рік, потім вважається придатною для використання.
Дернова земля – основна у квітникарстві та використовується у більшості ґрунтових сумішей для кімнатних рослин. Вона пориста і вологоємна, багата на поживні речовини, що діють протягом багатьох років. Її використовують для вирощування кімнатних пальм, лимонів, троянд, драцен та багатьох інших рослин.
Листяна земля
У заготівлі землі цього немає нічого складного. Найбільш якісну листяну землю можна взяти з-під ліщини, клена, липи. У старому лісі можна брати землю із будь-якого шару землі. У молодняку перевагу слід віддати верхньому родючому шару ґрунту. Листяна земля з додаванням піску придатна для вкорінення живців та вирощування насіння.
Листова земля – це легкий, пухкий ґрунт, що виходить в результаті перегнивання опалого листя. Листова земля не така поживна, як перегнійна, але добре засвоюється рослинами. У неї слабокисла реакція (pH 5…6), оскільки при розкладанні листя утворюється багато кислот. Вона має гарну структуру, складається з повітря- і вологопроникних грудочок, швидко висихає, її додають для розпушення субстрату в різні земляні суміші для вирощування кімнатних рослин.
Додаючи листовий перегній у суміш, простерилізуйте його, щоб очистити від комах та їх личинок.
Листова земля чудово підходить для всіх рослин з тонким, ніжним корінням. Вона є обов’язковим компонентом сумішей для сенполій, бегоній, глоксиній, цикламенів. Для вирощування антуріуму використовують не повністю перепрілий листовий перегній, а з частинками листя, що не перегнило, щоб субстрат був дуже пухкий.
Виробництво листового перегною процес не надто трудомісткий, важливо тільки, щоб листя було в мокрому стані. Можна додати сирої трави від газонокосарки. Подбайте, щоб осінні дощі регулярно зволожували майбутній перегній. Протягом літа бажано полити гноївкою і перемішати.
Перегнійна земля
Перегнійна земля – найбільш поживна для вазонів, має нейтральну або слабко лужну реакцію – pH8. Відрізняється легкістю, пухкістю, містить багато азоту, необхідний рослині комплекс мікроелементів. Перегній одержують після повного розкладання складеного в купи гною. З гною великої рогатої худоби перегній виходить важкий, з гною коней та овець – легший.
Перегнійну землю не використовують у чистому вигляді, тільки як поживні добавки з різним грунтосумішам.
У садових господарствах таку землю часто називають парниковою землею. У парники напровесні для вирощування розсади закладають шар гною, завдяки життєдіяльності бактерій він розкладаються, виділяючи тепло. Його вкривають шаром землі, де і вирощують розсаду. Восени напіврозкладений гній разом з верхнім шаром землі вигрібають і складають у купи. Після остаточного розкладання перегнійну землю застосовують при складанні земляних сумішей для кімнатних рослин.
Хвойна земля
Хвойна земля – це перегній з опалої хвої ялини, ялиці, модрини, сосни. Вона пухка, кисла, містить мало поживних речовин. За структурою вона схожа на листову землю, але ще більш повітропроникна. Такий ґрунт легко зібрати у хвойному лісі під підстилкою з голок. Хвойні дерева вічнозелені, вони утворюють мало опаду. Потрібно збирати в старому сосновому лісі, де земля вистелена товстим шаром опалих голок, дрібних гілок, шишок та моху. Це все накопичується багато років, поступово переробляється мікроорганізмами, перетворюючись на темний пухкий грунт з кислою реакцією (рН 4,5-5,5).
Хвойний грунт має дезінфікуючі властивості: помічено, що вирощені на ньому рослини не хворіють на хлороз і грибкові хвороби.
Хвойну землю використовують для вирощування азалій, хвойних та вересових кімнатних рослин. Добре ростуть у суміші хвойної та листяної азалії, сенполії. Підстилку, що не повністю перегнила, із соснового лісу додають у субстрат для орхідей. Як розпушуюча та підкислювальна добавка використовується у складі ґрунтових сумішей для багатьох кімнатних рослин.
Деревне вугілля
Деревне вугілля в квітникарстві використовується як один з елементів земляних сумішей або як дренаж для горщиків з кімнатними рослинами. Деревне вугілля для квітів переважно брати березове або осинове, у шматочках розміром до 1см в діаметрі. Його можна купити в квіткових магазинах або використати вугілля для мангалів (подрібнювати доведеться самостійно). Найчастіше деревне вугілля застосовують у ґрунтових сумішах під рослини сімейств орхідні, ароїдні, бромелієві, марантові, а також для кактусів та сукулентів.
Вугілля покращується структуру ґрунту, збільшуючи його пухкість та водопроникність. Воно поглинає зайву воду, а за її нестачі – віддає.
Зазвичай, у складі суміші рекомендують добавку 3-8% деревного вугілля. Деревне вугілля у вигляді порошку використовують для рослин як антисептичний засіб для присипки зрізів кореневищ і цибулин при їх розподілі, для лікування коріння, що підгнило, і м’ясистих стебел. Живці кактусів і всіх соковитих рослин у місці зрізу присипають вугільним порошком. Це запобігає їх загниванню. При виявленні вогнищ гнилі на бульбах бегоній цикламенів їх попередньо обрізають до здорової тканини , засипають вугільним порошком і трохи підсушують.
Також деревне вугілля у квіткових горщиках використовують як адсорбент – воно поглинає шкідливі речовини з ґрунту та, за результатами досліджень, із повітря приміщень. Деякі види кімнатних рослин мають властивість поглинати токсичні речовини з повітря, причому ефективність цього процесу зростає при додаванні вугілля в горщики квітки.
Пісок
Пісок є важливим інгредієнтом для приготування земляного субстрату. До цього компонента варто ставитись дуже серйозно. Не можна додавати у ґрунті будівельний пісок червоного кольору. Він непридатний для рослин, оскільки містить шкідливі сполуки заліза. Перевагу слід віддати річковому піску. Його застосовують без попередньої підготовки. Морський пісок перед використанням добре промивають, щоб забрати сіль.
Як зробити грунт для вазонів
Землю для посадки можна приготувати заздалегідь, але обов’язково потрібно зберігати її в злегка вологому стані. Пересушування ґрунтового субстрату для рослин допускати не можна.
Можна змішувати готові магазинні суміші з торфом, піском, розпушувачами в залежності від потреб рослин. Змішуючи різні компоненти, потрібно дотримуватися правильних пропорцій. Зазвичай у правилах догляду за конкретною кімнатною рослиною вказано щось таке: суміш із 2 частин дернової та 1 листової. Це означає, що потрібно взяти якусь мірку (совок чи банку) і змішати 2 частини дернової землі та 1 частину листової. Складові частини визначають за обсягом, а не вагою: дернова земля важка, торф легкий, а кокосове волокно ще легше.
Складові частини потрібно рівномірно перемішати, видалити або подрібнити грудки.
Дезінфекція грунту
Зібрана у лісі чи лузі земля може містити дорослих комах чи його личинки. Черв’яки та жуки у квітковому горщику шкідливі. Перед складанням земляної суміші для рослин дуже важливо продезінфікувати всі її складові. Від цього залежить здоров’я рослин. Способи дезінфекції застосовують різні:
- компоненти, що входять до складу того чи іншого ґрунту, прогріти в духовці
- обробити інсектицидами та фунгіцидами
- проморозити – якщо температури низькі, то ймовірність загибелі непотрібних мешканців ґрунту висока, а структура ґрунту від цього покращується
- засипте підготовлений ґрунт у якийсь металевий посуд і погрійте на вогні
Стерилізація ґрунту питання спірне. У землі існує баланс мікрофлори, а саме вона переробляє органічні залишки для харчування рослини. Стерилізація ґрунту вбиває цю мікрофлору. Але на пакетах з готовими субстратами, на брикетах з кокосовим волокном, наприклад, можна зустріти написи про те, що стерильний продукт, оброблений при високій температурі.
І, найголовніше, приступаючи до приготування земляної суміші, прочитайте вимоги до складу ґрунту для кожної конкретної рослини, вони можуть суттєво відрізнятися.
