Хоста

Догляд за Хостою (Hosta) не складний, вона любить вологу і зростає в прибережних областях, на гірських схилах і тінистих лісових узліссях. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини холодкових включає близько 40 різних видів, які походять з далекосхідного регіону, Південно-Східної Азії та Японії.

У Японії хосту вважають священною рослиною, саме японці отримали безліч її садових форм, а черешки її листя використовуються в місцевій кулінарії як делікатес. Саме з цієї країни квітка поширилася по всьому світу. Сьогодні представників цього роду широко використовують у садівництві та ландшафтному дизайні, цінують як тіньовитривалі декоративно-листяні рослини. Чудово підходить для створення бордюрів або обрамлення навколо інших рослин у саду.

Як виглядає хоста

Представники роду можуть відрізнятись зовнішніми ознаками, але все ж таки мають і спільні риси. Всі різновиди рослини – це безстеблові багаторічні трави з коротким і товстим кореневищем. Від нього відходить безліч дрібних корінців, що міцно утримують кущ у землі.

Середня висота рослини становить близько 70 см, хоча зустрічаються і більші або мініатюрні екземпляри. Листя росте безпосередньо від кореня, утворюючи розетку. Ланцетні або серцеподібні листові пластини мають загострену верхівку та виражені прожилки.

Хоста приваблює садівників широкою палітрою забарвлення листя. Їх колір залежить від різновиду рослини та її сорту, та включає блакитні та зелені тони, а також жовтий та білий кольори. Найчастіше лист має неоднотонне забарвлення і додатково прикрашається плямами, розводами, штрихами та цятками інших відтінків. Не менш різноманітна і фактура листя. Поверхня пластин може бути зморшкуватою, жатою або гладкою, восковою, мати відлив або глянсовий відблиск.

Майже безлисті великі квітконоси височіють над листям. На них розташовуються суцвіття, сформовані простими або махровими квітками, що нагадують дзвіночки. Їх забарвлення може бути білим, рожевим, бузковим або світло-синім. Після відцвітання утворюються шкірясті коробочки з безліччю насіння, схожість якого зберігається протягом року.

Як садити хосту

Завдяки широкому розмаїттю листя та декоративності суцвіть, вибрати хосту, що ідеально підходить для вашого саду, буде нескладно.

Де і коли садити

Розсаду хости можна висаджувати у відкритий ґрунт як восени на початку вересня, так і навесні у квітні або на початку травня. Для посадки відразу слід обрати місце, що повністю відповідає вимогам рослини. Квітка належить до видів, що воліють зростати на одному місці без пересадок. На одній ділянці вона може зростати близько 25 років, а листя при цьому поступово стає більшим і ошатнішим.

Найкраще для підійде напівтінисте місце, надійно захищене від протягів.

Ступінь можливого затінення залежить від забарвлення листя обраного виду. Для яскраво забарвленого або строкатого листя зі світлими вкрапленнями потрібно більше світла, ніж для темних і зелених. Крім того, світло краще сприймають рослини з більш щільними і міцними листовими пластинами.

Ряболисті та золотолисті сорти хости найкраще висаджувати в куточку, затіненому лише опівдні. Блакитні види вирощують в помірній тіні, що освітлюються сонцем лише кілька годин на день. У занадто світлих або темних куточках їх листя змінить забарвлення на звичайне зелене.

Особливості посадки

Для вирощування знадобиться волога живильна земля з гарним дренажним шаром. Її реакція може бути нейтральною чи слабокислою. На піщаному або надто важкому суглинному грунті кущі будуть рости гірше.

Якщо посадка розсади проводиться навесні, ділянку слід підготувати ще восени. Поверхня ґрунту в цей період покривають шаром органіки близько 10 см. Потім грядку добре перекопують приблизно на глибину багнета лопати. Навесні на підготовлену таким чином територію можна висаджувати рослини, після того, як остаточно встановиться тепла погода – на початку чи середині травня.

Кущики висаджують на відстані 30-60 см один від одного. Дистанція залежить від розміру вибраного сорту.

При вирощуванні величезних сортів хости, між рослинами потрібно витримувати проміжок близько метра. Лунки для посадки мають бути широкими: коріння рослин розростається по горизонталі.

Якщо кущі ростуть у горщиках, за кілька годин до процедури пересадки їх рясно поливають. Якщо пересадку поєднують з поділом, коріння рослин попередньо оглядають на наявність гнилі або пошкоджень, видаляючи всі хворі ділянки. Саджанці переносять у лунку разом із ґрунтовою грудкою. Їх слід заглиблювати приблизно на 2-3 см нижче рівня грунту. Коріння рослин акуратно розправляють, засипають землею і злегка утрамбовують. Після хорошого поливу прикореневу область кущів мульчують дрібною корою.

Як правильно доглядати Хосту

Ці рослини відрізняються невибагливістю та тіньовитривалістю, за короткий термін посадки можуть значно розростатися. Вони витримують холод та нетривалі посухи і створюють відмінний фон для інших садових рослин. Максимальної декоративності хоста досягає приблизно з п’ятого року вирощування.

Розпушування та прополювання кущі практично не потребують. Їх проводять лише на початку вирощування рослин. Потім посадки починають розростатися і самостійно заглушувати бур’яни, що з’являються.

Як часто поливати

Грунт необхідно підтримувати у вологому стані. Особливо важливо дотримуватися цього правила при вирощуванні молодих рослин. Поливи зазвичай проводять рано вранці, намагаючись заливати воду під коріння посадок. Потрапляючи на листя, краплі можуть негативно позначитися на їх зовнішній привабливості.

Полив проводять поступово, даючи воді ввібратися, бо сильні струмені сприяють ущільненню ґрунту. Якщо хоста росте в надто сухій землі, кінчики листя почнуть темніти.

Чим підживити

Якщо кущі були висаджені в поживний ґрунт, їх можна не підгодовувати протягом 3-4 років. Восени верхню частину ґрунту засипають шаром перегною та компосту. Подібна процедура мульчування також сприяє підживленню посадок. Великої кількості мінеральних речовин хоста не потребує, але якщо потреба все ж таки виникла, слід використовувати гранули, розсипавши їх біля кущів.

Рідкі підживлення (звичайні та позакореневі) проводять двічі на місяць до середини липня. Пізніше внесення добрив призведе до того, що зростання рослини активізується, і посадки не зможуть належним чином підготуватися до зими.

Обрізка

Цвітіння хости найчастіше припадає на другу половину серпня. Формування насіння на квітконосах негативно позначається на зовнішньому вигляді кущів – вони починають розвалюватись. Щоб цього уникнути, квітконоси можна видаляти відразу після в’янення суцвіть. Обрізка квітів сприяє збереженню сил рослини та зміцненню її красивого листя. Для їх видалення використовують стерильний секатор, зрізуючи стебло квітконоса на рівні 10 см від землі. Діяти слід акуратно, намагаючись не пошкодити листя або ростові бруньки рослини.

У деяких випадках квітконос можна не видаляти. Зазвичай кілька стебел залишають на рослинах, які мають не багато листя. Такі екземпляри можуть ослабнути від подібної обрізки та погано пережити зиму. Іноді квітконоси зрізають лише вибірково, залишаючи лише тонкі стебла.

Догляд на зиму

До зимівлі рослину починають готувати ще рано восени. За потреби в цей же період кущі розсаджують. На відміну від квітконосів, пожовкле листя хости восени видаляти не варто. Воно слугуватиме природним укриттям для рослин. Видалити старе листя можна буде навесні, як тільки з’явиться свіжа поросль.

Як додатковий покривний шар можна використовувати мульчу з листової землі. Особливо сильно цього потребуватимуть екземпляри, що вирощуються під деревами. Таким хостам зазвичай бракує поживних речовин, тому шар землі послужить для них підживленням. Крім того, мульчування дозволить підняти рівень грядки з хостами та покращити дренажні властивості ґрунту.

Пересадка

Процедуру слід провести у першій половині вересня — вкорінення молодих рослин відбувається приблизно за місяць. Квітконоси видаляють, за півгодини до пересадки кущі рясно поливають, потім викопують і ділять на частини. Кожна отримана ділянка повинна мати щонайменше одну листову розетку.

Між молодими кущиками витримують відстань близько 30 см, намагаючись висаджувати їх на ту саму глибину, що й раніше. Перший час після пересадки такі саджанці потребуватимуть частих поливів. У зростання такі посадки підуть вже наступної весни, а найбільшу декоративність набудуть через 2-3 роки життя.

Грунт для пересадки повинен бути пухким і родючим. Хосту можна не пересаджувати щороку. На своєму місці кущ може з успіхом зростати близько 20 років.

Розмноження хости

Рослину можна виростити з насіння, а також за допомогою поділу куща та живцювання. Насіння або готові саджанці рослини можна придбати у спеціалізованих магазинах. Вибираючи насіннєвий спосіб розмноження, слід пам’ятати, що такі рослини розвиватимуться довго, а також можуть не зберегти всі сортові ознаки. При цьому у деяких видів насіння дозволяє отримати рослини цікавих забарвлень.

Як сіяти насіння

При вирощуванні хости з насіння ключову роль грає обробка стимуляторами зростання. Схожість посівного матеріалу не така висока і становить близько 70%. Щоб її збільшити, необхідно приблизно півгодини витримати насіння в Епіні, Цирконі чи органічних стимуляторах. Деякі садівники попередньо стратифікують насіння, місяць витримуючи їх у холоді.

Важливу роль при вирощуванні відіграє якість грунту. До його складу повинні бути включені торф, вермикуліт та перліт. Субстрат необхідно заздалегідь продезінфікувати, як і ємність для посадки. На дно горщика укладають дренаж.

Посів проводиться у середині весни. Насіння розподіляють по поверхні зволоженого ґрунту і злегка присипають землею. Заглиблення не має перевищувати 7 мм. Поверхню ґрунту легенько утрамбовують, а потім накривають контейнер склом або плівкою. При температурі не менше 18 градусів сходи мають з’явитися протягом 2-3 тижнів. До появи паростків посіви можна тримати в півтіні, але відразу після проростання потрібно переставити їх у світліше місце. Сіянці потребуватимуть захисту від прямого світла та помірного поливу. Конденсат із укриття слід регулярно видаляти.

Вирощування розсади

Після появи пари листя, сіянці пікірують в окремі горщики. Їх попередньо наповнюють відповідним для вирощування ґрунтом, а верхню на чверть засипають піском. Після пересадки рекомендується поливати лише через піддон. Воду не слід зливати, поки верхній шар ґрунту в горщику не зволожиться.

Через деякий час після пікірування розсаду починають гартувати, на кілька годин знімаючи з неї укриття. Через тиждень подібних процедур укриття прибирають остаточно. Після цього сіянці можна виносити в повітря, якщо температура становить не менше 18 °С.

Іноді, деякі сорти цілеспрямовано вирощують у горщиках або контейнерах, поки їх кущі не досягнуть досить великих розмірів. Це дозволяє застрахувати молоді посадки від навали шкідників. Влітку такі хости можна використовувати для прикраси веранди або тераси, захищеної від сонця. Для молодих рослин використовують невеликі горщики, перевалюючи їх у більші по мірі зростання.

Взимку горщики заносять у сухе та помірно прохолодне місце і зрідка поливають, не даючи ґрунту пересохнути. Навесні посадки прокидаються раніше рослин відкритого ґрунту, але на вулицю їх можна виносити тільки після того, як пройдуть усі заморозки.

Розмноження поділом куща

Розмноження хости за допомогою поділу куща проводять ранньою весною у квітні або восени (у вересні) після цвітіння. Перед викопуванням, рослину рясно поливають. Дорослий кущ ділять на частини, кожна з яких повинна мати щонайменше дві розетки. Розсаджують поділені рослини з відривом близько 40 см.

Розмноження живцями

Живцювання проводять у першій половині літа. Для цього використовують свіжі пагони, що легко відокремлюються та мають «п’яту». Перевагу віддають розетки з компактним невеликим листям. Перед висаджуванням листя обрізають на третину. Якийсь час такі саджанці можуть залишатися млявими, але за кілька днів набувають здорового вигляду. У цей період важливо стежити, щоб живці перебували у тіні, і навіть періодично обприскувати їх.

Види та сорти хости з фото

Популярність хости в садівництві стала стимулом для отримання безлічі її гібридних сортів. На сьогоднішній день їх налічується вже кілька тисяч, але видів, що стали основою для отримання гібридів, не так багато.

Подорожникова (Hosta plantaginea)

Родом з Китаю та Японії, рослина утворює кущі заввишки близько 50 см. Hosta plantaginea відрізняється глянсовими листками світло-зеленого забарвлення. Квітки забарвлені в білий колір та мають тонкий аромат. Цвітіння припадає на липень чи серпень. Примітний сорт – Royal Standart з великими та запашними квітками, що з’являються ближче до осені, та можуть мати малопомітний бузковий відтінок.

Хвиляста (Hosta undulata)

Садовий вид, виведений у Японії. Кущі Hosta undulata доростають висоти 75 см. Закручене листя має хвилястий край, центр пластини білий, а краї покриті зеленими розводами. Ефектний сорт Undulata Mediovariegata – ранньоквітучий кущ із загостреним листям, прикрашеним вузькими зеленими смугами.

Прямолиста (Hosta rectifolia)

Один із видів, який відзначається своєю особливою формою листя та декоративністю. Пряме, видовжене жорстке листя має довжину від 15 до 30 см. Воно може бути насичено-зеленим або з відтінками синього або сірого кольору. Розмір рослини може суттєво варіюватися, від компактних розеток до великих кущів, залежно від сорту. Хоста прямолиста добре вписується в склад міксбордерів разом із іншими рослинами.

Сорт Chionea належить до середньорозмірних та може досягати висоти приблизно 30-40 см. Пряме, видовжене листя характеризується світлою окантовкою.

Зібольда (Hosta sieboldiana)

Розміри кущів Hosta sieboldiana сягають 60 см. На листі особливо чітко видно прожилки. Воно велике та серцеподібне, з оксамитовою текстурою насиченого темно-зеленого кольру. Квітки мають ніжно-бузкове, практично біле забарвлення та розквітають в липні. Насіннєве розмноження цього виду дозволяє отримати незвичайні форми рослини. Поширений сорт – Elegans з яскравим сіро-блакитним листям.

Кучерява (Hosta crispula)

Японський вид утворює кущі висотою до 60 см. Листя Hosta crispula відрізняється шириною, має хвилясті краї та темно-зелене забарвлення з білою смужкою на облямівці. Квіти фіолетові, популярний сорт – Thomas Hogg.

Форчуна (Hosta fortunei)

Назву вид отримав на честь англійського ботаніка. Висота кущів Hosta fortunei сягає півметра. Зелене листя 13 см завдовжки і 9 см завширшки має світлу кремову облямівку. Квіти фіолетові. Різні сорти цієї хости можуть мати і інше забарвлення суцвіть, а також інший розмір та забарвлення листя. Так сорт Albopicta відрізняється жовтим центром та зеленою облямівкою, при цьому до кінця літа листя повністю зеленіє.

Загальна класифікація сортів

Існує дві основні класифікації сортів хости. Так за забарвленням листя всі сорти поділяють на 5 основних груп:

• Блакитна (B) – поєднує рослини з сіро-блакитними листками
• Жовта (Go) – із золотисто-жовтим листям
• Зелена (Gr) – із зеленим листям
• Варіегата (V) – з строкатими листовими пластинами або зі світлою облямівкою
• Медіоваріегата (MV) – з листям, що відрізняється світлою серединою і зеленою облямівкою

Другий тип класифікації пов’язаний з розмірами кущів.

• Карликові – заввишки трохи більше 10 см (D). До таких відноситься сорт Blue Mouse Ears, з ефектними блакитними листками, формою схожими на вуха миші.
• Мініатюрні – висота становить 10-15 см (Mini). Такий розмір має хоста La Donna з строкатим жовто-зелено-блакитним забарвленням листя.
• Маленькі – висота від 16 до 25 см (S). Серед таких хост: Gold Town з зеленим листям, прикрашеною світлою смужкою і Headsmen Blue з синьо-зеленим листям.
• Середні – кущі від 30 до 50 см заввишки (M). До цієї групи відносять сорти Night Before Christmas із насичено-зеленим листям із білими серединками; So Sweet із зеленим листям, прикрашеним кремовим облямівкою; і White Feather зі світлими листовими пластинками, що за сезон набувають зеленого забарвлення.
• Великі – рослини 55-70 см висоти (L). Серед них Alvatine Taylor із зелено-блакитним листям, прикрашеним жовто-зеленою облямівкою та Golden Meadows, з гофрованими округлими листками, що поєднують зелений і золотисто-жовтий кольори.
• Гігантські – понад 70 см ( G). Серед таких сортів Blue Vision з синьо-зеленим листям та Sum of All з центральною частиною зеленого кольору та великою золотистою облямівкою.

Хоста в ландшафтному дизайні

Хосту з успіхом використовують при оформленні садової ділянки, її гарне листя незвичайних форм і забарвлень доповнить ландшафтний дизайн і розбавить квітуче буйство інших рослин. Низенькі кущі можна використовувати для декорування першого плану клумб та альпійських гірок. Квітка добре виглядає разом із декоративною кам’янистою основою.

Використовується для декору фонтанів, ставків або штучно створених водоймищ. Можна оформити бордюри садови х доріжок. З її допомогою здійснюють розбивку клумб на сектори, щоб надалі на вільних ділянках можна було висаджувати однорічні рослини. Хосту не обов’язково поєднувати з іншими рослинами. Дуже красиво вона виглядатиме і у вигляді цільного покриття вільного простору. Багато садівників оформляють цією квіткою місця під фруктовими деревами. Також вона вигідно відтінить хвойні насадження.

Шкідники та хвороби

Хости досить стійкі до захворювань, але ослаблені зимівлею або неправильним доглядом кущі можуть уражатися грибковими захворюваннями. В цьому випадку на листі з’являються жовто-бурі плями, що збільшуються в розмірах. Квітконоси також можуть уражатись. Екземпляри з ознаками зараження необхідно видалити з грядки та знищити, а ґрунт, у якому вони росли, продезінфікувати. Це дозволить уберегти від інфекції інші рослини. Рослини можуть також страждати від сірої гнилизни листя. Проти неї використовують препарати-фунгіциди.

Основним шкідником посадок вважаються слимаки. Вони залишають дірки на листі рослин. Для знищення слимаків зазвичай використовують пастки, наприклад, миски з пивом. Їх розставляють неподалік посадок, а потім збирають шкідників, які зібралися на його запах. Листя також може страждати від навали жуків або гусені. Велика кількість таких шкідників здатна знищити кущ у короткий термін. З ними слід боротися інсектицидами.