Клематис або Ломиніс (Clematis) — рід трав’янистих в’юнких рослин родини жовтецеві. У природі їх можна зустріти у помірному поясі Азії, Америки та Європи. Ці рослини красиво і рясно цвітуть із червня по вересень. Рід об’єднує приблизно 250 видів, які найчастіше мають дуже сильні відмінності. Догляд за клематисами полягає у своєчасному достатньому поливі та підживленні.
Багато сортів в’ються, чіпляючись за різні опори і досягаючи висоти кількох метрів. Особливо гарні ці рослини для вертикального озеленення садових ділянок – для декорування стін, огорож, альтанок, терас. Є й кущові види клематисів заввишки до метра. Садять їх, як правило, групами на тлі газону чи у кам’янистих садах. Деякі види дають одночасно до кількох сотень витончених великих квіток різноманітного забарвлення.
Як виглядає клематис
Культура представлена чагарниками, напівчагарниками, трав’янистими рослинами, проте більшість видів – ліаноподібні. Коренева система може бути мочкувата та стрижнева (такі рослини погано переносять пересадку). Тоненькі стебла поточного сезону у дерев’янистих видів грановані, а у трав’янистих – округлі та зелені. Розвиток пагонів походить з надземних бруньок старих стебел або з підземної частини куща.
Парні листові пластини бувають простими чи складними. Як правило, листя має зелене забарвлення, проте є види з пурпуровим кольором. Квітки обох статей входять до складу складних суцвіть: щитки, зонтики або волотки. Трапляються види і з одиночними квітками. Пелюстки насправді є чашолистками, яких може бути 4-8 шт. (у махрових до 70).
Квітки можуть мати різні кольорові відтінки: від оксамитово-синього до блакитного, від темно-червоного до рожевого, бувають також види з білим і жовтим забарвленням. Тривалість життя однієї квітки від 15 до 20 днів. Більшість сортів мають запах схожий на жасмин, первоцвіт чи мигдаль. У простих квіток у центральній частині є велика кількість маточок і тичинок, яка часто має контрастне забарвлення.
Як садити клематис
Найкращий час для посадки – весна, або раннє літо, коли мине небезпека пізніх заморозків. Але можна садити і восени, за місяць-півтора до справжніх заморозків. У саджанців має вистачити часу, щоб прижитися.
Для посадки необхідне сонячне місце, захищене від сильних вітрів. При грунтових водах, що близько залягають, обов’язково роблять дренаж не менше 20 см з битої цегли або щебеню. Ці рослини добре ростуть на лужних, нейтральних ґрунтах або на ґрунтах зі слабокислою реакцією.
Посадкову яму копають розміром 60х60х60 см. Відстань між рослинами від 70 см до метра. Заправляють її сумішшю компосту, перегною, садової землі, взятих у рівних пропорціях. Додають пісок, 150 г суперфосфату та 400 г доломітового борошна. У посадковій ямі формують горбик з приготовленого ґрунту, на ньому розташовують саджанець, акуратно розправляючи коріння.
Саджанці клематису заглиблюють на 6-8 см, залишаючи навколо рослини ямку. Ступінь заглиблення залежить від ґрунту – на важких ґрунтах заглиблюють менше, на легких більше. Засипають грунтом, що залишився, добре поливають. Після посадки пагони коротко обрізають, залишаючи 2-4 нижні бруньки. За кілька тижнів, коли пагони відростуть, їх знову обрізають. Обрізка у перші два роки життя сприяє кращому розвитку коренів.
Ліані необхідно забезпечити опору, спочатку саджанець підв’язують, потім рослина сама буде чіплятися.
У продажу є багато гарних парканчиків, грат, драбинок. Можна виготовити опори і самостійно, вони повинні бути міцні і мати гарний вигляд, т.я. пагони закриють їх тільки в другій половині літа. Висота опор від 15см до 3 метрів. Для кращого доступу води та перешкоджання розмиттю ґрунту можна зробити навколо рослини лунку. Непогано замульчувати грунт тирсою або торфом. Саджанець потрібно притінити від прямих сонячних променів.
Догляд за клематисом
У перші два роки у клематисів пагонів утворюється мало, всього 1-3. Поодинокі квіти, що з’являються на цих пагонах, краще обривати. Тоді при правильному, дбайливому догляді 5-6 літні кущі розвинуть десятки пагонів і на них розпустяться сотні гарних квіток.
Посадіть поруч кущики календули або чорнобривців. Ці рослини виділяють речовини, що відлякують шкідників. Крім того, вони захищатимуть коріння рослини від перегріву.
Як поливати
При вирощуванні важливу роль відіграє полив. Квітку необхідно рясно поливати, особливо перші два роки після посадки. Під трирічні кущі потрібно виливати по 2-3 відра води 1-2 рази на тиждень. Правильний полив – запорука гарного та пишного цвітіння рослин. Для кращого утримання вологи рекомендується розпушувати та мульчувати землю. Корегуйте полив в залежності від погодних умов, але зволожуйте грунт краще ввечері. При нестачі вологи дрібнішають квітки та значно скорочуються терміни цвітіння.
Підживлення
Клематиси дуже чуйні на підживлення. Удобрювати рослини, що підросли, рекомендується раз на тиждень. Підживлюють повним мінеральним добривом (30 г на 10 л води у розрахунку на 2 кв. м ґрунту). Можна підгодовувати деревною золою (1 склянка на кожну рослину).
Підгодовують квіти навесні та влітку, чергуючи органічні (не використовувати свіжий гній) та мінеральні добрива. Першого року після посадки їх взагалі можна не підгодовувати. З третього року рослини набирають сили, зростає багато нових пагонів.
Коли потрібно обрізати клематис
Обрізати можна в період активного зростання, при необхідності, для продовження цвітіння, а також перед зимою. Клематиси поділяють на 3 групи:
- Група А. Квітки з’являються на стеблах минулого року, у зв’язку з цим обрізанню підлягають лише слабкі пагони. Обрізання роблять у червні, коли рослина відцвіте. Глибокою восени кущики потрібно високо підсапувати.
- Група В. Квітки утворюються на пагонах нинішнього та минулого року. Пагони слід укоротити до 50-100 см, при цьому має залишитися 2-5 пар бруньок. Слабкі стебла необхідно вирізати вщент. На зиму треба зняти таку рослину з опори, згорнути та обережно покласти біля коріння.
- Група С. Квітки з’являються лише на молодих пагонах цього року. Обрізання подібної ліани роблять кілька разів за період вегетації. Восени всі стебла слід зрізати до рівня поверхні ділянки чи трохи вище.
Обрізка та прищипування пагонів протягом літа можна регулювати терміни цвітіння. Так, якщо вкоротити частину сильних пагонів, то на нових, що відростають, квітки з’являться пізніше і цвітіння буде більш тривалим.
Догляд на зиму
Підготовку рослини до зими слід провести пізньої осені. Для цього з куща треба зрізати все листя, а кореневу шийку обробити розчином мідного купоросу (2%). Потім у суху погоду під основу рослини у центр кущика треба висипати 1 відро перегною. Підгорніть кущі на висоту від 10 до 15 см, використовуючи суміш золи з піском (на 1 відро піску 250 г золи).
Якщо ваш сорт потребує укриття, то рослину вкривають сухим способом. Для цього стебла пригинають (а можна їх скрутити і покласти на основу), потім засипають сухим листям, лапником або подрібненим пінопластом. Вкривають будь-яким матеріалом, що не пропускає воду. Навесні в першу чергу прибирають покривний матеріал. Клематиси страждають від випрівання, тому навесні важливо не затягувати зі зняттям укриття. Листя або лапник прибирають лише тоді, коли поворотні заморозки залишаться позаду. Стебла треба акуратно підняти.
Клематис: розмноження
Існує кілька способів розмноження: насінням, відведеннями, живцями та поділом куща. При розмноженні відведеннями молодий пагін довжиною в 20-30 см потрібно пригнути до землі і укласти в канавку глибиною 5-10 см. У місцях міжвузля зафіксуйте його дужками з дроту або притисніть камінчиками і весь засипте землею, залишивши вільною верхівку.
По мірі зростання засипайте нові міжвузля, залишаючи над ґрунтом лише верхівку. Не забувайте регулярно і рясно поливати землю. Вкорінений пагін на зиму залиште на місці, а навесні розріжте його між вузлами і висадіть рослини на постійне місце.
З насіння
Всі клематіси поділяють на 3 групи за величиною насіння та за тривалістю їх проростання.
- Велике насіння, що проростає нерівномірно і тривалий час (від 1,5 до 8 місяців, а іноді довше). Наприклад: клематіси Дюрана, Жакмана.
- Насіння середнього розміру, на проростання якого може піти від 1,5 до 6 місяців. Наприклад: клематис цільнолистий, манчжурський, Дугласа, китайський.
- Маленьке насіння, яке відрізняється дружнім і швидким проростанням (від 2 до 16 тижнів). Наприклад: клематис тангутський, виноградолистий.
Найшвидше і найкраще проростає насіння, зібране в поточному сезоні. Якщо його на зберігання помістити в пакетики з паперу і прибрати в таке місце, де температура підтримується на рівні 18–23 °С, то вони збережуть свою схожість до 4 років.
Велике насіння висівають безпосередньо після збору восени або в перші зимові тижні, середнє насіння слід посіяти в січні, висів маленького насіння виробляють у березні–квітні. Ємності, призначені для посіву, необхідно заповнити сумішшю, що складається з піску, землі та торфу (1:1:1). Після того, як субстрат буде зволожений, по його поверхні рівномірно розподіляється насіння в 1 шар.
Зверху їх потрібно засипати піском, причому товщина шару повинна дорівнювати 2 або 3 діаметрам насіння. Трохи утрамбуйте посіви, а ємність зверху накрийте склом або дрібною сіткою. Сіянці найшвидше здадуться, якщо посіви забрати в дуже тепле місце (від 25 до 30 градусів). Періодично їх необхідно поливати через піддон, що запобігатиме вимиванню.
Після того як з’являться молоді рослинки, ємності необхідно переставити в добре освітлене місце. Коли у рослин сформуються перші справжні листові пластини, їх потрібно пікірувати в індивідуальні горщики. До висадки у відкритий ґрунт їх потрібно підрощувати в домашніх умовах. Висаджувати розсаду в сад можна починати лише тоді, коли не буде загрози поворотних заморозків.
З живців
Також можливе розмноження клематису живцями. Їх з одним або двома міжвузлями потрібно зрізати на початку цвітіння рослин із середньої частини лози, залишаючи зверху вузла 2 см і знизу 3-4 см. Щоб прискорити утворення, помістіть живці на 16-24 години у водний розчин гетероауксину (50-75 г на 1 л води).
Живці висаджуйте похило в ящики або контейнери в промитий пісок, торф або суміш піску з торфом в рівних частинах. При температурі 20-25 градусів живці укорінюються краще, тому накрийте ємність плівкою. Живці в процесі вкорінення необхідно провітрювати та обприскувати.
Залежно від сорту та створених умов укорінення відбувається через місяць-два. Після цього рослини потрібно пересадити в горщики з живильною землею. Якщо висаджувати у відкритий ґрунт саджанці вже пізно, протягом зими тримайте рослини в приміщенні зі зниженою температурою +2-7 градусів. Поливайте рідко, але стежте, щоб земля не пересихала. Весною наступного року саджанці придатні для посадки на постійне місце. Рослини з живців, укорінені влітку, вже до осені наступного року зацвітуть.
Види та сорти клематисів
Клематиси мають різноманітну форму та розміри квітів, від простих до подвійних, від великих до маленьких. Існує безліч різних кольорів та відтінків квітів: білі, рожеві, червоні, сині, фіолетові. Деякі види зростають у вигляді лозоподібних ліан, чіпляючись за опори, тоді як інші ростуть низькорослими кущами або більш розлогими рослинами.
З клематису створюють чудові живі огорожі, прикрашають альтанки, дерева, арки та інші садові конструкції. Завдяки різноманіттю кольорів та форм квітів, клематиси можливо впровадити в різні садові стилі – від класичного до сучасного. В окремій статті ми розглянемо різноманіття видів та сортів клематисів, їх характерні особливості та використання в ландшафтному дизайні.
Хвороби
Найчастіше така культура хворіє на в’янення. У куща втрачається пружність тканин, він починає в’янути і засихати. Існує кілька збудників хвороб, що мають подібні симптоми, всі вони перебувають у ґрунті та спочатку вражають систему коренів. Найкращим способом профілактики є дотримання правил агротехніки. Перші симптоми хвороби виявляться вже на початку весняного періоду.
У травні слід зробити видалення уражених місць, а сам кущик треба пролити під корінь розчином Фундазолу, концентрація якого повинна дорівнювати 2%. Якщо кущик вражений дуже сильно, його потрібно викопати разом з грудкою землі і спалити, а ділянку слід продезінфікувати. Препарат допоможе вилікувати екземпляри, заражені борошнистою росою або сірою гниллю.
Ще ця рослина може захворіти на іржу. У уражених екземплярів навесні на поверхні стебел і листя утворюються подушечки оранжевого кольору. Згодом листя змінює своє забарвлення на буре і засихає, спостерігається деформація стебел. Заражені екземпляри треба обробити бордоською рідиною (1–2%), або хлорокисом міді.
