Кислиця (Оксаліс)

Кислиця (Oxalis) — це рослина з характерними трійчастими листками та яскравими квітами. Для успішного догляду за кислицею потрібно забезпечити яскраве, але розсіяне світло, регулярний полив. Також слід періодично міняти грунт та оберігати рослину від перезволоження.

Трійчасті або пальчасті черешкові листові пластини, що мають складний відгин, розкриваються в ранковий час і складаються ввечері. Листя реагує на механічне подразнення чи дуже яскраве світло. Забарвлення може бути фіолетовим, зеленим або бордовим. Невеликі правильної форми квіти можуть бути рожевими, жовтими, білими або бузковими. Як і листя у вечірній час або перед негодою квіти закриваються. Дозріле насіння знаходиться в оболонці, яка розривається при найменшому дотику.

Найчастіше в кімнатних умовах вирощують кислицю трикутну та чотирилисту. У природних умовах вона зустрічається на території Південної Африки, в Південній та Центральній Америці, а також у Європі. В Ірландії є національним символом, рослиною святого Патріка. З латині «oxys» перекладається як «кислий», це пов’язано з тим, що листя такої рослини має кислуватий смак. У природних умовах налічується приблизно 800 видів кислиці. Частину з цих видів почали культивувати в 17 ст, і з того часу їх вирощують як у домашніх умовах, так і у відкритому грунті.

У країнах Європи цю рослину ще називають «конюшина щастя».

Догляд за кислицею в домашніх умовах

Температурний режим

У теплу пору року квітка найкраще себе почуває при температурі повітря від 20 до 25 градусів.  У зимовий час її забирають у більш прохолодне місце (12 до 18℃), якщо цього не зробити, тоді цвітіння може не настати.

Освітлення

Кислиці потрібно створити такі умови, які максимально наближені до природних. Рослина потребує великої кількості яскравого світла, проте воно має бути обов’язково розсіяним. Пряме проміння сонця не повинно потрапляти на листя.

Полив та обприскування

У весняно-літній період поливати рослину треба рясно, але при цьому не допускайте застою рідини в кореневій системі куща. Восени проводять скорочення поливу, а в зимові місяці поливати ватро зрідка і мізерно. Не допускайте повного пересушування землі в горщику.

Кислиця нормально росте і розвивається без регулярного обприскування листя з пульверизатора. Але якщо в кімнаті дуже жарко і душно, тоді обприскування для квітки буде дуже корисним, для цього використовують нехолодну воду, що заздалегідь прокип’ячена. Взимку зволожувати квітку не можна.

Період спокою

У частини видів кислиці взимку спостерігається період спокою, тривалість якого становить від 4 до 6 тижнів. Прослідкуйте за кислицею, коли вона закінчить цвісти, якщо в неї почне масово облітати листя, тоді слід скоротити полив і прибрати його в більш прохолодне місце, де воно буде до кінця періоду спокою. Однак у деяких випадках листя не облітає, а рослина просто припиняє рости, в цьому випадку її потрібно перенести в прохолодне місце, щоб кущ добре відпочив. Поливати в цей час кислицю потрібно дуже рідко і невеликою кількістю води, але ком землі в горщику пересихати не повинен. Відразу ж після того як у квітки почнуть відростати молоденькі пагони, її пересаджують у новий грунт і повертають на звичайне місце, при цьому відновлюють поливи і не забувають своєчасно підгодовувати.

Підживлення

Кімнатну кислицю треба обов’язково систематично підгодовувати, використовуючи для цього комплексне мінеральне добриво. Підживлення проводять протягом періоду вегетації та цвітіння з періодичністю 1 раз на 15–20 днів, при цьому використовують живильний розчин такої концентрації, яка буде вдвічі менша за рекомендовану виробником.

Пересадка кислиці

Поки квітка молода, пересаджувати її потрібно 1 раз на рік, більш дорослі екземпляри піддають цій процедурі набагато рідше, зокрема, 1 раз на 2 або 3 роки. Перш ніж розпочати пересадку кімнатної рослини, треба вибрати відповідну ємність. Досвідчені квітникарі рекомендують використовувати широкий горщик, тому що в цьому випадку в ньому помістяться кілька цибулинок і бульб, в результаті чого ваше помешкання прикрасить ефектний пишний кущ. Щоб уникнути застою рідини в кореневій системі, на дні ємності обов’язково роблять добрий дренажний шар.

Ця рослина не відрізняється вимогливістю до грунтосуміші, тому для її пересадки можна купити готову універсальну суміш або можна її зробити своїми руками.

Для цього з’єднайте пісок, дерновий, листовий і торф’яний ґрунт, які беруть у рівних частках. Однак при виборі землі слід враховувати той факт, що якщо в ній буде надто багато поживних речовин, тоді це спровокує буйне зростання листя, що пошкодить цвітінню. Пересаджують кущ дуже акуратно і беруть його разом із грудкою землі.

Захворювання та шкідники

Кислиця відрізняється високою стійкістю до захворювань та шкідливих комах. Однак якщо вона буде ослаблена неправильним доглядом, то на ній можуть оселитися попелиці, червоні павутинні кліщі і щитівки. Якщо на рослині оселилася попелиця, то її обробляють мильним розчином (на 2 ст. води 2 ч. л. рідкого мила), павутинного кліща позбавляються за допомогою Актелліка. Якщо ж кущ атакувала щитівка, тоді для початку комах потрібно прибрати з квітки руками, після чого її обприскують Акторою. За потреби через 7 днів проводять повторну обробку кислиці. При використанні хімікатів не забувайте про запобіжні заходи: обприскування квітки проводять тільки на свіжому повітрі, при цьому надягніть рукавички і захистіть поверхню субстрату в горщику від потрапляння на неї препарату. Якщо ж кущ обробляється мильним розчином, то через пару годин його змивають теплою водою, при цьому також захищають землю від мила.

Якщо при посадці кислиці на дні горщика не був зроблений дренажний шар, тоді при надмірно поливах в кореневій системі може спостерігатися застій рідини. Це сприяє розвитку фузаріозу чи сірої гнилі. Обидві ці хвороби на початковому етапі розвитку можна легко вилікувати фундазолом.

Способи розмноження

Розмноження насінням

Кислиці, що ростуть у дикій природі, розмножуються насінням. Однак у квітникарів даний спосіб розмноження використовується не часто, оскільки він порівняно довготривалий і низькоефективний. Але якщо у вас є бажання виростити квітку саме із насіння, тоді можна спробувати це зробити. Покрокова інструкція посіву насіння:

• Насамперед підготуйте відповідний грунт. До його складу повинні входити пісок, торф та листовий перегній (1:4:4).
• На самому початку весни поступово розподіліть насіння по поверхні субстрату, при цьому закладати або присипати його зверху землею не потрібно.
• Накрийте ємність склом (плівкою), що дозволить підтримувати необхідну для проростання високу вологість (близько 100%).
• Посіви переставте у прохолодне (від 16 до 18 градусів) і добре освітлене місце, світло має бути обов’язково розсіяним. Слідкуйте за тим, щоб субстрат у ємності був весь час трохи вологуватим, для цього треба регулярно проводити полив за допомогою розпилювача.
• Не забувайте щодня провітрювати посіви.

Якщо все зробити правильно, то перші сіянці з’являться через 7-30 днів (залежно від свіжості насіннєвого матеріалу).

Розмноження дочірніми цибулинками

Набагато швидше та простіше розмножити квітку вегетативно. Для цього під час пересадки у куща необхідно акуратно відокремити дочірні бульби або цибулинки, що сформувалися навколо стержневого кореня. Після цього їх по кілька штук висаджують в одну ємність і засипають зверху невеликою кількістю субстрату. Після цього горщик прибирають у півтінь і не забувають зрідка проводити помірний полив. Коли з’являться молоденькі пагони, ємність переставляють у добре освітлене місце, захищене від прямих променів сонця, а через 4-6 тижнів ваш будинок буде прикрашати пишний кущ, що рясно цвіте.

Поділ бульби

Відразу після закінчення періоду спокою, коли на кущі сформується перша нова листова пластина, бульбу потрібно вийняти з горщика і видалити з неї весь субстрат. Обережно промийте її в розчині марганцевого калію та гострим продезінфікованим інструментом поділіть на кілька частин. Місця зрізів на дільницях потрібно присипати вугільним порошком, після чого їх висаджують в індивідуальні горщики. Потім їх переносять в освітлене місце (світло має бути розсіяним) і забезпечують їм регулярний полив, який проводиться відразу після просихання грудки землі в горщику. Підживлення проводять 1 раз на 15 днів, при цьому вперше добрива вносять через тиждень після посадки.

Лікувальні властивості

З давніх часів відомо про те, що кислиця має лікувальні властивості. Надземну частину куща використовували при лікуванні цинги, при отруєнні ртуттю або миш’яком, а також при обробці ран і виразок. У нетрадиційній медицині широко використовувалися жовчогінні, ранозагоювальні, протиглистові, протизапальні та сечогінні властивості квітки.

Так як у листі міститься дуже багато вітаміну С, то його вживання рекомендовано при застуді, а також для зміцнення імунної системи організму. Кислиця також широко застосовується і в кулінарії, так, з неї готують корисний і смачний чай, а ще її кладуть у зелений борщ, щі або квас.

Види кислиці

Кислиця трикутна (Oxalis triangularis)

Або кислиця фіолетова. Цей вид користується найбільшою популярністю у квітникарів. Він являє собою бульбову не дуже високу рослину, тридольне довгочерешкове листя якого прикрашають цятки темно-пурпурного кольору. Листя такої квітки схоже з трепетними крильцями метелика, тому його і називають ще «мадам Баттерфляй». Під час цвітіння формуються дрібні квіти, які можуть бути пофарбовані в рожевий, білий чи бузковий колір.

Кислиця чотирилиста (Oxalis tetraphylla)

Або кислиця Деппе (Oxalis deppei). Такий вид культивують як у кімнатних умовах, так і у відкритому ґрунті. Зелені чотиридольні листові пластини мають серединку коричнево-червоного забарвлення. Цвітіння триває порівняно довго, під час нього формуються суцвіття, що складаються із квіток малиново-червоного відтінку. Цей вид в Англії ще називають «щасливою конюшиною».

Кислиця Боуві (Oxalis bowiei)

Такий вид відрізняється своєю теплолюбністю. Висота кущика всього близько 20-25 сантиметрів, шкірясті листові пластини мають зеленуватий забарвлення, а квітки на довгих квітконосах темно-рожевого кольору.

Кислиця звичайна (Oxalis acetosella)

Висота такої кореневищної рослини близько 8-10 сантиметрів. Будова листових пластин схожа на конюшину. На довгих квітконосах формуються поодинокі квіти білого кольору.

Кислиця різнокольорова (Oxalis versicolor)

Цей вид відрізняється високою декоративністю. Під час цвітіння його прикрашають білі квіти у червону смужку. Коли квітка розкрита, то всередині вона біла, а по краю проходить червоне облямування.