Модрина (Larix) – рід хвойних дерев, характерною особливістю яких є хвоя, що опадає на зиму. Вони в основному заввишки 15–45 м, мають відкриту крону і вузькі гілки. Мале голчасте листя навесні яскраво-зелене, згодом стає блідо-зеленим, а восени змінюється на жовто-помаранчеве. Вирощування її як декоративної рослина в Європі та Північній Америці почалося порівняно недавно – з другої половини-кінця XIX століття.
В Японії та Китаї подібним чином їх вирощують понад тисячу років. Як і багато століть тому в цих азіатських країнах використовують, в основному, карликові модрини, висаджуючи їх у мініатюрних садках або біля храмів. Популярні ці дерева і для вирощування в техніці бонсай.
Здавна деревину використовували для будівельних робіт, а кору – для отримання фарб. В даний час модрини часто вирощують як елемент ландшафтного дизайну в парках, садах.
Переваги модрини
Хоча дерево і з опадаючою хвоєю, проте воно має багато інших переваг у порівнянні з вічнозеленими декоративними хвойними рослинами – соснами, ялинами, ялицями, туями:
- швидке зростання – у сприятливих умовах протягом року може давати приріст до 100 см
- невимогливість до субстратів
- стійкість до низьких температур, різких перепадів температур (осінніх та весняних заморозків)
- може рости в місцях з високим заляганням ґрунтових вод, застоєм талої або дощової води, де в переважній більшості хвойних та листяних рослин починається гниття коренів
- не чутлива до протягів: може рости навіть за сильних вітрів
- велика кількість сортів, гібридів і варіацій, різних розмірів, форм і відтінків дозволяє підібрати модрину для будь-якого різновиду ландшафтного дизайну, починаючи від парку або дендрарію, закінчуючи контейнером або мініатюрним садом
- значно менше уражається інфекційними захворюваннями, ніж інші хвойні
- саджанці та проросле насіння набагато рідше уражаються гризунами, ніж інші хвойні та листяні породи дерев та чагарників.
Необхідні умови для вирощування
Ареал роду тягнеться на тисячі кілометрів з півночі на південь: від Таймиру до Кореї. Тому, говорячи про необхідні умови, потрібно уточнювати про який вид або сорт йдеться.
Температура
Модрина японська і сорти, створені на її основі, мають слабку зимостійкість (5-6 зони). При вирощуванні цієї рослини в умовах нашої країни дерево потрібно вкривати на зиму, як і модрину Гріфіта.
В Україні посадка модрини європейської, американської, сибірської або Гмеліна є кращим варіантом. Вони мають високу морозостійкість, легко переносять холод, що перевищує позначку – 30 градусів, не потребуючи укриття.
Освітлення
Більшість видів модрини – світлолюбні рослини, яким необхідне сонячне світло у великій кількості. При вирощуванні в тіні молоде деревце сильно відстає в зростанні або взагалі припиняє рости. У випадку недостатнього освітлення у модрини зменшується кількість пагонів, дерево не утворює пірамідальну крону, виглядає голим навіть у літній період.
Але кілька видів модрини можуть не тільки витримувати півтінь, але будуть добре почуватися і успішно зростати без прямих сонячних променів. Це модрини, що в природних умовах ростуть при аналогічному освітленні. В основному це гірські види, наприклад, модрина західна.
Півтінь – це трохи затемнені місця, які освітлюються ранковим або вечірнім сонцем 2-3 години на день.
Посадка в глухій тіні для модрини протипоказана, жодної з її видів там не зростатиме.
Який субстрат підходить
Модрини не вимогливі до складу та структури ґрунту. Вони можуть рости на ґрунтах із:
- підвищеною кислотністю – як у природних умовах (рН 3,5-5,5)
- будуть чудово почуватися на грунтах з нейтральною кислотністю (рН 7,0)
- а для деяких видів, природний ареал яких розташований у гірських місцевостях, підійдуть лужні субстрати (рН вище 7,0)
У природі ці дерева можуть рости на субстратах з поганою аерацією та водостоком, застоєм води у ґрунті. Але селекціоновані сорти ніжніші і можуть постраждати.
Щоб уникнути цього, при посадці модрини на дно ями кладуть дренаж (гальку, биту цеглу, керамзит).
У деяких джерелах вказується, що модрини категорично не переносять застою води у ґрунті. Цей факт стосується лише кількох видів, місця проживання яких виключно гори (модерниці японська, американська, Гріфіта). Більшість культивованих видів модрини в природних умовах зростають у болотистих місцевостях або в місцях з підвищеною ґрунтовою вологістю.
Оптимальними для цих дерев є суглинисті субстрати і супіски (пухкі породи гірських схилів) із середньою або слабкою кислотністю і хорошою аерацією; вологі чи середньо вологі. При вирощуванні на таких грунтах модрина дає найбільший приріст і добре розвивається.
При виборі модрини для посадки пам’ятайте, чим далі вона від природної материнської екосистеми, тим вона ніжніша і вимогливіша.
Як і коли садити модрину
Для посадки модрини потрібно вибрати сонячне відкрите місце. Якщо планується посадка дерев у ряд, то між ними потрібно залишити відстань 3-4 метри. Садять у середині осені, коли голочки вже пожовтіли або напровесні, до того, як набухнуть бруньки. Найкраще Larix росте на суглинках, трохи гірше на чорноземі і зовсім погано – на піску.
Висаджують зазвичай дворічні саджанці. Яму для посадки викопують розміром 50х50 см та глибиною 70-80 см. Для посадкового ґрунту треба змішати садову землю, торф (або перегній) та пісок у пропорції 2:1:1.
Якщо земля важка (глина), потрібно влаштувати дренаж із щебеню.
Саджанець обережно опустити в підготовлену яму, намагаючись не пошкодити мікоризу (мікориза – це гриб, що обплутує коріння саджанця і робить доступнішим для поглинання рослиною води та мінеральних речовин). Засипати підготовленим ґрунтом. Ком землі має бути трохи вище кореневої шийки саджанця, так як після поливу земля осяде. Перший полив має бути дуже рясним.
Пристовбурове коло потрібно замульчувати перегноєм або торфом шаром 5-6 см.
Якщо все вийшло, модрина почуватиметься комфортно і радуватиме приростом 1-1,5 м на рік.
Рекомендації по догляду
Larix досить невибаглива рослина. Але щоб насолодитися всією красою цього дерева, його потрібно обов’язково доглядати.
Він не складний і полягає у наступних заходах:
- підживлення ранньою весною до набухання бруньок мінеральними добривами (нітроамофоска) або комплексним добривом для хвойних
- обов’язковий полив молодих дерев влітку приблизно один раз на тиждень по 1-2 відра (модрині дуже сподобається полив водою, в якій мили лісові гриби – таким чином її корова система збагачується грибними спорами, що для модрини дуже важливо)
- розпушування між саджанцями на глибину 15-20 см
- у молодому віці несильне обрізання для формування крони
- захист від шкідників та хвороб
Вологість та полив
Молоді модрини повинні рости у вологому субстраті. Якщо природних опадів недостатньо, то рослини потребують додаткового поливу. Дорослі модрини обходяться атмосферними опадами, добре переносячи посушливі періоди. В ідеалі субстрат, на якому росте модрина, повинен бути завжди вологим, але не мокрим. Для запобігання втраті вологи грунт потрібно замульчувати тирсою, сосновою корою, хвоєю або торфом.
Карликові, подушкоподібні та повзучі сорти та різновиди модрини прирівнюються до молодих рослин з відповідним поливом.
Штамбові форми модрини примхливі і більш вибагливі, ніж інші форми. Вони не люблять перезволоження та пересихання субстрату і страждають від надлишку води в ґрунті. Модрини, які вирощують у контейнерах, потребують особливого догляду: земляна грудка не повинна пересихати – це призводить до загибелі рослини. Навіть у період спокою – пізно восени та взимку, потрібно стежити, щоб субстрат був вологим.
Слід уникати рясного поливу і обов’язково зливати воду з піддону. У випадку з модринами, що ростуть в ємностях, вода, що залишилася в піддоні, може бути згубна для рослини. Якщо дерево, що росте в горщику, залишається зимувати на вулиці під снігом, то поливати її не потрібно.
Якщо модрина вирощена в техніці бонсай, то дереву необхідний спеціальний догляд: регулярні часті поливи невеликою кількістю води, розпушування субстрату, підрізування пагонів.
Внесення добрив
При посадці модрини у відкритий ґрунт підживлення проводять навесні на початку періоду вегетації. Для цього можна використовувати рідкі розчинені у воді мінеральні добрива або гранульовані добрива пролонгованої дії, розроблені спеціально для хвойних порід дерев.
При цьому в жодному разі не можна перевищувати концентрацію.
При надлишку азоту модрина активно піде у вертикальний зріст, а кількість гілок другого і третього порядку не збільшиться: дерево виглядатиме голим і втратить красу крони. Відстань між гілками другого порядку не буде чим заповнити, тому що, на відміну від листяних рослин, на стовбурах у хвойних дерев не утворюються додаткові бруньки.
Модрини, які вирощують у контейнерах, також удобрюють навесні та/або на початку літа.
Як пересадити модрину
Модрини не люблять пересадок, особливо, якщо при цьому оголюється коренева система. Тому саджанці, яким понад два роки, пересаджують разом із земляною грудкою. Якщо до посадки модрини на постійне місце вона росла в контейнері, дерево обережно виймають, або розрізають ємність (якщо це можливо). Така пересадка є найбільш щадна і проходить практично безболісно для рослини.
Оптимальним періодом для посадки є осінь чи рання весна.
У цьому випадку у ґрунті найменша кількість хвороботворних мікроорганізмів, що виключить зараження кореневої системи. Якщо не пошкоджувати земляну грудку, то посадка модрини можлива і в дорослому віці.
Особливість кореневої системи модрини – мікориза – симбіоз коренів і мікроскопічних грибків, що допомагають дереву засвоювати мінеральні речовини з субстрату. Тому при посадці молодих саджанців або при пересадці модрини на нове місце бажано додати в ґрунт землю з-під дорослих модрин або інших хвойних рослин (сосни, ялини, ялиці).
Використання модрини у ландшафтному дизайні
Модрина – гарний вибір для алей та парків та садів. Залежно від виду дерева бувають різної висоти. Крони ажурні, прозорі. Все це дозволяє створювати ексклюзивні композиції. Привертають погляд групові посадки з модрини кількох видів за рахунок забарвлення хвої різних відтінків – від світло-зеленого до синьо-зеленого.
Восени колір хвої переливається всіма відтінками жовтого. Розбавити посадки модрини можна кущами калини, жимолості, бузку, жасмину. Вони висаджуються на відстані 1 метр від модрини. Ці рослини добре уживаються разом, т.я. однаково люблять вологий ґрунт, та й гарно виглядають разом.
Оцінка 5.