Олеандр (Nerium Oleander) – вічнозелений багаторічний чагарник є представником родини барвінкових. Його батьківщиною вважається вся смуга субтропічного клімату від Португалії до Китаю. Завдяки різноманітності форм та забарвлень олеандр став популярною декоративною рослиною для ландшафтного дизайну.
Є три основні види куща. У домашніх умовах найчастіше культивується олеандр звичайний. Красива квітка чудово прикрашає домашній інтер’єр. Високоросла рослина може досягати двох метрів у висоту, приймаючи деревоподібну форму. Зростання кімнатного олеандру слід регулювати обрізанням.
Рослина має гарні квітки з п’ятьма пелюстками, забарвленими в ніжні білі, помаранчеві, рожеві кольори. Вони розташовуються по одному або зібрані в суцвіття і утворюються протягом усього літа. Славляться приємним сильним ароматом. Квітки бувають прості та махрові. Листи вузькі гладкі зеленого кольору або строкаті з явно вираженою серединою.
Через сильний аромат квітучу рослину не бажано тримати в спальні. Це може стати причиною поганого сну та головного болю.
Квітка чистить повітря в приміщенні від шкідливих домішок, але отруйна, отрута міститься в корінні, квітках, листі. Бажано після догляду за кущем ретельно мити руки, під час обрізання одягати рукавички. Цих заходів захисту достатньо. Тільки при вживанні частин рослини олеандру можуть з’явитися симптоми справжнього отруєння. Тому рослина не підходить для приміщень, де мешкають діти та домашні тварини.
Листя чагарника є сировиною для виготовлення ліків від хвороб серцево-судинної системи.
- Догляд в домашніх умовах
- Посадка в горщик
- Полив та вологість повітря
- Освітлення
- Температура
- Період цвітіння
- Період спокою
- Обрізка та формування крони
- Підживлення
- Пересадка
- Розмноження
- Живцями
- Укорінення у воді
- Повітряними відведеннями
- Насінням
- Поділом куща
- Хвороби та шкідники
- Що робити, якщо олеандр не цвіте
- Чому листя стало бляклим
- Що робити, якщо олеандр скидає листя
- Ознаки отруєння олеандром
Догляд в домашніх умовах
Перед тим, як придбати олеандр слід оцінити – чи підходять умови приміщення для такої рослини.
- Світле приміщення. Олеандр – мешканець субтропіків, де тривалість сонячного дня становить не менше 10 год. Краще, якщо рослину розмістити біля східного або південно-східного вікна. Потрібно подбати про зимове підсвічування рослини спеціальними лампами.
- Великий об’єм кімнати з обов’язковою вентиляцією. Сильний аромат квітки, хоч і приємний, але може викликати сильний головний біль. З цієї ж причини, квітку не розміщують у спальнях, дитячих чи інших приміщеннях, де люди проводять багато часу. Оптимальним буде поставити горщик у просторому світлому холі, зимовому саду, офісі.
- Приміщення має бути досить теплим, без протягів. Оптимальною вважається температура не нижче +20 градусів. У холоднішому приміщенні, рослина перестає цвісти, і може скинути листя. На зиму рослині влаштовують прохолодне утримання з температурою повітря близько +15 градусів.
Влітку молоду рослину корисно виносити на двір. Розміщують її в саду чи на балконі, на сонячному місці.
Посадка в горщик
Для вирощування олеандра потрібно подбати про відповідний грунт і горщик певного розміру.
Грунт для рослини заготовляють із дернової землі, листової, перегною, торфу, піску у співвідношенні 2:1:1:1:1. Можна також використовувати слабокислу садову землю або покупний ґрунт для квітів. Важливо подбати про хороший дренаж. Олеандр не дуже чутливий до коливань PH-середовища. Квітникарі рекомендують використовувати суглинистий грунт. Можна додати трохи рогових стружок.
Рослина росте швидко, тому ємність для саджанців має бути просторою, не менше 6-7 л. Кожні два роки олеандр пересаджують у більш простору тару. За станом кореневої системи можна визначити, чи потребує рослина нового горщика. Об’єм тари для дорослої рослини досягає 40 л.
Полив та вологість повітря
У спекотні літні дні поливати кущ треба регулярно і рясно. Воду, яка зливається в піддоні, стікаючи через через отвори зливати не треба. Більше того, у такі дні вода у піддоні має бути постійно. В решту часу, полив безпосередньо залежить від температури утримання рослини. Зазвичай його проводять після підсихання верхнього шару ґрунту. У холодну пору року полив олеандру суттєво скорочується. Поливайте приблизно через 3-4 дні після того, як підсох верхній шар землі. Але будьте уважні, рослина дуже болісно реагує на пересушений ґрунт.
Обприскувати її в літню пору не обов’язково, але шкоди не зробить. А ось взимку, якщо вам не вдалося забезпечити холодну зимівлю, обприскуйте обов’язково. Від сухого повітря у олеандра сохнуть кінчики листя. Якщо на листі не накопичується пил, купати рослину рекомендується 1 раз на місяць.
Освітлення
Олеандр рослина дуже світлолюбна. При цьому навіть не боїться прямого сонячного проміння. Розташування біля вікон південної орієнтації, оптимальне рішення.
На нестачу освітлення олеандр реагує дуже болісно.
Пагони витягуються, листя стає бляклим, а то й зовсім скидає їх, про цвітіння навіть не йдеться. Взимку яскраве світло олеандру потрібне не менше ніж влітку. Рекомендується штучне підсвічування.
Температура
Під час цвітіння потрібна температура не нижче +20 градусів. Оптимальною вважається від +20 до +27 градусів. Найкраще місце в літній період буде на свіжому повітрі. Взимку влаштуйте рослині прохолодну зимівлю. У цей період бажана температура від +8 до +15 градусів.
Період цвітіння
Якщо квітучий кущ у кімнаті, треба частіше її провітрювати. Насичений аромат може впливати на самопочуття людей, що проживають у приміщенні. Фаза цвітіння продовжується до п’яти місяців.
По мірі в’янення суцвіття з махровими квітками набувають непривабливого вигляду. Крім того в них швидше заводяться грибки та кліщі. Підсохлі суцвіття зрізають садовими ножицями, а місця зрізу дезінфікують. За різновидами з простими квітками доглядати простіше: зів’ялі віночки відпадають самостійно.
Не потрібно поспішати та зрізати квітконос, на ньому можуть з’явитися нові бруньки.
Вегетативні пагони, що виростають під квітковими бруньками, слід видалити – вони уповільнюють ріст та розвиток квітки.
Період спокою
Якщо немає можливості встановити горщик подалі від джерел тепла, доведеться організувати додаткове зволоження. Можна поставити поруч акваріум або ємність з водою.
Без відповідного освітлення (щонайменше 10 годин на добу) рослина може скинути листя; цвітіння наступного року буде мізерним.
Обрізка та формування крони
Щоб гілки не витягувалися, а цвітіння було рясним та тривалим важливо правильно сформувати крону.
Насамперед не забувайте повертати квітку різними сторонами до світла, так вона буде рівномірно розвиватися. До того ж щорічно проводите обрізання олеандру, інакше рослина утворюватиме мало бутонів. Також відрізайте пошкоджені гілочки і ті, що ростуть вглиб рослини. Санітарну обрізку слід проводити щорічно навесні чи восени. Радикальну омолоджуючу процедуру проводять раз на 3-4 роки.
Весняне обрізування проводиться, коли на стеблах ще не з’явилися бутони. Гілки вкорочують наполовину (а іноді і на 2/3), що стимулює розвиток нових пагонів. Молода поросль випускає більші суцвіття.
При вирощуванні в ґрунті кущі, що розрослися, обрізають «під пень». Цю процедуру проводять пізньої осені чи ранньої весни. Видаляють усі пагони, залишають пеньки по 15-18 см. Великі зрізи необхідно обробити садовою замазкою. Для молодих рослин такий метод обрізки не підходить, оскільки коренева система не сформована. З обережністю треба обрізати старі та слабкі рослини.
Грамотно формуючи молоду рослину можна отримати струнке деревце. При роботі слід бути обережними. Потрібно надіти рукавички і не допускати попадання соку в очі.
Підживлення
Олеандр витрачає чимало сил на формування бутонів, тому йому потрібні регулярні підживлення. З початку весни до кінця літа вносите добрива 2-4 рази на місяць, причому чергуйте органічні та мінеральні склади. Підгодовуйте квітку в похмурі дні або рано вранці, і виключно після поливу. Інакше склади випалять коріння рослини.
Пересадка
При правильному догляді олеандр швидко розростається, тому без пересадки не обійтись. Для молодих рослин проводьте цей захід щовесни, дорослі екземпляри пересаджуйте раз на 2-3 роки. Екстрена пересадка потрібна тим квітам, чиє коріння загнило або почало випирати з горщика.
Процедуру слід проводити таким чином:
- На дно нової ємності насипте шар битої цегли, гальки або керамзиту. Присипте дренаж сантиметром субстрату. Детально про ґрунт для олеандру написано в пункті «Посадка в горщик».
- Обережно дістаньте квітку зі старого горщика. Щоб це було легше зробити, полийте рослину за кілька годин до процедури.
- Обріжте коріння, що занадто випирає або пошкоджене, і присипте місця зрізів товченим вугіллям.
- Поставте квітку в новий горщик, засипте порожнечі і злегка ущільніть ґрунт. Слідкуйте, щоб коренева шийка розташовувалася на одному рівні із ґрунтом.
- Полийте рослину і поверніть її на звичайне місце.
Забезпечте правильний догляд олеандру і створіть для нього комфортні умови, і рослина обов’язково віддячить вам швидким зростанням та численними бутонами.
Розмноження
Розмноження олеандру відбувається декількома способами.
Живцями
Рекомендується проводити цю процедуру навесні. Для живцювання використовують свіжозрізані пагони довжиною 12-15 см. Зріз треба змастити порошковим вугіллям і посадити живець у суміш деревного вугілля та великого піску. Живець потребує хорошого освітлення і дотримання температурного режиму, як і доросла рослина. Потрібно уникати надмірного поливу, щоб пагони не згнили.
Через два місяці живці з пущеним корінням можна пересадити в ґрунтову суміш з придатним для олеандру складом.
Укорінення у воді
Подібний метод розмноження олеандру варто застосовувати, якщо в приміщенні, де ви вкорінюватимете живці, температура не піднімається вище +30 градусів. У цьому випадку поставте заготовки в ємності з водою з додаванням стимулятора кореутворення. Слідкуйте, щоб температура розчину коливалася в межах +20…+27 градусів. Також додайте в ємність воду по мірі її випаровування.
Тримайте живці у місці з яскравим, але розсіяним світлом, не допускаючи потрапляння прямих сонячних променів. Укорінення живців у воді займе близько 35-40 днів, за цей час вони повинні відростити коріння завдовжки 3 см. Як тільки це станеться, розсадіть сіянці в індивідуальні горщики.
Повітряними відведеннями
Гілку надрізають, видаляють фрагмент кори і поміщають у воду чи мокрий пісок. Коли сформується коріння, пагін відрізають від материнської рослини і висаджують у стандартну ґрунтову суміш.
Насінням
Для початку підготуйте контейнер або горщик із дренажними отворами та заповніть ємність універсальною сумішшю для розсади. Якщо ж хочете створити субстрат для рослин самостійно, змішайте в рівних частинах наступні компоненти:
- торф
- дерновий ґрунт
- перліт
Крім того, важливо заздалегідь підготувати посівний матеріал. Для цього замочіть насіння олеандру у марганцівці чи розчині фунгіциду на 30 хвилин. А потім потримайте їх у будь-якому стимуляторі зростання, наприклад, «Цирконі» або «Гетероауксині». Так ви значно збільшите його схожість.
Після підготовки рівномірно розподіліть насіння по поверхні субстрату і трохи втисніть їх у ґрунт. Збризкайте посадку теплою водою з пульверизатора та накрийте поліетиленом або склом. Поставте тепличку на місце з яскравим, але розсіяним світлом, куди не потрапляють прямі промені сонця.
Щоб насіння проросло, важливо підтримувати в теплиці температуру в межах +25 °C. Не варто допускати підвищення до +35 ° C, інакше рослини згорять. Також потрібно дивитися, щоб температура в теплиці не опускалася нижче +22 °C, оскільки це призведе до загнивання насіння.
В іншому догляд за посівами складається із щоденного провітрювання теплиці, а також періодичного зволоження ґрунту. Крім того, важливо забезпечити рослинам достатньо світла. Тому якщо на вулиці стоїть похмура погода, то бажано влаштувати додаткове підсвічування фітолампою.
У таких умовах насіння проростатиме від 30 до 90 днів. Коли сіянці проб’ються, починайте поступово привчати їх до звичайних умов. Для цього знімайте укриття спочатку на 30 хвилин, потім на годину і таке інше. Коли на сіянцях з’явиться по дві пари справжніх листочків, пікіруйте в індивідуальні горщики.
Поділом куща
Таким способом користуються при пересадці чагарника, що розрісся. Рослину виймають із горщика, дбайливо звільняють коріння від землі. Якщо коренева система здорова, але в пагонах багато точок зростання, кущ ділять на 2-4 частини з допомогою гострого ножа. Усі ранки слід присипати золою чи порошком активованого вугілля. Підсушивши кореневища на повітрі його поміщають у посадкову ємність відповідного розміру.
Хвороби та шкідники
До шкідників, які докучають квітці, входять:
Для боротьби з ними використовують інсектициди чи народні методи.
Щитівка. З появою перших ознак (клейкого нальоту, деформації листя) або самих паразитів необхідно промити листя теплою водою з господарським милом, потім просушити кущ на свіжому повітрі.
Павутинний кліщ. Якщо на листових пластинах з’явилися жовті цятки і тонке павутиння, на рослині оселився кліщ. Народні методи боротьби є малоефективними, краще скористатися спеціальними препаратами.
Борошнисті червці. Сприятливе середовище для цих шкідників – тепло та волога. Олеандр росте в таких умовах, тому краще запобігти зараженню. Потрібно вчасно видаляти засохлі квіти та стебла, регулярно оглядати квітку.
Що робити, якщо олеандр не цвіте
Якщо рослина не обрізати, видаляючи кінчики старих пагонів, вона не зацвіте, тому що квіти утворюються лише на молодих пагонах. Частіше займайтеся формуванням крони для пишного цвітіння чагарника.
Іншими причинами може бути нестача вологи чи поживних речовин. Поливайте рослину в потрібному обсязі і не забувайте підгодовувати добривами, особливо якщо грунт неродючий.
Чому листя стало бляклим
Швидше за все, олеандру не вистачає світла. Тінь для нього надзвичайно згубна, порушуються процеси фотосинтезу. Якщо немає можливості пересадити, спробуйте збільшити можливість доступу сонячних променів до чагарника.
Що робити, якщо олеандр скидає листя
Це сигнал про те, що рослина знаходиться на протягу або мало світла. Збільште доступ світла і постарайтеся захистити від протягів. Кількість світла при цьому потрібно поступово збільшувати, щоб не травмувати квітку.
Ознаки отруєння олеандром
Отруйний сік, у якому містяться глікозиди, може спричинити сильне отруєння.
При проникненні всередину організму людини з’являється нудота, блювання, біль у животі. Сечовипускання стає частим та болючим. Людина відчуває біль у грудях, запаморочення, сонливість. Іноді з’являються судоми, підвищується температура тіла.
За несвоєчасної медичної допомоги можливий смертельний результат.
Надзвичайно небезпечна дія отрути для дитини.