Пеларгонія

Пеларгонія (Pelargonium) – переважно трав’янисті багаторічні (зустрічаються чагарники і сукуленти) рослини, які відносяться до родини геранієвих. Стебла прямостоячі або повзучі, гіллясті. На стеблах розташовані прості, пальчасті або пальчасто-розсічені листки та квітки різноманітного забарвлення, зібрані в мало- або багатоквіткові суцвіття.

Даний рід поєднує приблизно 350 видів. У кімнатних умовах вирощують лише кілька видів, але при цьому вибір досить багатий. Довгий час пеларгонія вважалася аристократичною рослиною. Її розводили в оранжереях багатих власників особняків та вілл. В США та країнах Західної Європи ця рослина популярна вже не одну сотню років.

Окрім ефектного зовнішнього вигляду у квітці містяться речовини, які застосовуються в медицині та парфумерії. Так, ефірне масло, отримане з цієї рослини, використовують при створенні парфумів і мила, а також воно застосовується у складі засобів для очищення повітря від хвороботворних бактерій та шкідливих домішок.

Як доглядати за квітами пеларгонія

Загалом пеларгонію можна охарактеризувати як невибагливу рослину, яка швидко росте та легко розмножується. При хорошому догляді вона може цвісти цілий рік. Існують різні способи, як можна змусити цвісти навіть найпримхливіші екземпляри. Виконуючи прості правила та створивши сприятливі умови, ви досягнете пишного та яскравого цвітіння.

На одній рослині за сезон може налічуватися до 20 і навіть більше суцвіть. Суцвіття, що відцвітають, слід відразу ж прибирати, щоб рослина не втрачала силу і продовжувала квітнути.

Світлолюбна чи тіньовитривала

Ця рослина досить світлолюбна і для нормального зростання їй необхідні прямі промені сонця. Пеларгонію рекомендується розміщувати біля вікон південної орієнтації. Однак вона цілком нормально росте і розвивається і біля вікна північної орієнтації, але при цьому важливо, щоб світловий день був досить довгим. В іншому випадку відбувається витягування стебел.

Влітку по можливості цю рослини переносять на свіже повітря (на балкон або на вулицю). Приміщення, в якому знаходиться пеларгонія необхідно регулярно провітрювати, так як вона негативно реагує на повітря, що застоялося.

Температурний режим

Влітку рослині потрібна температура від 20 до 25 градусів. У зимовий період потрібно переставити горщик в досить прохолодне місце, щоб забезпечити нормальне цвітіння. У зимовий час температура в кімнаті не повинна перевищувати 14 градусів. Якщо рослина стоїть на балконі чи терасі, краще захистити її від поривів вітру та протягів.

Взимку, якщо є можливість, цій південній красуні можна створити особливі умови – помістити її в засклену теплицю, що не промерзає, або лоджію, де нічна температура не опускається нижче +6 градусів, а денна доходить до +12-15 градусів. В особливо сонячні дні, щоб уникнути перегріву, теплицю потрібно провітрювати. Однак є сорти пеларгоній, які краще тримати при більш високих температурах.

Хороша циркуляція повітря – одна з головних умов благополучної зимівлі.

Тож надто тісно пеларгонії ставити не потрібно, ці квіти не люблять ховатися в тіні своїх сусідів. Рослини з дуже густими кронами можна трохи прорідити, в іншому випадку, при загущеності та поганій аерації є ризик виникнення грибкових захворювань.

Як часто треба поливати пеларгонію

Влітку полив рекомендується проводити через 3 чи 4 дні після того, як просохне верхній шар субстрату. Перевірити стан ґрунту, можна заглибивши акуратно палець на пару сантиметрів. У зимовий час поливати треба трохи менше, але при цьому потрібно стежити за тим, щоб земляна грудка не пересохла повністю. Якщо при прохолодній зимівлі в грунті застоюватиметься рідина, це може спровокувати появу кореневої гнилі, що нерідко призводить до загибелі всього куща.

Обприскування листя

Нормально росте та розвивається при невисокій вологості повітря. Зволожувати листя з розпилювача не потрібно, проте це можна робити у спекотні літні місяці.

Який потрібен грунт

Пеларгонія любить родючий і добре дренований пухкий ґрунт. Суміш можна або придбати, або приготувати самому, змішавши в рівній пропорції:

• садово-городню землю
• торф
• середньозернистий пісок
• трохи перегною

Так як пеларгонія не любить застою води і вимагає хорошої аерації, на дно горщика слід укласти добрий шар дренажу.

Чим підживити пеларгонію щоб цвіла

Для того, щоб рослина тішила вас пишним і тривалим цвітінням, догляд повинен включати регулярні підживлення (1 раз на 2 тижні). Деякі квітникарі роблять так: у спеку, коли полив проводиться щодня, тижневу норму підживлення ділять на 7 частин і вводять підживлення з кожним поливом. Якщо ком землі пересох, потрібно попередньо пролити його водою.

В якості добрива підійдуть рідкі універсальні склади для квітучих кімнатних рослин. Взимку, коли рослина відпочиває, підживлення слід припинити. З настанням весни (у березні-квітні) пеларгонію починають підгодовувати добривом із підвищеним вмістом калію.

Від підживлення слід утриматися після пересадки рослини та дати їй час для акліматизації близько місяця.

Підживлення потрібне для покращення цвітіння, тому вибирають добрива, що містять велику кількість фосфору. Органічними добривами годувати не рекомендується, тому що пеларгонія їх досить погано засвоює.

Обрізка та прищипування

Правильне та регулярне обрізування сприяє:

• Формуванню акуратної компактної крони рослини
• Появі бічних пагонів та зачатків суцвіть
• Більш пишному цвітінню
• Одержанню якісного посадкового матеріалу

Оскільки серед кімнатних пеларгоній є найрізноманітніші сорти – з прямостоячими і полеглими стеблами, карликові, ампельні і високорослі види, підходити до обрізки в кожному випадку слід індивідуально. Проте, є загальне правило – обрізка має бути регулярною. Не слід запускати зовнішній вигляд рослини.

Техніка обрізки пеларгонії

Зріз найкраще робити під гострим кутом лезом, гострим канцелярським чи тонким кухонним ножем. Ножиці для цієї мети не рекомендують, тому що вони пережимають пагін у місці зрізу. Зріз роблять над листовим вузлом, зверненим назовні. Тоді нові пагони не заважатимуть один одному і загущатимуть крону. Якщо потрібно видалити молодий пагін, можна його просто акуратно прищипнути, намагаючись не пошкодити основне стебло.

Для того, щоб захистити квітку від загнивання та ураження шкідниками, місце зрізу необхідно присипати товченим вугіллям.

Сезонна обрізка

Осіння обрізка проводиться після завершення цвітіння з двома цілями – для формування красивої крони та оздоровлення рослини. Для цього видаляється все засохле листя, стебла та квіти. А також укорочуються слабкі стебла, що оголилися і витяглися. Осіння обрізка допомагає рослині краще перенести зимові холоди та зберегти сили до весни. При цьому обрізається практично вся наземна частина (приблизно на рівні 5-6 см) із залишенням 2-3 очок, за винятком королівської пеларгонії.

Величезної обрізки побоюватися не варто, тому що за зиму при належному утриманні пеларгонії, рослина набере сили і навесні дасть молоду поросль. Осіннє обрізання та прищипування можна проводити аж до настання зими. І лише з настанням грудня квітці слід дати спокій.

Деякі квіткарі наполягають на ранньому періоді спокою. Різниця у підході пояснюється різними умовами утримання рослини. Одна річ, якщо у вас є можливість влаштувати справжнє зимове утримання з прохолодною температурою для своєї квітки. Інша річ, якщо ваша пеларгонія знаходиться у теплій житловій кімнаті.

Проте, загальне правило таке: рослина має відпочити (у прохолодному приміщенні до січня). Потім пеларгонію заносять у тепло і чекають, коли вона піде на зріст. Як тільки квітка почала рости, її знову прищипують для пишності.

Весняне обрізання пеларгонії

Проводиться у випадках, якщо кущ за зиму сильно розрісся або розвивається несиметрично. Найкраще це робити з наближенням весни (кінець лютого – початок березня). При весняному обрізанні квітку можна підгодувати азотовмісним добривом для прискорення утворення пагонів та зеленої маси. Кущові види пеларгонії рекомендується прищипувати після кожної четвертої бруньки.

Пересадка пеларгонії

Молоді рослинки пересаджують 1 раз на рік, а дорослі при необхідності, наприклад, коли коріння перестане поміщатися в горщик. На дні ємності не забудьте зробити добрий дренажний шар. Для приготування підходящої землесуміші власними руками вам знадобиться дернова, перегнійна та листова земля, пісок та торф, які слід взяти в рівних частках.

Як розмножувати пеларгонію

Розмножити таку рослину можна живцюванням або вирощувати з насіння.

Вирощування з насіння

При вирощуванні з насіння часто рослини втрачають сортові ознаки, і про це варто пам’ятати при виборі способу розмноження. Покрокова інструкція:

1. Низький контейнер потрібно заповнити ґрунтовою сумішшю, приготованою з піску, торфу та дернової землі, які слід взяти в однакових частинах.
2. У неї проводиться висів насіння.
3. Щоб сіянці проросли якнайшвидше, ємність ставлять у місце, де температура постійно тримається на рівні 22 градусів.
4. У таких сприятливих умовах сіянці з’являються за півмісяця після посіву.
5. Сіянці пересаджують у окремі маленькі горщики.
6. А після того, як рослини з них виростуть, їх пересаджують у горщики, діаметр яких дорівнює 9 см.

Перший раз рослина має зацвісти не менше чім через рік або півтора після посіву, але це тільки при правильному догляді.

Живцювання

Для розмноження відмінно підходять верхівкові живці. Їх зрізання та укорінення проводять в останні зимові або літні тижні. Зріз треба робити під кутом трохи нижче листового вузла, при цьому на живці повинно залишатися не менше 3 листочків, а краще, якщо їх буде 3-5 штук. Залишіть живець на кілька годин на відкритому повітрі для підсихання. Перед тим як його садити, потрібно провести обробку місць зрізу, скориставшись при цьому подрібненим деревним вугіллям та стимулятором росту коренів.

У контейнер, заповнений землесумішшю (пісок, дернова земля і торф в однакових частках), по периметру треба висадити підготовлені живці. Для збільшення пишності кущика живець рекомендується прищипнути. Контейнер поміщають у добре освітлене місце, але при цьому світло має бути розсіяним. Потрібно систематично зволожувати землю з обприскувача.

Повне вкорінення відбудеться через 15-20 діб після посадки. Зміцнілі рослини розсаджують в окремі ємності. Горщик для посадки вибирається невеликий, тому що в іншому випадку цвітіння буде мізерним. Рослина зацвіте через 5-7 місяців після повного вкорінення.

Види пеларгонії з фото

Пеларгонія ароматна (Pelargonium graveolens)

Цей вічнозелений опушений чагарник сильно розгалужується, і у висоту він може досягати 100 сантиметрів. Зелені опушені листочки поділені на 5-7 часток і мають дуже приємний аромат. Суцвіття у формі парасольки складаються з великої кількості рожевих квіточок. Цвіте протягом усього літнього періоду.

Пеларгонія головчаста (Pelargonium capitatum)

Ця рослина є вічнозеленим напівчагарником, висота якого не перевищує 50 см. На поверхні стебел та листочків є опушення. Стебла прямі. Зелені, наче зім’яті, листочки поділені на 3-5 частин. Суцвіття має форму парасольки. Є безліч сидячих квіточок, пофарбованих у світло-рожевий з фіолетовим відтінком колір. Цвітіння спостерігається із середини до кінця літнього періоду. Має запашне листя.

Пеларгонія запашна (Pelargonium odoratissimum)

Листя у цього чагарника не опадає, а стебла у нього досить короткі. Округло-серцеподібні листочки завширшки можуть досягати 5 сантиметрів. Їхні краї трохи рвані, а на поверхні знаходяться м’які коротенькі волоски. Листя дуже ароматне і його запах досить приємний. Суцвіття у вигляді парасольок. Білувато-рожеві квіточки зібрані по 8-10 штук.

Пеларгонія зональна (Pelargonium zonale)

Дані чагарники заввишки досягають 100 сантиметрів. На поверхні їх м’ясистих стебел знаходиться опушення. Як правило, листова пластина цілісна, але іноді трохи лопатева. Листя забарвлене в зелений колір, а по краю проходить коричнева облямівка. Квітки пофарбовані в червоний колір і зібрані у багатоквіткові суцвіття. Цвітіння триває з кінця весняного до початку осіннього періоду.

Пеларгонія клобучкова (Pelargonium cucullatum)

Батьківщиною такого вічнозеленого чагарника є ПАР. На його поверхні є опушення. Довгочерешкові листочки пофарбовані в зелений колір. Суцвіття у формі парасольки складається з безлічі фіолетово-червоних квіточок. Цвіте рослина з кінця літнього періоду до початку осіннього. Є сорти з махровим листям.

Пеларгонія великоквіткова (Pelargonium grandiflorum)

Це вічнозелений чагарник, що сильно гілкується, який у висоту може досягати 100 сантиметрів. Ниркоподібно-округлі листочки можуть бути як розсічені, так і дольчасті. Також вони можуть бути гладкими чи опушеними. Не більше 3 квіток утворюється на квітконосі, і вони забарвлені в білий колір, а наявні прожилки – червонуватий. Діаметр квіточок дорівнює 3-4 сантиметрам. Цвіте такий чагарник із середини весняного та на початок літнього періоду.

Пеларгонія кучерява (Pelargonium crispum)

Такий вічнозелений чагарник у висоту досягає 50 сантиметрів і є сильногіллястим. Щільні листочки у формі серця, що ростуть у 2 ряди, мають зубчасті, рвано-хвилясті краї. Цвітіння спостерігається з середини і до кінця літнього періоду. На коротких квітконіжках виростають по 2-3 квіточки. Має запашне листя.

Пеларгонія брудна (Pelargonium inquinans)

Такий чагарник, який є вічнозеленим, у висоту може досягати 1,5 метра. Має м’ясисті стебла. Брунькоподібні округлі листочки забарвлені у темно-зелений колір. Суцвіття мають форму парасольки та коротенькі квітконіжки. Квіти червоні, час цвітіння залежить від догляду, і може спостерігатися протягом літнього, осіннього, зимового періоду або наприкінці весняного.

Пеларгонія пухнастолиста (Pelargonium crithmifolium)

Дана листопадна рослина є сукулентом і має товсті стебла, що стеляться. Листова пластина розділена на перистої форми частки, довжина яких дорівнює 8 сантиметрів. Вони мають сизувате забарвлення і можуть бути як опушеними, так і без опушення. Суцвіття представлені у формі парасольки. Довжина квітконіжок від 15 до 20 міліметрів. Білі квіти ростуть по 5 або 6 штук, а в зіванні у них є червоні дрібні плями.

Пеларгонія незграбна (Pelargonium angulosum)

Ця рослина заввишки може досягати 100 сантиметрів. Листя формою схоже з листочками дуба, проте краї не прямі, а хвилясті. Вони є короткочерешковими. Суцвіття має форму парасольки, і воно складається з великої кількості квіточок, як правило, пофарбованих у насичений червоний колір. Якщо рослину доглядати правильно, то цвісти вона буде з кінця літнього і до середини осіннього періоду.

Пеларгонія чотирикутна (Pelargonium tetragonum)

Цей листопадний чагарник у висоту може досягати 60-70 см. Чотиригранні прямі пагони пофарбовані в блідо-зелений колір іноді з сіруватим відтінком. На поверхні черешкових листочків, що мають форму серця, знаходяться рідкі волоски. Їхня ширина, як правило, дорівнює 5 сантиметрам. Краї листової пластини коричнево-червоні. У квіточок є 5 рожевих або кремових пелюсток, при цьому 2 пелюстки меншого розміру знаходяться знизу, а 3 побільше зверху.

Пеларгонія рожева (Pelargonium radens)

Вічнозелений чагарник, що сильно гілкується, є опушеним і у висоту може досягати 50 сантиметрів. На листовій пластині є двостороннє опушення, при цьому на лицьовій стороні знаходяться жорсткі волоски, а на виворітній – м’які. Листочки досить глибоко розділені і мають загнуті краї. Вони запашні та мають приємний аромат. Опушений квітконос представлений у формі парасольки. На квітконосі ростуть по кілька рожевих штук з жилками темного кольору квіточок.

Пеларгонія щиткоподібна (Pelargonium peltatum)

Даний вічнозелений чагарник є ампельний. Стебла голі або мають опушення. Зелені, блискучі, м’ясисті листочки мають щитовидну форму з гладкими краями і поділені на 5 частин. На їх поверхні може бути або не бути опушення. Квіти зібрані по кілька штук у суцвіття у формі парасольки. Вони бувають рожевого, білого чи червоного забарвлення. Цвітіння триває із середини весняного і до кінця літнього періоду.

Хвороби та шкідники

На пеларгонії може оселитися попелиця чи білокрилка.

У більшості випадків проблеми з рослиною пов’язані з неправильним доглядом:

1. Відсутність цвітіння – пеларгонія хворіє, на ній є шкідливі комахи або вона зимувала в теплому, добре освітленому приміщенні.
2. Нижні листочки в’януть, жовтіють і гниють – рясний полив. Скоротіть полив і обережно видаліть уражені листочки.
3. На поверхні листя з’являються здуття – у ґрунті часто застоюється вода.
4. Нижні листочки стають жовтими і в них підсихають краї – мізерний полив.
5. Основне стебло почорніло – коренева гниль.