У природі багаторічні вічнозелені спатифілуми є в основному наземними кореневищними рослинами. Деякі різновиди відносяться до епіфітів та хеміепіфітів, які мають повітряне повзуче коріння, яке згодом закріплюється на деревах і проростає.
Кімнатний спатифілум вже давно користується великою популярністю та повагою у квітникарів за свої властивості. У ньому поєдналися привабливість та краса зі здатністю очищати повітря у житлових приміщеннях. Рослина невибаглива, легко розмножується і не потребує великого досвіду у квітникарстві.
Будова кореневої системи, здатність екзоту нарощувати листові розетки полегшує розведення екзотів у домашньому квітникарстві. За наявності дорослого екземпляра можна легко отримати посадковий матеріал у вигляді насіння, живців або розділеного куща.
Спатифілум – це отруйна рослина, тому після роботи з ним необхідно ретельно мити руки з милом і остерігатися попадання його соку на шкіру та слизові оболонки.
Розмноження насінням
Цей спосіб є непростим та трудомістким. Процес вирощування спатифілуму з насіння вимагатиме багато терпіння та часу.
Насіння дуже швидко втрачає схожість і не підлягає зберіганню. Їх рекомендується висівати відразу після збору.
Для того щоб насіння дозріло спочатку потрібно провести запилення квітучої кімнатної рослини. Так як заняття це складне та тривале, то в домашніх умовах краще придбати насіння у спеціалізованих магазинах для квітникарів. Відсоток схожості навіть найсвіжішого насіння приблизно 50/50, тому при покупці посадкового матеріалу дуже важливо звернути увагу на його термін придатності.
Покрокова інструкція з посіву насіння
- Використовуйте неглибоку ємність.
- В якості ґрунту підійде суміш із рівних частин торфу та піску.
- Підготовлений грунт потрібно добре зволожити і висадити насіння, зверху присипати субстратом на 3-5 міліметрів.
- Умови пророщування мають бути тепличні, з температурою повітря 24-25 градусів.
- Полити ґрунт способом обприскування відстояною водою.
- При поміщенні ємності в міні-теплицю дуже важливо проводити регулярні провітрювання.
- Плівку зняти тільки після того, як з’являться перші листочки.
- Розсаджувати рослини в індивідуальні горщики рекомендується лише тоді, коли сформується мінімум три листочки висотою три-п’ять сантиметрів.
Не можна допускати надмірної вологи, оскільки може з’явитися пліснява і посадковий матеріал почне гнити.
Розмноження поділом куща
Такий спосіб дуже зручний та простий у виконанні. Для дорослого спатифілуму він є ще й корисним, тому що «проріджує» густі зарості зрілої квітки. Розростається рослина дуже швидко і численні молоді розетки поглинають усі поживні речовини із ґрунту, обділяючи материнську рослину. Поділ куща при необхідності благотворно впливає на подальше зростання та розвиток спатифілуму.
Старому кущу – потрібна пересадка та обрізка, запущені густі кущі із засохлими стрілками та нижнім ярусом листя, відмерлими лусочками біля основи шийки не формують новий приріст.
Підготовка до поділу спатифілуму
- Поділ куща потрібно проводити ранньою весною, на початок вегетаційного періоду.
- Коренева система кожної ділянки має бути дуже сильною та без пошкоджень.
- Ділянка готова до самостійного зростання, якщо вона має від трьох листових розеток, які вже добре розвинені.
- Прикоренева шийка молодих рослин під час посадки повинна бути на такому ж рівні грунту, як і в материнського куща.
- Квіткова ємність для посадки молодого спатифілуму має бути невеликого обсягу, тому що в глибоких і широких горщиках активно розвиватиметься коренева частина, а це призведе до швидкого зростання листової частини і затримки процесу цвітіння.
- Поділ кореневої системи дорослої рослини необхідно проводити з мінімальним травмуванням коренів та всієї квітки в цілому.
Перед початком процедури рекомендується провести рясний полив ґрунту в квітковому горщику, що сприятиме легшому вилученню квітки разом із земляною грудкою і дасть час корінням насититися вологою для того, щоб зменшити їх ламкість.
Процедура поділу
- Обережно промити все коріння від землі та по можливості розплутати. У такому вигляді кореневу частину буде легше та правильніше розділити.
- Місця розрізів на коренях рекомендується присипати товченим або активованим деревним вугіллям і залишити на деякий час для висихання.
- Перед посадкою кожної ділянки потрібно уважно їх оглянути і видалити засохлі або підгнили частини кореневої системи і листя.
- Кожна молода рослина висаджується у невелику індивідуальну ємність.
- Крихке коріння потрібно розправити по поверхні ґрунту і обережно присипати їх ґрунтовою сумішшю, а потім злегка ущільнити ґрунт.
Склад ґрунту для пересадки:
- листова земля
- торф’яна земля
- дернова земля
- річковий крупнозернистий пісок (1/2 частини)
- дренажний шар
Для посадки діток можна придбати і готову ґрунтову суміш, призначену для рослин сімейства Ароїдних.
Розмноження живцями
Живці – це листові розетки, відокремлені від дорослого спатифіллуму. За наявності невеликих корінців живці можна відразу висаджувати в ґрунт, а за їх відсутності необхідно помістити їх у ємність з водою та активованим вугіллям до утворення кореневої частини.
Більш швидке коренеутворення на молодих рослинах відбувається у спеціальних субстратах (наприклад, у перліті або крупнозернистому річковому піску, у верховому торфі або моху сфагнум), якщо квіткову ємність помістити в тепличку або під скляний ковпак для підтримки високого рівня вологості.
Посадка проводиться в такий спосіб.
- Вибраний субстрат добре зволожується і в нього висаджують живці, при цьому грунт утрамбовується і накривається поліетиленом. Робити це потрібно для збереження постійної температури та підтримання вологості.
- Рекомендується щоденне провітрювання саджанців та регулярний полив.
- Після появи перших молодих листочків плівку прибирають, рослину ще деякий час підрощують і потім пересаджують в окремі горщики з ґрунтом як для дорослого спатифілуму.
Надалі догляд проводять згідно з відповідними рекомендаціями щодо вирощування рослин даного виду.
Спатифіллум не має здатності розмножуватися листком, як багато інших кімнатних рослин.Листок відламаний від куща, нехай навіть із «п’ятою» поміщений у воду просто загниває і гине.
Можливі проблеми
- Саджанці погано приживаються через холод. Горщики необхідно ставити у тепле та світле місце.
- Сирий важкий субстрат гальмує розвиток кореневої системи. У складі грунтосуміші обов’язкові регулятори вологи та розпушувачі.
- Також згубна для молодого кущика пересушування земляної грудки – порушуються водообмін і рух соку, коріння пересихає, не живить надземну частину.
- Заражений при посадці субстрат і сам саджанець не дозволять слабкому паростку розвинутись у повноцінну рослину. Необхідно попередньо проводити профілактичні та знезаражувальні процедури.
- Велика посадкова ємність – два роки коріння освоюватиме територію та заповнюватиме простір, а вже потім рослина почне рости.
