Жоржини

Жоржина (Dahlia) — рід рослин родини айстрові, який об’єднує близько 30 видів і близько 15 000 сортів, поширених в гірських районах Мексики, Гватемали, Колумбії. Статні та пишні кущі, привабливе напівглянсове листя, тривале та рясне цвітіння, різноманітність форм та забарвлення квіток завоювали любов та популярність серед мільйонів садівників. Догляд за жоржинами полягає переважно в тому що потрібно правильно вибрати місце посадки, забезпечити необхідний склад ґрунту, своєчасно поливати і підживлювати рослини.

Це відмінний варіант для тих, хто віддає перевагу максимальному ефекту при мінімальному догляді.

Як виглядають жоржини

До роду відносяться багаторічники з великими голівками квіток, іноді кулястими. Більшість жоржин всіх відтінків належить до садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки язичкові, внаслідок чого суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми та різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.

Порожнисті стебла досягають у висоту до 2,5 м. Надземна частина рослин щорічно відмирає до кореневої шийки. Стебла прямі та гіллясті, гладкі або шорсткуваті. Листя перисте, рідше цілісне, 10-40 см завдовжки, різного ступеня опушення. Розташовані супротивно листочки бувають зелені або пурпурові. Суцвіття у формі кошиків складається з крайових язичкових квітів (великі, різного забарвлення і форми) та серединки з трубчастими (золотисто-жовтими або коричнево-червоними) квітками. Насіння зберігає схожість до 3 років.

Як садити жоржини

Де краще посадити

Важливо пам’ятати, що жоржини не виносять протягів і затінених місць, тому найкращою для них стане сонячна та безвітряна сторона ділянки. Також не бажані ямки і западини: волога, що в них накопичується може несприятливо позначитися на стані рослин. Грунт має сенс забезпечити якісним дренажем та покращити поживними речовинами: листяним перегноєм, торфом.

Найкращим ґрунтом стане багате перегноєм нейтральне середовище, хоча квіти добре приживаються і в слабокислих ґрунтах. Підвищену кислотність можна нейтралізувати погашеним вапном, а низьку збагаченням торфом. Восени до перекопаної ділянки додають компост або гумус. Навесні ділянку під жоржини розпушують з додаванням деревної золи.

Якщо земля занадто глиниста, до неї додається гравій, пісок і зола. З метою профілактики захворювань квітів фахівці рекомендують щорічно міняти місце висадки жоржин. Дайте місцю, де вони росли, відпочити від цього сорту квітів два-три роки.

Підготовка бульб до посадки у відкритий ґрунт

Весняне сонечко і настання тепла нагадують про підготовку бульб до висадки, що традиційно передує процедурі розподілу бульб. Їх потрібно акуратно очистити від торішнього засохлого коріння, перевірити збереження матеріалу (всі видимі пошкодження відрізати і продезінфікувати розчином йоду).

Часто рекомендується процедура знезараження, при якій бульби рослин замочуються в протигрибкових препаратах, що зменшують ризик захворювань (Фітоспорин). Хороший результат приносить замочування в одновідсотковому розчині марганцівки. На пару тижнів бульби заздалегідь висаджують в ящик, не закопуючи їх у землю повністю. Далі слід забезпечити максимально сприятливі умови: гарне освітлення та комфортне тепло.

Формування добре помітних бруньок – сигнал до подальшого поділу бульб. На кожному фрагменті має бути брунька з вираженою кореневою шийкою. Частки розрізаних бульб можна продовжувати пророщувати в ящику до появи перших пагонів. Перед пересадкою у відкритий грунт молоді пагони стебел краще обрізати і висадити на клумби.

Коли можна садити

Жоржини швидше розвиваються при посадці в прогріту землю, а тривале похолодання, що супроводжується опадами, вкрай негативно позначається на формуванні кореневої системи. Перш за все треба враховувати погодні умови, ймовірність поворотних заморозків та можливість регулярно доглядати молоді рослини.

Рослини, що вирощувались в контейнері можна вже в першій декаді травня висадити на постійне місце. За сприятливої ​​погоди рання висадка наприкінці квітня навіть вітається. Крім того, можна рекомендувати посадку на підняті клумби або в короби висотою від 20 см. Якщо посадковий матеріал знаходиться в стані спокою (або з бруньками), то вже на початку травня можна висаджувати.

Правила посадки

У разі одночасної посадки відразу декількох бульб важливо враховувати відстань між майбутнім кущами: від півметра між карликовими або низькорослими і до одного метра між високорослими сортами. Ямка для посадки повинна мати достатній розмір і перевищувати обсяг бульби мінімум утричі.

Дно посадкової ями слід удобрити гноєм, присипаним зверху густим шаром землі, щоб уникнути опів. При посадці коренева шийка на стеблі на 3-4 см заглиблюється в землю. Відразу після посадки високорослих жоржин слід встановити міцні опори для майбутньої фіксації, а також насипати навколо рослини шар мульчі (соснова кора, керамзит). Перші кілька тижнів після висадки бажано раз на 5-7 днів поливати рослини, приблизно по 5 літрів теплої води на кущ.

Як правильно доглядати за жоржинами

Ця багаторічна рослина швидко росте, не виносить мінусових температур і вимагає уваги при зберіганні в зимовий період. При цьому позитивний практичний досвід не лише доводить простоту агротехніки, а й пропонує варіанти зберігання посадкового матеріалу.

Високі і порожнисті стебла потребують опори – міцної гілці або тонкого кілочку. Щоб вітер не зламав стебло, його підв’язують до основи опори. Квіти підв’язують до опор при посадці, не чекаючи прикрих неприємностей у вигляді викривлення або зламу стебел.

З настанням перших холодів жоржини можна підгорнути – подібна міра зможе захистити квіти від ранніх заморозків. Висота підгортання має сягати 20 см, однак при заглибленій посадці квітів підгортання можна і не робити.

Як часто поливати

Мульчування грунту на ділянці не тільки захищає рослини від шкідників, позбавляє вас від прополювання, а і уповільнює час висихання грунту в спекотний час. У посушливе літо жоржини слід поливати двічі-тричі на тиждень. Полив не має обернутись застоєм зайвої вологи в корінні рослин: це може стати причиною їх загнивання. У сухе літо рекомендується завершувати полив підгортанням, щоб вода не випаровувалась надто швидко.

Підживлення

У догляді застосовуються різні види добрив та схеми їх використання. Кінець весни – початок літа стане найкращим часом для внесення в грунт суміші з суперфосфату, аміачної селітри і гною. Підживлення, що мають у складі фосфор і калій, краще до настання серпня. Ближче до осені можна обійтися одним калійним підживленням. Надлишок азоту у весняних підживленнях здатний спровокувати бурхливий ріст листя і сповільнити процес цвітіння.

Як обрізати

Без формування чудово обійдуться низькорослі сорти. Високорослі жоржини без прищипки стабільно забезпечують рясне цвітіння численними квітками середнього розміру. Щоб уникнути загущення куща їх зазвичай формують у три, максимум п’ять основних пагонів. Наприкінці травня – початку червня підростаючі жоржини прищипують над четвертою парою листя. Дітки, що утворюються в пазухах листя, регулярно видаляють, що особливо важливо проробляти в нижній частині куща.

Обрізання відцвілих або засохлих квіток допоможе не сповільнити майбутнє зростання куща. Прагнучи виростити пишні суцвіття, потрібно залишати на кожній рослині не більше трьох пагонів. Відцвілі квіти, що втратили колишню пишність і красу, які порушують декоративність кущів важливо видаляти щодня.

Коли потрібно викопувати жоржини на зиму

Квіти теплолюбні, тому важлива частина догляду – викопування бульб. Восени слід обрізати стебла рослин на висоту не більше 5-10 см. Місце зрізу краще обгорнути щільною тканиною чи фольгою щоб воно не загнило. Якщо викопати бульби зранку та одразу промити їх водою, вони зможуть цілий день підсихати на свіжому повітрі.

Такий захід догляду дозволить максимально делікатно видалити надлишки ґрунту з кореневої системи та уникнути травмування. На якісно просушених бульбах не заводиться гнилизна. Якщо виявлені будь-які механічні пошкодження, необхідно зрізати пошкоджені частини, а місця зрізів присипати деревним вугіллям. Щоб зберегти максимальну цілісність кореневих шийок, їх рекомендується присипати крейдою чи золою.

Як зберігати бульби

Не можна перегрівати і пересушити бульби – така помилка зберігання напевно обернеться складністю проростання. Оптимальне місце зимівлі – підвал з температурою близько п’яти градусів та середньою вологістю. При зберіганні бульб краще не допускати їх можливого сусідства з овочами: це може стати причиною підвищення вологості повітря, що спровокує появу гнили або грибкової інфекції.

Можна вдатися до традиційного способу зберігання: покласти в дерев’яний ящик і повністю засипати торфом. Ще один спосіб: щільно упакувати бульби в поліетиленову плівку, щоб уникнути загрози їх висихання. Той, хто готовий до експериментів зі зберігання жоржин, може занурити на кілька хвилин бульби в розплавлений парафін і, дочекавшись повного висихання парафінової плівки, запакувати бульби в щільний пакет, наповнений піском.

У міській квартирі оптимальним місцем зберігання стане найпрохолодніше місце – ящик, що вентилюється, поблизу лоджії або балкона. Можна кожну бульбу дбайливо обернути папером і покласти в поліетиленовий пакет – такий варіант упаковки дозволить зберігати посадковий матеріал в більш прохолодних умовах (засклена та утеплена лоджія). При цьому варіанті потрібно бути напоготові та уважно стежити за погодою: сильні морози можуть стати причиною загибелі бульб.

Як розмножити Жоржину

Якщо вас лякають клопоти з трудомістким викопуванням і відповідальним зберіганням бульб, ви можете виростити однорічні Жоржини з насіння. вони так само гарні і невибагливі, як і багаторічні, і вибір їх досить широкий. Coltness Hybrids висотою до 50 см з рясними немахровими квітками різних забарвлень, бронзоволисті Redskin, махрові дрібні Ріголетто, ранні Фігаро, інші.

Насіння висівають у відкритий грунт в середині травня, але тоді зацвітуть вони лише у середині серпня. Якщо ви хочете добитися більш раннього цвітіння, вам доведеться насіння проростити. Для цього в перших числах квітня вам потрібно буде висіяти насіння у парники або пластикові контейнери, використовуючи як ґрунт прожарений пісок.

На шар піску висипають насіння, а зверху знову присипають піском, добре зволожують і накривають прозорим поліетиленом. Пророщувати насіння потрібно близько десяти днів при температурі 25-27 °С, потім паростки слід пікірувати в окремі горщики.

Ґрунтова суміш має бути вологоємною і пухкою, її можна купити, а можна приготувати: по одній частині торфу та піску і дві частини листової землі. За три дні до пікірування ґрунт потрібно обробити гарячим розчином марганцівки (70 °С) темно-рожевого кольору. Після пікірування розсаду поливають по мірі підсихання ґрунту. У середині травня її можна висаджувати в ґрунт.

Сорти жоржин

Класифікуються рослини за формою і будовою суцвіть, а квіти радують розмаїттям забарвлень.

Прості виростають у висоту до 60 см та мають один ряд квіток 10 см в діаметрі. До простих жоржин належать сорти Yellow Hammer жовтого кольору, рожеві Princess Letizia Jose, червонувато-оранжеві Orangeade.

Комірцеві тих же розмірів, але вищі – від 75 до 120 см. Мають один крайовий зовнішній ряд квіток, поверх нього розташований ряд більш коротких і скручених квіток іншого кольору, що виглядає, як комірець: Chimborazo (червона з кремовим), La Gioconda (червона із золотим), Claire de Luna (жовта з кремовим).

Кактусові: махрові суцвіття діаметром від 8 до 25 см і більше, у висоту досягають 90-150 см. Крайові квітки згорнуті, вузькі і гострі. Гігантська рожева Danny, мініатюрна жовта Pirouette, велика червона Visit, невелика червона Doris Day.

Півонієподібні трохи крупніші – від 12 до 15 см, пласких крайових квіток від двох і більше, в центрі – трубчасті. У висоту досягають тих же розмірів, що і комірцеві. Популярні сорти: Fascination лілового кольору і червона Symphonia.

Анемоноподібні мають від одного і більше рядів крайових квіток, квітки у середині – витягнуті, трубчасті. Суцвіття досягають у діаметрі 10 см, висота рослин від 60 до 90 см. Найпопулярніші сорти – Vera Higgins бронзового кольору, жовто-лілові Lucy, червоні Comet.

Кулеподібні – суцвіття круглої, іноді злегка плескатої форми, завширшки від 8 до 15 см і заввишки від 90 до 120 см: червоного кольору Doreen Hayes, жовта Esmonde і червоно-персикова Crichton Honey.

Помпонні мають махрові суцвіття округлої форми від 5см і більше у діаметрі. Крайові квітки згорнуті, з тупим або заокругленим кінцем. У висоту досягають від 90 до 120 см: рожеві Noreen, Hallmark кольору лаванди і блідо-лілові Willo’s Violet.

Декоративні махрові: лілові гігантські Jocondo, великі жовті Thames Valley, мініатюрні помаранчеві David Howard. У всіх сортів махрові суцвіття від 8 до 25 см у діаметрі, висота рослин – до 60 см.

Хвороби та шкідники

У боротьбі зі шкідниками найкращим помічником виступає звичайний мильний розчин та спеціалізовані препарати, наприклад, Актара чи Фітоверм. Зниження кількості комах-шкідників безпосередньо пов’язане з підтриманням чистоти на ділянці, дотриманням агротехніки, а також вирощуванням серед жоржин чорнобривців.

Серед хвороб, якими страждають рослини, виділяють білу та сіру гниль, бактеріальний рак, плямистість листя, чорну ніжку, мозаїку. Причиною недуг служать бактерії, віруси та гриби. При появі захворювань необхідно своєчасно вибраковувати та спалювати уражені рослини.