Айстри

Айстра (Aster) представлена невибагливими у догляді трав’янистими однорічниками і багаторічниками, тому виростити її на своїй садовій ділянці досить просто. Найважливіше, що слід запам’ятати, це своєчасно розпушувати поверхню ґрунту, при цьому видаляючи весь бур’ян.

Рослина належить воно до родини Складноцвіті, або Айстрові, та поєднує близько 200 видів. Більшість із них у природі зустрічаються на території Центральної та Північної Америки, Євразії, північно-західної Африки. В Україні росте дві дикорослі рослини, які поширені в лісостепу та на вапнякових схилах Карпат: Aster amellus та Aster alpinus. Назва айстра з латині перекладається як «зірка».

Багато садівників відмовилися від вирощування квітки з двох причин: одні скаржаться на погану схожість насіння, інші – на слабкий імунітет рослин. Айстри уражають багато грибкових захворювань, як на стадії вирощування розсади, так і в період цвітіння. Однак виробництво препаратів із захисту рослин розвивається, з’являються нові системні фунгіциди та біопрепарати, які здатні дати відсіч будь-яким грибковим захворюванням. При вирощуванні важливо враховувати особливості квітки, правила посадки та догляду.

Опис айстри

Айстра – кореневищна рослина з простими листовими пластинами. Кошики пелюсток входять до складу щіткоподібних суцвіть або зібрані у волоть. Вони складаються з крайових язичкових квіточок різноманітного забарвлення, а також центральних трубчастих квіток, які дуже маленькі і найчастіше жовті.

У Європі вирощувати айстру почали в 17 столітті, а завдяки невтомній роботі селекціонерів на світ з’явилося дуже багато неймовірно красивих сортів, при цьому серед них зустрічаються рослини з квітками різних форм і забарвлень. Залежно від висоти пагонів і якості кошиків такі квіти застосовують для групових посадок, бордюрів, рокаріїв, рабаток або для прикраси для терас і балконів. З айстр виходять ефектні букети, які будуть довго стояти.

Вирощування айстри

Айстра – рослина досить холодостійка, оптимальна температура для росту та розвитку від +18 до +22°С. У прохолодне літо квіти ростуть набагато краще, ніж у спекотне. При температурі +25-30 °С розвиток гальмується, і терміни початку цвітіння відсуваються. Восени дорослі рослини витримують нетривалі заморозки до -4°С.

Коли сіяти айстри в грунт

Сіянці не переносять мінусових температур. Розсаду висаджують на постійне місце не раніше кінця травня – на початку червня, коли поворотні заморозки залишилися позаду. Щоб зрозуміти, коли садити айстру при вирощуванні з насіння, враховуйте кліматичні умови. Оптимальний вік розсади айстри до моменту висадки в ґрунт – 30-40 днів.

Розсаду необов’язково вирощувати в домашніх умовах, з початку квітня до початку травня її можна сіяти в спеціальні розсадники або в теплиці. Посів на розсаду в кімнатних умовах проводять трохи раніше, у середині – наприкінці березня. Айстру сіють у невеликі контейнери з наступною пікіровкою.

З прямим посівом в ґрунт поспішати не варто. Якщо сходи потраплять під весняне похолодання, вони не загинуть, але ослабнуть. Це позначиться на їхньому імунітеті.

Крім того, прохолодна погода з температурою +8 °С на початковому етапі зростання призводить до неправильного розвитку рослини. Бутони закладаються передчасно, ще на стадії зростання пагонів, що призводить до отримання невисоких кущів із дрібними квітами.

Вирощування айстри з насіння

При покупці насіння враховуйте, що вони швидко втрачають схожість. У свіжого насіння, зібраного минулого року, схожість досить висока, 80-90%, але вже через рік вона падає до 20-30%. Насіння айстри, яке зберігалося більше двох років, купувати не варто, з них зійдуть одиниці.

Однорічну айстру вирощують із насіння через розсаду або прямим посівом у ґрунт. Обидва способи мають свої переваги і недоліки, які потрібно враховувати. У будь-якому випадку почати потрібно із знезараження насіння. На ньому завжди знаходяться збудники грибкових захворювань, у тому числі й спори фузаріозу, найнебезпечнішого ворога айстри. Для протидії зручно використовувати аптечний хлоргексидин, у ньому замочують насіння на 30 хвилин. Препарат ефективно знищує всі грибки та бактерії, при цьому не спалює насіння.

Вирощування через розсаду чи посадка айстри в ґрунт?

Вирощування через розсаду забезпечує більш ранні терміни цвітіння: айстри розквітнуть вже на початку серпня і прикрашатимуть квітник до середини жовтня. Для півонієподібних айстр із тривалим терміном вегетації без розсади не обійтися. Сорти середнього та пізнього терміну зацвітають через 120-130 днів після появи сходів.

У рослини мочкувата коренева система, вона добре переносить пікірування та пересадку. Однак айстри, вирощені розсадою, більш уразливі до фузаріозу та інших грибкових хвороб, бо при пересадці рослин відбувається пошкодження кореневої системи, і через ранки на корінні проникають збудники.

Посадка у відкритий ґрунт відразу на постійне місце без подальшої пересадки дає рослині міцніший імунітет, але при цьому терміни цвітіння зсуваються на вересень. Для прямого посіву підходять сорти раннього терміну цвітіння, також низькорослі сорти, вони розцвітають раніше.

Посів айстри на розсаду в кімнаті

На стадії вирощування розсада часто уражаються чорною ніжкою, тому при підготовці ґрунту та виборі ємності потрібно проявити підвищену пильність. У сіянців коріння розвивається досить швидко, тому для сівби краще використовувати ящики та контейнери глибиною 7-10 см. Висота контейнера дозволяє насипати на дно дренажний шар із перліту або вермикуліту товщиною 1-2 см.

Грунт для посіву айстр повинен швидко просихати і бути повітропроникним.

Садову землю не варто використовувати при вирощуванні розсади айстри. Вона швидко злежується при поливах, крім того, у ній завжди міститься патогенна мікрофлора. Грунтосуміш для розсади можна скласти з 2 частин низинного торфу, 2 частин розкисленого верхового торфу і 1 частини перліту або крупнозернистого піску. Пісок перед використанням обов’язково прожарити в духовці протягом 20-30 хвилин. Пісок і перліт не дадуть волозі затримуватись у зоні кореневої шийки сіянців, це вбереже їх від зайвої вогкості, і, як наслідок, від чорної ніжки.

Насіння сходить досить швидко при звичайній кімнатній температурі, перші сходи з’являються через 4-5 днів. Потрібно пам’ятати, що айстра – це холодостійка рослина, а не теплолюбна, їй не потрібна висока температура для проростання насіння, достатньо +20°С.

Як тільки сходи з’явилися, виставляємо розсаду на світло та знімаємо кришку з контейнера, щоб не спровокувати зайву вологість ґрунту та для надходження повітря до сіянців. Розсаду айстри поливаємо помірно, по мірі підсихання верхнього шару ґрунту. Сіянці пікірують у той момент, коли вони починають заважати один одному. Немає необхідності в надто ранньому пікіруванні, айстра добре переносить пересадку.

Оптимальний вік рослин для розсадження в індивідуальні ємності – це фаза трьох справжніх листків.

Вирощування розсади в теплиці

При сівбі айстри на розсаду в розсадник або теплицю неможливо створити стерильні умови. Оскільки посів проводиться в ранні терміни, коли ґрунт ще досить прохолодний, не має сенсу вносити до нього біопрепарати, бактерії активізуються тільки при температурі ґрунту вище +16-18°С. Тут не обійтися без проливу ґрунту марганцівкою .

Потрібно зробити максимально пухкий ґрунт, додаючи до нього великий відсоток піску, агроперліту або верхового торфу. У жодному разі не можна вносити в ґрунт перегній або компост, у них завжди міститься безліч мікроорганізмів, у тому числі хвороботворних. У фазі 2-3 справжнього листя сіянці корисно пролити фунгіцидом, який буде ефективним проти хвороботворних бактерій, що викликають кореневі гнилі.

Посадка айстри в ґрунт

Прямий посів має сенс лише в тому випадку, якщо не пересаджувати рослини з місця на місце. Єдиний плюс посадки айстри в ґрунт прямим посівом у тому, що у рослин не пораниться коренева система, тому більше надій на те, що айстри не підхоплять жодних хвороб із ґрунту.

Оскільки нам доведеться проріджувати сіянці, потрібно сіяти насіння із запасом, тому витрата насіння збільшується. При сівбі потрібно вибрати саме сонячне місце. У тіні айстри розвиваються повільніше, пізніше зацвітають, крім того, швидше уражаються борошнистою росою та іржею.

Догляд за айстрами у відкритому ґрунті

Розпушувати поверхню ґрунту біля кущиків необхідно щоразу, як буде проведено полив або пройде дощ, при цьому глибина розпушування не повинна перевищувати 4-6 см. Ще до того як кущі почнуть розгалужуватися, їх слід підгорнути на висоту від 6 до 8 см, в цьому випадку їх коренева система розвиватиметься набагато швидше.

Айстри вимогливі до поливу, адже коренева система у них не йде на велику глибину. 1-2 рази на тиждень айстри потрібно рясно поливати. Але робити це потрібно акуратно, під корінь, не розбризкуючи воду по листі. Під час тривалого посушливого та спекотного періоду поливи повинні стати більш рідкісними, але рясними (на 1 квадратний метр ділянки близько 30 л води). Якщо земля пересохне, то суцвіття можуть стати менш ефектними.

Чим підживити

При підживленні айстр потрібно використовувати лише мінеральні добрива. Це той випадок, коли органіка у будь-якому вигляді протипоказана. Ні перегній, ні компост, ні настій коров’яку чи курячого посліду, ні зелене добриво – не можна використовувати для підживлення. Потрібно пам’ятати про цю особливість і в запалі проведення кореневих підживлень органікою обходити айстри стороною.

Ця культура вимоглива до добрив. Бажано проводити підживлення раз на місяць. У червні можна використати кальцієву селітру (13-16% азоту, 19% кальцію). Добриво корисне на ґрунтах зі слабокислою реакцією, в яких не вистачає кальцію. У липні та серпні айстри підгодовують комплексним добривом з високим вмістом калію та фосфору.

Догляд після цвітіння

Коли закінчиться цвітіння однорічних айстр, кущики рекомендується витягти з ґрунту та знищити, оскільки на них могли оселитися патогенні мікроорганізми чи шкідники. Зібране насіння, після перших заморозків можна посіяти у відкритий ґрунт, але для цього слід вибрати іншу ділянку.

Для того щоб зібрати насіннєвий матеріал, потрібно почекати, поки зав’яне суцвіття на кущі сорту, який вам дуже сподобався. Зрізати можна після того, як воно потемніє і утвориться пушок білого кольору. Зрізане суцвіття треба покласти в паперовий пакетик, де воно зможе досохнути. Напишіть на ньому сорт та дату збору.

Чи можна сіяти айстри на зиму

Деякі садівники проводять підзимовий посів у грудні або січні відразу в сніг. Для початку приберіть сніг на вибраній ділянці і зробіть борозенки, в які висівають насіння, і не забудьте засипати зверху торфом. Плюс висіву насіння у сніг у тому, що йому не зможуть нашкодити відлиги. Навесні, коли сніговий покрив зійде, ділянку зверху рекомендується вкрити плівкою, що сприяє більш швидкій появі сіянців.

Зимівля багаторічників

На одній ділянці багаторічні айстри можна вирощувати протягом 5 років. Як правило, саме восени рекомендується викопувати, ділити на частини та висаджувати на нове місце кущики айстр, які досягли віку 5 років. Під час пересадки постарайтеся не травмувати коріння.

Такі багаторічники відрізняються високою стійкістю до морозів, тому вони можуть спокійно зимувати у відкритому грунті. Однак у частини сортів молоденькі кущики на зиму все ж таки краще вкрити листям, торфом. Перш ніж укрити ділянку, треба зрізати всі засохлі стебла айстр. З настанням весняного часу укриття з ділянки забирається, внаслідок чого кущики швидше рушать у зріст і раніше зацвітуть.

Найкращі сорти та види айстри з фото

Шляхетна краса айстри, величезна різноманітність відтінків і форм квітки змушує нас заглядатися на барвисті куші. Селекціонери старанно працювали, щоб представити нам нові чудові сорти айстр: півонієподібні, голчасті, помпонні. Ніжні та яскраві, букетні та бордюрні — виведені десятки сортосерій, а відтінків і зовсім не порахувати. Вся пастельна гамма від рожевого до фіолетового, насичені фарби осені: пурпуровий, бордовий, винно-червоний, рідкісний для айстр жовтий і, звичайно, сліпучо-білий.

Однорічну айстру правильніше буде називати калістефус (Callistephus) – це монотипний рід квітучих рослин, батьківщиною яких є Китай. Система коренів добре розгалужена і досить потужна. Суцвіття представлені кошиками, а плід у такої квітки – сім’янка. Усього сортів такої рослини у культурі приблизно 4 тисячі.

Айстра альпійська (Aster alpinus)

Такі багаторічники, що квітнуть у травні, у висоту можуть досягати 15–30 см. У діаметрі одиночні кошики досягають 5 см, зовні вони схожі з простими маргаритками. Найчастіше їх застосовують для рокаріїв.

Кращі сорти:

• Glory – кущик у висоту досягає близько 25 см, діаметр суцвіття – до 4 см, блакитно-синя ромашка з яскраво-жовтою середкою
• Wargrave – висота кущика близько 30 см, у травні-червні його прикрашають рожеві суцвіття з жовтим центром, які в діаметрі досягають 4 см

Айстра волове око (Aster amellus)

Цвітіння спостерігається у червні-липні. Висота рослини близько 0,7 м, великі суцвіття-щитки в діаметрі досягають до 5 см. Такі квіти підходять для рокаріїв та кам’янистих садів.

Кращі сорти:

• Rosea – забарвлення трубчастих квіток коричневий, а язичкових – рожевий, цвітіння починається в червні і триває приблизно 3 місяці
• Rudolf Goeth – у поперечнику великі щитки досягають 4-5 см, трубчасті квіточки у них жовті, а язичкові – фіолетові

Айстра чагарникова (Aster dumosus)

Це ранні з осінньоквітучих айстр. Родом така рослина із Північної Америки. Висота кущика може варіюватися від 20 до 60 см. Пагони мають дуже багато листочків, тому навіть коли кущики не цвітуть, вони все одно виглядають ефектно і дуже схожі на кущі самшиту.

Кращі сорти:

• Alba fl. plena – забарвлення суцвіть біле
• Blue Bird – висота карликової рослини близько 25 vм, суцвіття – блідо-блакитні, як і у високорослих Lady in Blue

Айстра новобельгійська (Aster novi-belgii)

Така рослина набула широкого поширення в садах Європи. Є сильнорослі сорти, висота яких близько 1,4 м, а також карликові – кущики не вище 40 см. Потужні кущики прикрашають суцвіття волотистої форми. Квітки можуть бути білі, сині і фіолетові, а також різні відтінки бордового і рожевого.

Кращі сорти:

• Snowsprite – висота карликового сорту близько 35 мм, забарвлення суцвіть біле
• Jenny – висота карликового кущика близько 30 см, його прикрашають червоні квітки
• Audrey – теж карликовий сорт висотою близько 45 см з рожевими суцвіттями
• Royal Velvet – висота середньорослого кущика близько 60 см, забарвлення квіток фіолетово-синє
• Winston S. Churchill – середньорослий сорт висотою близько 75 см, квітки яскраво-рубінові

Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)

На відміну від інших багаторічників роду айстр у такої рослини висота пагонів може досягати 1,6 метра. Зовні і за будовою вона у всьому схожа на новобельгійську айстру. Цвітіння дуже пишне, при цьому суцвіття невеликі.

Кращі сорти:

• Browmann ― у висоту кущик досягає близько 1,2 м, діаметр суцвіть близько 4 см, забарвлення язичкових квіточок фіолетове, пишне цвітіння починається у вересні
• Constance – морозостійка рослина має висоту до 1,8 м, гіллясті пагони дуже потужні, суцвіття в поперечнику досягають 35 мм, забарвлення язичкових квіточок фіолетове, а трубчастих – жовте або коричневе, цвітіння спостерігається у вересні
• September Rubin – висота кущика близько 1,50 м, в поперечнику суцвіття досягають до 35 мм, забарвлення язичкових квіточок рожево-червоне

Хвороби айстр

Айстри не можна залишати без уваги. На їхньому листі може оселитися павутинний кліщ. Побачити його неозброєним оком майже неможливо, крихітні павучки сидять на зворотній стороні листя. Для знищення потрібні акарицидні препарати. Павутинний кліщ швидко розмножується, для повного знищення комах необхідні послідовні обробки з інтервалом 7-10 днів.

Досить часто айстрам докучають тріпси. Це дрібні чорні комахи, помітити їх можна, якщо уважно придивитися до зворотного боку листя. Після трипсів на листі айстри залишаються невеликі дірочки, у місцях ушкоджень утворюються плями. Знищити тріпси простіше, проти них ефективні будь-які системні інсектициди.

Профілактика та лікування фузаріозу

Найстрашніший ворог айстр – це фузаріоз, або фузаріозне в’янення. Збудники фузаріозу проникають у рослину через коріння. Дуже довго хвороба ніяк не поводиться. Перші ознаки фузаріозу проявляються під час бутонізації. Якщо момент втрачено, і айстри впали, лікувати їх вже пізно. Фузаріоз вражає судинну систему рослин і вони швидко гинуть.

На початкових стадіях захворювання в’яне нижнє листя, потім кінці верхнього листя, проявляються чорні прожилки на стеблах. Бутони, які мали ось-ось розкритися, хилять голову і згнивають.

При перших ознаках фузаріозу слід вживати термінових заходів. Недостатньо просто обірвати хворе листя або видалити пошкоджені квіти. Не кожен фунгіцид подолає фузаріозне в’янення. Тут потрібні сильні препарати із системною дією, які проникають у тканини рослини. Оскільки зараження фузаріозом йде зсередини від кореня, то немає сенсу в обробці контактними препаратами, які знищать патогени тільки на листі.

Для лікування використовують сучасні препарати Превікур Енерджі, Стробі, Квадріс. Фузаріоз часто проявляється локально, спори гриба зберігаються на рослинних рештках. Якщо захворіло кілька айстр, необхідно акуратно видалити їх із грудкою землі. Щоб усунути поширення захворювання, грунт під хворими рослинами потрібно пролити фунгіцидом.

При виборі місця для посадки потрібно враховувати попередників, не варто садити квіти після тюльпанів чи гладіолусів. Ідеальний попередник для айстр – чорнобривці. Їх коріння виділяє речовини, що пригнічує поширення патогенних грибків та бактерій.

Набагато ефективніше проводити постійну профілактику — періодично підселяти у ґрунт корисні мікроорганізми: триходерму, сінну паличку, бактерії псевдомонади. Важливо своєчасно прибирати рослинні залишки хворих рослин та виносити їх за межі ділянки. Необхідно сіяти сидерати: гірчицю, редьку олійну, фацелію — їхнє коріння оздоровлює ґрунт.

Розкислення ґрунту також сприяє оздоровленню ґрунтової мікрофлори. Справа в тому, що патогенні грибки віддають перевагу кислому грунту. У ґрунті з нейтральним pH кількість патогенів у рази менша.