Гладіолуси (Косарики)

Гладіолуси (Gladiolus), також відомі як Косарики, дуже давно і з великим задоволенням культивуються садівниками. Рід багаторічних цибулинних рослин родини півникових походить з тропічних та субтропічних районів Африки, Європи та Азії та включає близько 250 видів.

В статті ми докладно розглянемо кожен аспект догляду гладіолусів, надамо поради щодо вирощування та відзначимо важливі моменти, які допоможуть вам насолоджуватися барвистим та вражаючим цвітінням цих красенів.

Як виглядають гладіолуси

Надзвичайно чарівні та ефектні рослини вражають своєю красою та різноманітністю. Ці квіти відомі своїми величезними колосоподібними квітками, які можуть бути різних кольорів, від ніжних пастельних до яскравих і насичених.

Стебла прямі, поодинокі, в залежності від сорту 50–150 см заввишки. Листки (лінійні або мечоподібні) зібрані в пучки біля основи, що створює ефектну конструкцію, яка додає глибини і контрастності квітам. Квітки зібрані в щільні колосоподібні суцвіття до 80 см. Насіння кругле або овальне, коричневе. Цибулини округлі, вкриті плівчастими лусочками від білого до вишневого забарвлення.

Гладіолуси чудово виглядають в квіткових композиціях, декоруючи квітник або клумбу. Їх можна використовувати для створення яскравих кольорових акцентів серед інших рослин, вони добре виглядають у вазонах та букетах.

Популярні сорти гладіолусів:

• Gladiolus Princess Margaret Rose: рожеві квіти з білими відтінками.
• Gladiolus Black Beauty: темно-фіолетові квіти з чорними прожилками.
• Gladiolus White Prosperity: великі білі квіти з ніжною текстурою.

Як вирощувати гладіолуси

На тому самому місці вирощувати такі квіти довше 2 років не можна. На третій рік для їхньої посадки обирають інше місце. Придбайте посадковий матеріал, який був адаптований до ваших кліматичних умов. Посадковий матеріал з Голландії буде пишно і дуже ефективно цвісти, але тільки один раз.

Це світлолюбна рослина, якщо пізній сорт вирощувати в затіненому місці, його цвітіння можна зовсім не дочекатися. Ранні сорти за бажання можна вирощувати в напівтіні, але в цьому випадку кущики зацвітуть набагато пізніше. Ділянка повинна добре провітрюватись, інакше кущі можуть вразити грибкові хвороби.

Великі цибулини не можна висаджувати неподалік діток, оскільки вони їх пригнічуватимуть.

Висадку рекомендується проводити по порядку: від невеликих цибулин до більших. Досвідчені садівники рекомендують, вибрати найбільші цибулини і висадити їх окремо.

Дуже важливо висаджувати на правильну глибину. У важких ґрунтах цибулину висаджують на глибину, яка дорівнює 3-м її діаметрам, а в легких – 4-м. Якщо заглибити дуже глибоко, то це може стати причиною відсутності цвітіння, а якщо цибулина буде заглиблена на недостатню глибину – може знадобитися підв’язка стрілки.

Коли до висадки дочірніх цибулинок у відкритий ґрунт залишиться 3–5 діб, з них треба буде видалити щільну луску, інакше паростки можуть не здатися. Після висадки їх поливають 1 раз на 2 дні. Якщо квіти вирощуються в супіску, їх треба регулярно підгодовувати по листю.

У літню пору кущики слід поливати приблизно 1 раз на 7 днів, але при цьому досить рясно. Під час тривалого посушливого періоду їх поливають щодня у вечірній час, після чого розпушують поверхню ґрунту, підгортають кущики та виривають бур’ян.

Як садити гладіолуси

Коли до посадки цибулинок залишиться 20-30 днів, слід зайнятися їхньою підготовкою. Для цього з них акуратно видаляють щільні луски, намагаючись не травмувати ніжні паростки. Але для початку посадковий матеріал перебирають, видаляючи всі частково хворі або уражені цибулинки. Підготовлені екземпляри треба помістити в добре освітлене і тепле місце, для цього їх розкладають в 1 шар росточками догори, щоб вони добре підросли.

Перш ніж висаджувати на клумбу, цибулини обробляють з метою профілактики грибкових захворювань і трипсів використовуючи розчин марганцівки (0,3%), в якому їх витримують від 1 до 2 год. Також можна на 1 год занурити їх в розчин Фундазолу (0,3%).

Дітки теж потребують підготовки перед посадкою. За 1,5-2 тижні до висадки вибирають бруньки, які в діаметрі досягають 7-8 мм (у невеликих сортів можна взяти і дрібніші), при цьому у кожної з них повинні бути чітко видно кореневі горбки. З них треба забрати тверду оболонку. Після цього їх викладають у картонні коробки в 1 шар, які ставлять у добре освітлене місце, але світло має бути розсіяним. Після того, як вони проростуть, їх на 9 год. поміщають у розчин марганцевого калію (на літр води 1 г).

Де краще посадити

Ділянку для вирощування квітки вибирають особливо ретельно, при цьому враховуючи всі її особливості. Ця культура тепло- та світлолюбна, тому обране місце має обов’язково відповідати цим вимогам. Найкраще вибрати сонячну ділянку з добре дренованим ґрунтом, що має надійний захист від протягів.

Чим прохолодніший клімат, тим більшої кількості світла потребують такі квіти, а якщо ділянка буде хоч трохи затінена, то це вкрай негативно позначиться на цвітінні та рості кущів. Якщо ґрунтові води знаходяться дуже близько до поверхні, для вирощування гладіолусів такі ділянки не підходять. При культивуванні у південних областях допускається невелике затінення.

Зверніть особливу увагу на кислотність ґрунту, оскільки вона дуже важлива. Найкраще рослина росте на слабокислому ґрунті (рН від 5,6 до 5,8). Якщо ґрунт буде кислішим, то у листових пластин кінчики стануть темними і почнуть засихати, при цьому сповільниться розкриття квіток, а сам кущ може вразити фузаріоз.

У лужному грунті залізо не розчиняється, і тому воно не засвоюється кореневою системою гладіолуса, що сприяє уповільненню вироблення хлорофілу, в результаті чого починається жовтіння листя. Щоб виправити кислотність, до грунту під час перекопування слід внести доломітове борошно, крейду або шкаралупу яєць із розрахунку від 150 до 200 г на 1 квадратний метр ділянки.

Дуже добре культура росте на чорноземі, також добре розвивається на супіску або на легкому суглинку. У важкий суглинок під перекопування слід внести пісок, а в піщаний грунт навпаки вносять глину разом з перегноєм.

Коли та на яку глибину садити

Ділянку, що добре прогрівається, піддають перекопуванню прямо перед посадкою. Гряда в ширину повинна становити приблизно 1 м. Якщо вже восени ви визначилися з ділянкою, на якій наступного року зростатимуть гладіолуси, то в грунт рекомендується внести сухі калійні (на 1 квадратний метр ділянки від 30 до 40 г хлористого калію ) і фосфорні (на 1 квадратний метр ділянки 100 г суперфосфату) добрива, після чого проводять перекопування.

Перед перекопуванням ділянки навесні в грунт рекомендується внести калійні добрива, наприклад сульфат калію. Перекопування проводять не так глибоко, як восени (приблизно на 10 см менше). Висаджують цибулини у відкритий ґрунт з останніх днів квітня та до другої половини травня, але пам’ятайте, що треба робити поправку на погоду.

Маленькі цибулинки при висадці заглиблюють на глибину від 8 до 10 см, а великі – від 10 до 15 см.

При цьому дистанція між дрібними цибулинками має бути від 7 до 8 см, а між великими – близько 15 см. Ширина міжрядь – від 20 до 25 см. Підготовлену посадкову борозенку проливають розчином Фітоспорину або чистою водою, потім укладають на дно шар сфагнуму або насипають шар річкового піску товщиною близько 2 см. Тільки після цього в неї викладають цибулинки, які потім закопують. Сфагнум здатний запобігти появі гнилі і утримати воду в ґрунті, завдяки чому він не пересихатиме навіть у спекотні дні.

Як правильно доглядати за гладіолусами

Щоб гладіолус нормально ріс і пишно цвів, йому потрібен гарний догляд. Після того, як паростки, що з’явилися на клумбі, у висоту досягнуть близько 10 см, поверхню грунту засипають шаром мульчі (перегноєм) товщиною близько 5 см. Вона здатна захистити ґрунт від перегріву та пересушування, а під час поливу цибулинки отримають додаткове харчування.

Після того як на стрілках утворюються бутони, треба при необхідності провести їх підв’язку до кілочків. Потрібно своєчасно обривати квіти, що почали в’янути, в цьому випадку кущ не витрачатиме свої сили на формування і визрівання насіння.

Полив

У середньому поливи проводять 1 раз на 7 днів рано вранці або у вечірній час, при цьому на 1 квадратний метр ділянки беруть від 10 до 12 літрів води. Перед поливом між рядами рекомендується зробити борозни глибиною від 3 до 5 см, у які і виливають воду. У цьому випадку краплі не зможуть потрапити на поверхню листя.

Після поливу грунт навколо кущів розпушують на глибину від 5 до 6 см, що запобігатиме появі на його поверхні корки. Далі кущики обов’язково підгортають. Розпушувати грунт слід щонайменше 1 раз на декаду, причому неважливо скільки разів цей час йшли дощі. У спекотний посушливий період частоту поливів збільшують до 1 разу на три або чотири доби, якщо цього не зробити, то квітконос буде млявим, а квіти, що знаходяться у верхній частині, засохнуть ще до розкриття.

Прополювання

Ділянку, на якій ростуть гладіолуси, потрібно вчасно прополювати. Як правило, за 1 сезон квіти прополюють 3 або 4 рази. Особливу увагу чистоті ділянки приділіть під час появи паростків, оскільки якщо їх заглушать бур’яни, то потім кущики можуть не зацвісти. А ще пам’ятайте, що велика кількість бур’янів на ділянці часто є причиною появи шкідників або ураження гладіолусів різними захворюваннями.

Чим підживити

На різних стадіях росту квіти підгодовують різними мінеральними добривами. Під час формування перших 2 або 3 справжніх листових пластин проводять підживлення азотним добривом, а саме 25-35 г аміачної селітри, або 25 г сульфату амонію з розрахунку на 1 м². Якщо кущі відчуватимуть брак азоту, це призведе до того, що забарвлення листя стане бляклим. Однак якщо в грунті його буде більше норми, то через це зелень почне рости дуже активно на шкоду цвітінню, а кущі стануть більш схильними до грибкових хвороб.

Вдруге підгодувати гладіолуси слід калійно-фосфорним добривом, це роблять після формування 5 або 6 листової пластини. В грунт треба внести 10-20 г сульфату амонію, 15-20 г суперфосфату і 10-20 г сірчанокислого калію з розрахунку на 1 м². Третій раз підживлення проводять перед формуванням бутонів, як тільки з’явиться квітконос, для цього в землю слід внести 15-20 г хлористого калію і 30-40 г суперфосфату з розрахунку на 1 м².

Рослини потребують органіки, яку в ґрунт слід вносити в рідкому вигляді, тому що в цьому випадку поживні речовини потраплять безпосередньо до кореневої системи кущів. Мінеральними добривами кущі підживлюють кожні 15–20 днів, проте з настанням середини серпня всі підживлення припиняють.

Косарики добре реагують на підживлення по листі з використанням розчину мінеральних речовин, що сприятливо позначиться на їх декоративності. Для цього чудово підходить розчин мідного купоросу (на літр води 0,2 г), борної кислоти (на літр води 0,15 г) або марганцевого калію (0,15%). За сезон можна провести 2 або 3 позакореневі підживлення, як правило, це роблять на початку росту і під час формування бутонів.

Як правильно зрізати квіти

Дуже важливо зрізати квіти правильно. Зрізання проводять дуже гострим ножем у вечірній час або рано вранці. При цьому після зрізання залишок квітконоса повинен знаходитися глибоко між листовими пластинами. Листових пластин на кущі має залишатися не менше 4 штук, що дозволить цибулинці далі нормально рости і розвиватись.

Як зимують гладіолуси

Щоб було легше копати гладіолуси, їх можна заздалегідь скосити, проте за бажання стебла з листям можна зрізати секатором вже у викопаних цибулинок. Також обрізають і коріння.

Коли треба викопати цибулини

Викопувати цибулинки гладіолусів необхідно восени, коли після закінчення цвітіння пройде від 35 до 45 діб. У готових до викопування цибулин є покривні кореневі луски, при цьому їх діток так само покриває щільна луска, а самі вони без зусиль відриваються від материнської бульби.

В сухий, не дощовий день першими викопують ранні сорти, а потім пізні. В останню чергу копають посадки діток і невеликих цибулинок. Якщо виявлені ознаки ураження цибулин коричневою або чорною плямистістю, то викопати їх потрібно раніше, щоб запобігти іншим захворюванням.

З цибулин обережно обтрушують залишки ґрунту, а потім проводять відділення діток. Їх складають у спеціальні ящики з сітчастим дном кожен сорт окремо, та добре промивають під проточною водою. Далі їх треба продезінфікувати, зануривши на 20-30 хв у розчин Фундазолу (1%), а потім промити у чистій проточній воді.

Наступним етапом цибулини обробляють розчином марганцевого калію (3%) і розкладають на просушування на дві або три доби. Просушені цибулинки складають у коробки, дно яких вистелене папером, та прибирають на зберігання у тепле місце (від 25 до 30 градусів). Через 1,5-2 тижні температуру утримання знижують до 18 – 22 градусів, а ще через 1–1,5 місяці цибулини можна буде почистити і розсортувати. З них видаляють найбрудніші верхні лусочки.

Зберігання цибулин

Тривалість природного періоду спокою у гладіолусів 35–40 діб, у цей час на цибулинках не з’явиться паростків, у яких умовах вони б не перебували. Однак коли цей період закінчиться – збільшується ймовірність появи паростків, чого допускати не можна, бо до висадки ще дуже далеко.

Для того щоб зберегти гладіолуси до настання теплої пори року, на зберігання їх прибирають у прохолодне приміщення (не більше 5-10 градусів) з рівнем вологості повітря від 60 до 70 %. Для того щоб цибулинки краще збереглися, у ящик, де вони знаходяться, треба покласти кілька очищених часникових зубчиків. Не менше одного разу на 4 тижні посадковий матеріал оглядають, видаляючи зіпсовані цибулинки, і в цей же час замінюють часник.

Найкраще для зберігання підходить вентильований льох або холодний підвал. Укладати рекомендується в ящики з сітчастим дном, тому що в них цибулини зможуть нормально дихати. Також для зберігання посадкового матеріалу можна використовувати сітки.

Якщо вам доводиться зберігати гладіолуси в холодильнику, то виберіть для цього нижню полицю, призначену для овочів. Їх слід укласти в герметичні ємності, що дозволить не допустити зневоднення в період зберігання. Кожну з цибулинок попередньо загортають у папір. Наприкінці зими цибулинки починають «дихати», відбувається виділення вологи, тому в цей час їх витягують і розгортають, а коли вони повністю просохнуть, знову загортають у свіжі паперові листи і прибирають у холодильник.

У південних областях з м’яким кліматом та теплими зимами цибулинки взимку зберігають на утепленому балконі. Їх попередньо укладають у коробки або ящики, які складають на підставку та накривають ковдрою. У крайніх випадках гладіолуси можна зберігати і в кімнатних умовах, тоді їх викладають в 1 шар таким чином, щоб цибулинки не торкалися одна одну. Навесні вони усохнуть, тому перед посадкою їх рекомендується деякий час витримати в розчині стимулятору росту.