Анемона

Анемона (Anemone) у догляді вимагає обов’язкового поливу у спекотну погоду та підживлення в процесі активного росту та цвітіння. Цей рід рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae) зростає в регіонах з помірним кліматом обох півкуль в гірських районах та на рівнинах.

Анемона відома також як вітерець, бо від найменшого пориву вітру пелюстки рослини починають тремтіти. Ці рослини вражають своєю ніжною вродою і використовуються в ландшафтному дизайні, садовому оформленні та для створення чудових букетів. Квіти не вимагатимуть особливих турбот і радуватимуть очі яскравими забарвленнями протягом усього вегетаційного сезону. У флористиці рослини символізують крихкість та недовговічну красу.

Період цвітіння залежить від сорту рослини. Для більшості сезон настає навесні, але деякі види цвітуть влітку чи восени. Воно триває досить довго – близько трьох тижнів. Цвітінням корончастого виду можна насолоджуватися двічі за сезон – на початку літа і восени. Якщо висадити кілька сортів, можна домогтися, щоб вони цвіли весь сезон – з квітня по листопад.

Як виглядає квітка анемона

Всі види анемон — декоративні рослини, і їх успішно можна використовувати для прикраси парків, садів, скверів. Висота багаторічників варіює від 10 см до 1 м. Єдиного опису немає, оскільки рослини різних видів сильно різняться між собою. Об’єднуючі ознаки – це яскраві, великі або маленькі квіти обох статей з безліччю тичинок і маточок та неопадіючі чашолистки і плоди-горішки.

Квітки мають різні кольори: білий, рожевий, червоний, фіолетовий і блакитний. Вони зазвичай поодинокі, але трапляються і суцвіття напівзонтики. Оцвітини складаються з 5-20 пелюсток, можуть мати різноманітну форму. Деякі види мають центральну партію нитковидних тичинок, що додає їм чарівності. Зелені листочки зазвичай красуються прості або розсічені, можуть бути округлі, або пальчасті.

Анемони можуть цвісти в різні пори року, в залежності від виду та сорту. Деякі цвітуть весною, інші влітку або навіть восени. Після цвітіння формується горіх (голий або опушений). Плоди деяких видів мають пристосування, що полегшують їхнє перенесення вітром.

Як правильно садити анемони

При своєчасній посадці та правильному догляді багаторічна квітка радуватиме своїм цвітінням тривалий час. Вирощування багаторічника не становить особливих труднощів, головне – надати рослині відповідні умови.

Посадку здійснюють бульбами та насінням і використовують як розсадний, так і безрозсадний спосіб. Якщо висаджують на розсаду в лютому, то потрібне підсвічування світлодіодними або фітолампами.

Вибір місця для посадки

Рослини віддають перевагу зволоженим, але добре дренованим ділянкам. Місце для висадки має бути добре захищеним від протягів. Бажано, щоб воно розташовувалось на підвищенні. Щоб анемона добре почувалася і рясно цвіла, слід врахувати, які вимоги вибраний сорт пред’являє до освітленості. Якщо виникають сумніви, то рекомендується вибрати півтінь.

Вимоги до грунту

Всім видам, крім лісової, необхідний пухкий родючий ґрунт. Оптимальний вибір – листяний ґрунт (або суглинок), змішаний із торфом. Надати пухкості допоможе пісок. Більшість сортів відмінно росте на нейтральному і слабокислому грунті, а корончастий, кавказький і апенінський віддають перевагу лужному. Землю попередньо вапнують, посипають попілом чи доломітовим борошном.

Коли садити

Посадка можлива навесні та восени. Якщо бульби висаджують восени, їм знадобиться гарне укриття. Температура при укоріненні має підтримуватись на рівні 9-12 градусів. У помірній зоні така температура зберігається до середини жовтня. При осінній посадці цвітіння буде дуже раннім, але великий ризик промерзання бульб та загибелі рослини.

Навесні висаджувати анемони у відкритий ґрунт потрібно тільки тоді, коли мине загроза заморозків. Як правило, в залежності від клімату області, цей момент в середньому настає в травні.

При висадці бульб або насіння, якщо враховувати терміни, то цілком можливо домогтися того, щоб цвітіння цих рослин тривало з квітня по листопад. Для цього потрібно придбати різні сорти, потім їх висаджують у рекомендований для кожного час.

Посадка бульб

Перед посадкою бульби потрібно підготувати:

• на дно ємності поміщають серветку або шматочок тканини
• наливають фунгіцид чи прискорювач росту
• розкладають поверх серветки посадковий матеріал
• накривають бульби сухими серветками, ватяними дисками чи тканиною, а ємність – пакетом
• залишають до набухання (процес займає від 30 хвилин до 3 годин)
• промивають у воді (якщо застосовували Епін)

Можна використовувати для замочування теплу воду.

Дрібні (менше 1 см в діаметрі) бульби розміщують на відстані 10 см одна від одної, середні (діаметр – до 1,5 см) – 15 см, а найбільші (понад 1,5 см) – на відстані 20 см. Відстань між рядами – 20 см. Глибина ямки – близько 15 см, а діаметр – 30-40 см.

Посадити бульби у відкритий ґрунт порівняно просто, але обов’язково потрібно визначити точку зростання. Їх поміщають у ямки гострою стороною вниз, а плоскою – вгору. Якщо бульби попередньо обробити і дати їм набухнути, то горбики бруньок стануть добре помітні, завдяки цьому можна зрозуміти, як правильно їх посадити. Якщо бульба має нестандартну форму, то її потрібно посадити бічною стороною.

У яму треба всипати по одній жмені деревної золи і перегною та укласти бульби. Їх засипають ґрунтом та трохи утрамбовують. Висаджені бульби потребують рясного поливу.

Посів насіння

Схожість насіння анемони дуже низька (20-25%). Збільшити її допоможе стратифікація (витримування посівного матеріалу на холоді). Магазинне насіння продається вже стратифікованим.

Насіння висівають у березні-квітні. У контейнер насипають вологу суміш, що складається з ґрунту, крупнозернистого піску та перегною. Висівають насіння, накривають поліетиленом та залишають при 25 °C для проростання (процес займає близько місяця). Контейнер переставляють у добре освітлене місце, плівку періодично знімають щоб провітрити та полити сіянці.

З появою двох повноцінних листків проводять пікірування. Пересадку у відкритий ґрунт здійснюють наступної весни чи восени. Якщо зима м’яка, то наприкінці осені насіння можна висіяти у відкритий ґрунт без стратифікації (процес пройде за зиму самостійно). При осінній посадці поверхню ділянки потрібно вкрити листям чи гілками. Перше цвітіння анемони, яка була вирощена з насіння, настане лише через 3 роки.

Як доглядати за анемонами

Найбільш примхливі ефемероїди та бульбові різновиди. Вони мають чутливу бульбову систему, через що найменші помилки при вирощуванні здатні призвести до загибелі рослин. Осінні кореневищні анемони при неправильному догляді й надалі зростатимуть, щоправда, зростання буде повільним, а цвітіння – бідним.

Полив

Квіти люблять помірне зволоження, але не виносять застою вологи. Перезволоження провокує розвиток гнилі та загибель рослини, а нестача вологи – загальмовує зростання та погіршує декоративність при цвітінні.

Не можна допускати застою води, це згубно для рослини. Єдиний виняток – віргінська анемона, здатна тимчасово витримати затоплення.

Найбільш посухостійкі – бульбоподібні види: апенінська, кавказька, корончата. Тимчасову посуху легко переживають довговолоса та лісова. Частота поливу залежить від погодних умов. Восени поливають рослини щотижня, а влітку – 2-3 рази на тиждень (за відсутності дощів). У сильну спеку рослини потребують щоденних поливів.

Мульчування та прополювання

Бажано ділянку грунту замульчувати, що допоможе уникнути швидкого випаровування вологи та активного зростання бур’янів. Як мульчу використовують компост, торф, суху траву. Товщина мульчі – близько 5 см.

Анемонам слід регулярно розпушувати ґрунт та видаляти траву. Але не варто використовувати сапку, щоб не травмувати тендітну кореневу систему.

Підживлення

Підживлюють анемони лише під час цвітіння, використовуючи мінеральні добрива. Без підживлення можна обійтися, якщо перед посадкою удобрити ґрунт. Найбільш вимоглива до підгодівлі – анемона гібридна. Крім мінеральних добрив, їй потрібні органічні (компост, перегній).

Будь-які види не виносять свіжого гною.

Захист від шкідників та хвороб

Рослини містять отруйний сік, через що рідко хворіють і майже не піддаються атакам шкідників. Найчастіше вітерцям докучають листові нематоди та слимаки. Також на них можуть оселитися білокрилки, гусені, трипси.

Про появу нематод свідчать жовті (поступово темніють) плями на листі. Через сильне розмноження паразитів можлива загибель рослини, тому уражене листя, а іноді і рослини, потрібно видаляти (бажано разом із грудкою землі). Нашестя слимаків зазвичай відбувається у сиру погоду. Шкідників збирають вручну або розкладають приманки.

Найпоширеніші хвороби – борошниста роса, біла та сіра гнилизна, антракноз. Вони досить легко лікуються фунгіцидами (протигрибковими препаратами). Щоб уникнути зараження, не можна допускати перезволоження ґрунту. Найбільшу небезпеку становлять вірусні інфекції, оскільки вони не лікуються. Єдиний захід боротьби – знищення хворих рослин.

Коли пересаджувати анемони

Ефемероїдні рослини з коротким корінням добре переносять пересадку. Але вона можлива лише влітку, після того, як рослина закінчить цвітіння. У цей час на кореневищі з’являється брунька відновлення, що забезпечує вдале вкорінення. Пересаджені рослини не вимагають поливу, а кореневищам не страшне пересихання.

Гібридні не любить пересадок, після них вони можуть загинути. Якщо виникає необхідність, то її проводять навесні, коли на поверхні ґрунту з’являється коріння з підрядними та ростовими бруньками. Можна пересадити рослину і на початку вересня, але в цьому випадку зменшується ймовірність успіху.

Догляд після цвітіння

При вирощуванні в умовах України восени їх потрібно викопати і підготувати до зимівлі. Викопують рослини наприкінці вересня – на початку жовтня. Бульби добре промивають і на місяць залишають висушуватись при 20 градусах тепла. Потім їх поміщають у картонні коробки і засипають торфом, тирсою або піском.

Коробки заповнюють посадковим матеріалом наполовину, щоб бульби могли дихати і прибирають на зберігання в холодне темне приміщення, наприклад, не сирий підвал. Якщо передбачається, що взимку не буде морозів, тоді квіти можна залишити у ґрунті. Для цього поверхню ділянки треба засипати товстим шаром облетілого листя або укрити лапником, що вбереже рослини від морозів.

Як розмножити анемони

Анемона розмножується насінням та вегетативно. Вегетативний спосіб (бульбами, частинами кореневищ, поділом кущів) зазвичай застосовують для гібридних культур.

Розмноження насінням описано вище, до нього рекомендується приступати, коли повітря прогріється до 25 ⁰С. За більш високої або низької температури насіння проростатиме довше. Рослини, вирощені із насіння, починають цвісти на третій рік.

Поділ коріння

Щоб розділити кореневище, його витягають із землі і розрізають на частини довжиною близько 5 см. Кожна ділянка обов’язково повинна мати бруньку. Анемона, отримана при розподілі кореневища, розквітає через 3 роки.

Розмноження розподілом кущів можливе лише для рослин, що досягли 4-річного віку. Оптимальний час для поділу кущів і коріння – початок березня, коли ще не почалося зростання пагонів. Можна здійснювати розмноження і восени, але є високий ризик загибелі молодої рослини від морозів.

Види та сорти анемон з фото

Рід анемон включає в себе приблизно 170 видів, поширених в лісовій та лісостеповій зонах. В Україні зростають 5 природних видів:

• Anemone nemorosa – дібровна росте в листяних та мішаних лісах та має білі квітки.
• Anemone ranunculoides – жовтецева росте в листяних та мішаних лісах. Має жовті квітки.
• Anemone narcissiflora – нарцисоцвіта, зростає в Карпатах. Має білі квітки.
• Anemone laxa – розлога росте на Подільській височині. Має білі або рожевуваті квітки.
• Anemone sylvestris – анемона лісова зростає в широколистяних і мішаних лісах, на лісових луках, узліссях, по чагарниках, на схилах у лісостепових і північних степових районах України. Має білі квітки.

Види відрізняються формою та розмірами листків, забарвленням квітки, вимогами до температури та освітлення, тривалістю проростання насіння та часом цвітіння. Насамперед, виділяють анемони бульбові та кореневі. За термінами цвітіння поділяють на: ефемероїди, або анемони весняні – розпускаються навесні, після цвітіння листя у багатьох видів відмирають та осінні анемони – цвітіння починається влітку або восени, листя зберігається до заморозків.

Весняні анемони більш витончені, для них характерна велика різноманітність кольорів та пастельні відтінки пелюсток (сніжно-білий, кремовий, блакитний, бузковий, рожевий). Серед них нерідко зустрічаються напівмахрові та махрові сорти. Весняні: корончата, жовтецева, ніжна, блакитна, канадська, діброва, лісова. Осінні: гібридна, японська, хубейська, повстяна.

Анемона ніжна (Anemone blanda)

Така мініатюрна рослина з дрібними, п’ятипелюстковими квітами (можуть бути в різних кольорах: синій, рожевий, білий і фіолетовий) у висоту досягає всього від 5 до 10 см. Вона має розкидисту форму і дрібні листочки.

Анемона ніжна добре підходить для створення природних альпійських гірок, кам’яних садів та весняних квітників. Вимагає добре дренованого грунту і може рости в тіні або напівтіні. Важливо ретельно поливати під часи посухи. Популярні сорти:

• Anemone blanda Blue Shades з яскравими синіми квітами
• Anemone blanda Pink Star має ніжно-рожеві квіти з білими центральними частинами.
• Anemone blanda White Splendour відзначається білими квітами з жовтими середниками

Анемона дібровна (Anemone nemorosa)

Цей вид має порівняно невисоку популярність у садівників. Кущик у висоту досягає від 20 до 30 см. Прості квітки діаметром 20-40 мм забарвлені в білий колір, але існують також бузкові, сині, рожеві та махрові сорти. Головною особливістю цього виду вважається його невибагливість. Листочки серцевидні.

Анемона японська (Anemone japonica)

Має високі стебла з великими квітами різних кольорів, таких як рожевий, фіолетовий, білий. Квіти анемони поділені на численні пелюстки і мають вид схожий на вітрила. Листя цієї рослини глибоко розсічене та зелене. Цвіте влітку та чудово виглядає біля водойм, на клумбах та бордюрах. Вона може використовуватися як масовий елемент посадки або як окремі акцентні кущі.

• Pamina – великі, махрові, темно-рожеві квітки мають практично бордовий колір
• Hadspen Abundance – високоросла рослина з квітками кремового забарвлення
• Prinz Heinrich – забарвлення напівмахрових квіток насичено-рожеве.

Анемона корончата (Anemone coronaria)

Багаторічна рослина отримала яскраві, великі квіти з численними пелюстками. Квіти можуть бути різних кольорів, листя темно-зелене та декоративне. Виростає висотою до 30 см і цвіте навесні.

Ця рослина дуже популярна в квіткових композиціях і може служити відмінним декоративним акцентом в будь-якому саду. Вимагає освітленого місця зростання та правильного зберігання взимку. Найбільшою популярністю користуються такі сорти:

• Де Каен – квітки прості, одиночні різного забарвлення
• Містер Фоккер – квітки блакитні

Анемона жовтецева (Anemone ranunculoides)

Цей невибагливий вид має махрові сорти. Кущик у висоту досягає від 20 до 25 см. Насиченого-жовтого забарвлення квітки дещо дрібніші, ніж у анемони дібровної. Вирощувати цей вид можна практично в будь-якому ґрунті.

Популярними сортами гібридної анемони є: Honorine Jobert ― квітки білі, трохи рожеві знизу; Profusion – напівмахрові квітки темно-пурпурового забарвлення; Queen Charlottе – напівмахрові квітки насичено-рожевого забарвлення.

Анемони в ландшафтному дизайні

Деякі види придатні для відкритих місць: кам’янистих гірок, галявин, газонів. Особливо декоративно виглядають в суцільних масивах, а також у поєднанні з червоними півоніями, блакитними незабудками.

Квіти чудові у групових посадках. Їх часто використовують для обрамлення водойм. Якщо висадити рослини вздовж кам’янистої садової доріжки, можна отримати оригінальний живий бордюр. Можна розташувати кущики анемони біля огорож та в оточенні звичайними трав’янистими рослинами. Ефектного вигляду набуває композиція, висаджена на тлі білого паркану.

Кращі сусіди – мускарі, примули, іриси, сцили, флокси, півонії.

У ландшафтному дизайні анемону нерідко оточують самшитом. Чагарник не тільки гармонійно вписується в загальну картину, але й захищає ніжні рослини від сильних вітрів і протягів, створює їм легку тінь у спекотні дні.