Гібіскус сирійський

Гібіскус сирійський (Hibiscus syriacus) – багаторічний листопадний чагарник з родини мальвові. Розпускаючи щодня величезну кількість квіток, він чудово виглядає як у саду, так і в ландшафтному дизайні. Догляд за сирійським гібіскусом не складний, кущ добре переносить будь-яку обрізку, може використовуватися як солітер, і як частина композиції, але головне, цвіте до осені.

Зростає в Китаї, країнах Західної та середньої Азії, Молдові. В Україна вирощується у відкритому ґрунті в якості штамбового деревця або чагарника на півдні України. Повільно зростаюча, теплолюбна рослина добре росте на легких суглинкових ґрунтах. Рекомендується висаджувати на сонячних ділянках невеликими групами.

Як виглядає і коли цвіте гібіскус сирійський

У вільному зростанні гібіскус формує досить охайну яйцеподібну крону. Залежно від обрізки може рости як деревце чи чагарник. У дорослому віці за відповідних умов досягає висоти 5 метрів. Листя Hibiscus syriacus численне та щільне, темно-зеленого кольору, довжиною близько 10 см. До початку цвітіння воно гарно прикрашає деревце, дозволяючи використовувати його як фонову рослину в більшості садових композицій. Гнучкі пагони, при утворенні великої кількості бутонів можуть відхилятися.

Зацвітає гібіскус сирійський досить пізно – у середині літа. Натомість квіти залишаються до початку осіннього зниження температур. Вони великі та одноденні, діаметром 7-10 см, залежно від сорту можуть бути як простими, так і махровими. Однотонні чи двоколірні квітки забарвлені в білий, фіолетовий або рожевий. Висаджують рослини або групою з кількох кущів одного кольору або з чергуванням двох відтінків. І в тому, і в іншому випадку результат виходить дуже ефектним.

Як садити гібіскус сирійський

Перш ніж приступити до посадки гібіскуса, необхідно вибрати найбільш підходяще для цього місце. Висадку саджанців у відкритий ґрунт проводять у весняний час, після того як весняні заморозки залишаться позаду. Так, протягом літа кущик зможе добре акліматизуватись на новому місці.

Найкраще для посадки культури вибирати добре освітлене місце, яке надійно захищене від вітру. Грунт має бути легким, насиченим поживними речовинами і добре дренованим. За бажання гібіскус сирійський можна посадити серед троянд.

Для посадки деревоподібної форми посадкова яма повинна бути в 2 рази більша, ніж об’єм системи коренів саджанця. Після того як яма буде готова, на дно треба укласти шар дренажу зі шматків цегли та піску. Для приготування грунтосуміші з’єднують витягнутий з ями ґрунт, пісок та торф у пропорції 2:1:4.

Акуратно помістіть в яму саджанець щоб коренева шийка була лише трохи занурена у ґрунт та засипте землею. Після висадки рослину потрібно добре підсапувати, в результаті повинна вийти досить глибока ямка для води. Налийте воду в цю виїмку і дочекайтеся, поки вона повністю вбереться. Потім ямку потрібно засипати ґрунтом таким чином, щоб пристовбурне коло на одному рівні з поверхнею ділянки.

Як доглядати гібіскус сирійський

Після того як на кущику з’являться молоденькі зелені стебла, всі старі засохлі пагони з нього обрізають. Систематично розпушуйте ґрунт, своєчасно виривайте бур’ян, а також не допускайте загущення крони.

Як поливати

Якщо ви хочете досягти максимального ефекту від цвітіння пам’ятайте, що ця рослина вимагає регулярних помірних поливів, що позначається також на розвитку пишної крони. Своєчасний полив особливо важливий у спекотну погоду. Його проводять лише тоді, коли поверхня ґрунту біля куща повністю просохне. У разі, якщо спостерігається тривалий посушливий період, полив гібіскуса проводять щодня.

Підживлення

Протягом вегетаційного періоду (у червні-вересні) рослину регулярно підгодовують 1 раз на 2 тижні, використовуючи добрива з підвищеним вмістом фосфору та азоту. Восени, в період підготовки куща до зимівлі, крім фосфорних добрив, його підживлюють ще й калійними.

Після того як квітка розпуститься, вона житиме лише 24 години, а потім зав’яне. Однак якщо садовому гібіскусу забезпечити хороший догляд, то він цвістиме дуже пишно, і відразу ж після в’янення однієї квітки розпускатиметься інша. Для того щоб кущ завжди був охайним, треба регулярно обривати квітки, що почали в’янути.

Як і коли обрізати

Якщо щорічно обрізати гілочки на 1/3 довжини, цвітіння буде дещо затримуватися, приблизно на два тижні, проте кущ буде формуватиметься більш густішим і розлогим, що значно покращить його декоративність. До того ж шляхом обрізки можна формувати більш компактну форму крони та створювати живоплоти. Найчастіше рослині надають форму дерева, проте для цього потрібно потрібно запастися терпінням.

У щойно висадженого молодого кущика проводять укорочування гілок до 2 або 3 бруньок, добре розвинений стовбур чіпати не потрібно. У наступні роки в останні зимові тижні проводьте обрізання бічних пагонів до 1-2 бруньок, а стовбура до 5-6 бруньок. Після того як висота вас влаштовуватиме, почніть формування крони рослини, для цього проводять укорочування сильних пагонів. Обрізайте всю нижню поросль та підріжте верхню частину стовбура.

Культура потребує також санітарної обрізки у перші весняні тижні до того, як почнеться рух соку. Для цього видаляють всі уражені хворобою, старі, зростаючі всередину куща і слабкі пагони. Якщо вам потрібно омолодити рослину, тоді у неї зрізають усі старі засохлі гілки, а решту пагонів всередині куща вкорочують на 2/3.

Як зимує гібіскус

При культивуванні не на півдні України кущ треба вкрити на зимівлю, тим більше, якщо у вас росте махровий сорт. В 2-3 декаді листопада після того, як температура повітря триматиметься на рівні від мінус 5 до мінус 10 градусів, навколо куща треба зробити каркас, на нього натягується спанбонд, лутрасіл або агротекс.

Зменшіть кількість поливів до мінімуму в листопаді, оскільки рослина готується до зими і активно не росте. Замість покривного матеріалу, який погано пропускає повітря, можна використовувати лапник, який здатний накопичити на собі сніг і не дати гібіскусу перегрітися або пріти. Використовуйте мульчу, щоб зберегти тепло і захистити коріння від замерзання.

Гібіскус в ландшафтному дизайні

Найчастіше гібіскус можна зустріти як фокусну рослину на задньому плані квітника, тлі газону, біля тераси, поряд з будинком або огорожею і як живопліт.

У першому випадку рослина може бути одиночною або в груповій посадці. Тут найбільший ефект мають групи, виконані з одного сорту і одного кольору або сформовані з рослин з квітками одного типу, але двох різних відтінків. Як солітер нерідко застосовують сортовий гібіскус з махровими квітками.

Для формування живоплоту найбільш ефектне використання рослин з двома забарвленнями. Наприклад, білої та лілової. У такому варіанті культура виглядає не просто ошатною, але задає саду динаміку. При цьому огорожу можна стригти, надаючи кущам більш геометричної форми, або ж, якщо дозволяє простір, залишати у вільному зростанні. Але тут важливо пам’ятати, що занадто коротка стрижка нерідко шкодить розмаїттю цвітіння.

Сорти гібіскусу сирійського

Hibiscus syriacus має багато різних сортів, які відрізняються забарвленням квітів, формою та розміром куща. Вибір конкретного сорту залежить від вашого смаку та вимог до ландшафтного дизайну. Багато з них чудово підходять для використання в оформленні саду, живоплотів, даруючи яскраві кольори.

• Blue Bird – має голубувато-фіолетові квітки з темними смужками на пелюстках.
• Diana – чисто білі квітки з легким ароматом.
• Aphrodite – сорт отримав великі рожеві квітки з червоними плямами в центрі.
• Red Heart – має білі квітки з червоним серцем на кожній пелюстці.
• Helene – великі світло-рожеві квітки з темно-рожевими смужками.
• Minerva – синювато-фіолетові квітки з білими плямами.
• Woodbridge – цей сорт вирізняє насичено-рожеві квітки з жовтими плямами.
• Meehanii – має блідо-рожеві квітки та компактний розмір куща.

Розмноження

Після цвітіння гібіскус утворює плоди – невеликі коричневі яйцеподібні коробочки, у кожному гнізді яких формується по три насінини. Зрілі коробочки скидають насіння на землю, де те проростає, утворюючи під кущем суцільний килим сходів.

Висів насіння проводять у січні–березні. Перш ніж приступити до посіву, насіннєвий матеріал на 30 хвилин заливають розчином калію перманганату темно-рожевого кольору. Потім їх витягують і на 24 год занурюють у розчин Епіну таким чином, щоб насіння було лише злегка їм покрите.

Для посіву використовують контейнер, який заповнюють грунтом, що складається з піску та торфу. Зверху його накривають склом і забирають у тепле місце (від 25 до 27 градусів). Посівам знадобиться систематичне провітрювання та видалення конденсату з укриття. По необхідності проводять полив.

Після того, як у сіянців сформуються перші справжні листові пластини, їх треба буде розсадити в індивідуальні горщики. Висадку розсади у відкритий ґрунт проводять у середині травня, дотримуючись дистанції між кущами не менше 50 см.

Живцювання

Можна виростити нову рослину і з живця. Для цього гілочку, що не здерев’яніла, у травні-червні нарізати на частини з чотирьома листочками. Видаліть з живців нижні два листочки, верхні два наполовину вкоротіть. Далі слід вмочити їх в будь-який стимулятор коренеутворення і посадити в імпровізовану тепличку у торф’яну суміш.

Через 4 тижні на живцях повинно відрости коріння. Після цього проводять пересадку в окремі ємності, які наповнюють сумішшю, що складається з торфу, піску, дернової та листової землі (1:1:1:1). Систематично поливайте кущики, а після того, як у них відростуть молоді пагони, проведіть прищипку щоб стимулювати розростання.

Після того, як рослина підросте і зміцніє, її можна буде висадити в сад. Метод живцювання клопіткий, але єдиний для розмноження сортових гібіскусів, так як з насіння вони не зберігають свої сортові якості.

Захворювання та шкідники

Гібіскус відрізняється стійкістю до шкідників та захворювань, однак якщо під час тривалої посухи його тривалий час не поливати можуть оселитися попелиці, павутинні кліщі, тріпси та білокрилки. Щоб позбутися шкідливих комах, потрібно 2 рази з перервою в 7-10 днів обприскати кущі розчином інсектицидного препарату.

Найчастіше гібіскус сирійський уражається хлорозом. У хворого куща нижні листові пластини облітають, молоді листочки виростають одразу блідо-жовтого кольору. Це може статися через те, що в грунті міститься дуже мало заліза та азоту, тому під час поливу у воду рекомендується додавати хелат заліза. Навесні обов’язково потрібно вносити комплексне мінеральне добриво, до складу якого входить азот.

Можливі проблеми при вирощуванні

• Жовтіє листя. Проблема виникає якщо під час пересадки була травмована коренева система та через хлороз. Якщо пожовтіння листя пов’язане з травмуванням кореневої системи, то під час поливу у воду слід додавати Корневін, дотримуючись інструкції до препарату. Також пожовтіння може бути пов’язане з недостатнім поливом під час тривалої посухи.
• Гібіскус не цвіте. Якщо для посадки була обрана простора добре освітлена ділянка, ви за ним правильно доглядає і дотримується всіх правил агротехніки, але квітки все одно не з’являються, тоді це може бути пов’язано з тим, що в ґрунті дуже мало бору та фосфору. А якщо ще й стебла ростуть дуже повільно, тоді рослині не вистачає й азоту.
• Опадає листя. Облітання листя восени – це цілком природний процес, і переживати через це не варто. Однак якщо листя почало опадати раніше, то це може свідчити про пошкодження кореневої системи або неправильний полив (як надмірний, так і недостатній).

Культура вирощується і як кімнатна рослина. В окремій статті детально розписано про догляд гібіскусу кімнатного – вишуканої рослини, яка неодмінно додасть екзотичного шарму вашому інтер’єру.