Петунія (Petunia) — рід однорічних чи багаторічних трав або напівчагарників, розміром від 10 см до 1 метра. Батьківщиною ароматної квітки вважаються Парагвай та Бразилія. Довжина рослини залежить від її сорту, яких налічується близько 40. Вони відрізняються не лише розміром, а й формою, а також кольором бутонів.
Форма суцвіть, як правило, воронкоподібна, квітконоси короткі. Колірна гамма пелюсток – від світло-рожевого до темно-пурпурного, від блакитного до насиченого фіолетового, від ніжного молочного до яскравого бордового. Суцвіття бувають однотонними чи різнокольоровими. Зустрічаються квіти з візерунками у вигляді зірочок, багатожильними малюнками, контрастними краями або райдужним переходом різних відтінків.
Листя у петунії овальної форми, від світло-зеленого до насиченого темного кольору. Їх довжина 6-12 см. Стебла прямостоячі, гіллясті. Сам кущик має компактне, правильне формування, тому не потребує обрізки.
Для декоративності рекомендується прищипувати верхівку, щоб кущ розростався вшир.
Дивовижна краса, простота агротехніки, пристосованість до різних ґрунтів та клімату поставили петунію в розряд улюблених рослин садівників та квітникарів. Сьогодні створюються нові сорти, гібриди та групи цієї рослини, які чудово приживаються у вазонах, кашпо та горщиках.
- Як доглядати петунію в домашніх умовах
- Грунт
- Вибір горщика
- Місце розташування, температура та освітлення
- Вологість та полив квітки
- Підживлення
- Обрізання та цвітіння
- Пересадка
- Розмноження та вирощування
- Розмноження петунії насінням
- Вирощування розсади у торф’яних таблетках
- Живцями
- Сорти та види петунії
- Кущові
- Петунії ампельні
- Каскадні
- Крупноквіткові
- Багатоквіткові
- Дрібноквіткові
- Вегетативні
- Махрові
- Шкідники та хвороби петунії
Як доглядати петунію в домашніх умовах
Догляд за петунією не потребує особливих навичок. Вирощування кімнатної квітки націлене на створення для неї комфортних умов в закритому приміщенні:
- хорошу освітленість
- високу вологість повітря
- приміщення має добре провітрюватись
- добрива вчасно вноситись
Грунт
Петунія добре приживається у родючому суглинковому або супіщаному грунті. Для кімнатних сортів потрібен поживний грунт, він повинен бути одночасно родючим і м’яким, пухким.
Як варіант можна змішати навпіл садову землю та покупну з високим вмістом торфу. Суміш краще готувати із перегною, листової землі, торфу та піску. Допустимим буде додавання повільно розчинних мінеральних добрив. Велику пухкість створить перліт.
Готову грунт суміш потрібно дезінфікувати – полити концентрованим розчином марганцівки. Перед висаджуванням рослини на дно ємності укладається шар дренажу шаром до 5 см.
Вибір горщика
При вирощуванні петуній у кімнатних умовах має значення розмір горщика:
- Кущовим та махровим сортам потрібно як мінімум 3 л ґрунту з розрахунку на одну рослину.
- Ампельні та каскадні сорти, а також сурфінії потребують 5 л ґрунту.
Якщо вільна тара 10 і більше літрів, то в неї висаджують два і більше саджанців. У велику ємність більше 3-х представників флори краще не поміщати. Перевагу слід віддати невисоким, але широким горщикам з великою кількістю дренажних отворів та гарною повітропроникністю. Всім вимогам відповідають кашпо із натуральної сировини – глина, кераміка тощо.
Місце розташування, температура та освітлення
У квартирі чи будинку горщик із петунією виставляють на південні та південно-західні вікна чи лоджії. Їй потрібно багато розсіяного світла. Якщо рослина почала витягуватись необхідно, збільшити освітлення та знизити температуру на кілька градусів.
Від нестачі сонця переважатиме зелена маса, на шкоду цвітінню.
З травня можна переносити горщики на балкон або терасу, захищені від вітру та опадів. Теплолюбній рослині подобається повітря не менше +19 °С, але не більше +25 °С. Під впливом занадто високих температур кущ стає вразливим до комах — павутинного кліща та попелиці.
Після висадки в ґрунт оптимальною температурою для дорослої рослини буде 14-16 градусів тепла.
Вологість та полив квітки
Поливати петунію необхідно під корінь, щоб не пошкодити ніжні квіти та листя. Для поливу бажано використовувати дощову або талу воду.
У дні горщика необхідно зробити отвори для стоку води. Наявність дренажного шару обов’язково. При недотриманні цих рекомендацій високі шанси, що у петунії почне гнити коріння. Поливають петунію по мірі висихання ґрунту. Зайва вологість , як і надмірна сухість, шкодять їй і стають причиною дрібного цвітіння.
Рослина є посухостійкою. Добре переносить рясні поливання, але погано реагує на застій води. За тривалої відсутності вологи петунія може припинити цвітіння.
У спекотні дні, коли стовпчик градусника піднімається вище +23 потрібно регулярне обприскування з пульверизатора . Проводять його рано вранці або після заходу сонця. Вода використовується очищена, кімнатної температури.
Регулярність водних процедур – запорука гарного розвитку та пишного цвітіння.
Графік поливу відрізняється влітку та взимку. З червня рідина потрібна 2 рази на день, у помірній кількості. Підходить лише відстояна вода, не холодна. З грудня по березень полив стає більш мізерним: раз на 2-3 дні.
Підживлення
В силу стиснених умов субстрат в ємностях швидко виснажується і стає непридатним. Раз на два чи три тижні потрібно підгодовувати рослину фосфорно-калійним добривом у дозуванні, яке вказане на етикетці.
Підгодовувати рекомендується відразу після пересадки рослини або після покупки в магазині. Щоб корінь формувався міцний, вносять універсальний комплекс. Добавка, що включає цілий комплекс корисних речовин, сприятливо впливає на ріст і цвітіння. Сечовина та калій сприяють стійкості до різноманітних бактерій.
Обрізання та цвітіння
Горщикові петунії потребують регулярного вкорочування молодих пагонів. Вперше прищипка проводиться для молодої рослини, коли формується її зовнішній вигляд. Навесні прищипування стає обов’язковим для рослини, що перезимувала. Подальша обробка квітки проводиться за необхідності.
Також обрізка потрібна для створення більш пишної форми куща. Підрізають найдовші стебла. Вкорочувати їх варто не більше ніж на одну третину. Підрівнявши всі верхівки пагонів, можна домогтися охайного і красивого вигляду куща.
Так само проводиться прищипування. Якщо вид сильнорослий, то починають із утворення семи листків. Для решти допустима поява 9-10 листків. Видаляють верхній фрагмент стебла, на якому утворена точка зростання. Це допоможе рослині бути в ідеальній округлій формі. Відцвілі бутони обрізають відразу після завершення цвітіння.
Якщо петунія довго не зацвітає, створіть їй стресову ситуацію. Припиніть підживлення та зведіть полив до мінімуму. Після цього кущі петунії починають рясно цвісти.
Пересадка
Потрібна пересадка, якщо коріння повністю заповнило горщик і припинилося зростання, і після покупки.
- Нова ємність трохи відрізняється за розмірами від попередньої (на 5-6 см в діаметрі).
- Бажано пересаджувати в похмуру погоду або пізно увечері.
- Ґрунт попередньо дезінфікується розчином марганцю.
- Кущ обережно витягують з контейнера, земляна грудка повинна залишитися в цілісності.
- Щоб коріння не пошкодилися петунію попередньо рясно поливають.
- У кожному вазоні обов’язково робиться дренажний шар, на нього висипається половина ґрунту. Він злегка приминається і в центр ємності встановлюється саджанець із земляною грудкою, висипається частина грунтосуміші, що залишилася.
- Завершується процес рясним поливом.
- Для кращої адаптації можна додати допоміжні речовини – торф чи перегній.
Якщо квітка росте у дворі у підвісному кашпо, восени її можна занести до кімнати. Роблять це, коли вночі температура опускається до +2°C. Аналогічно і з рослинами, які знаходяться у відкритому ґрунті. Їх викопують разом із грудкою землі і садять у ємність відповідного розміру. У закритому приміщенні петунії продовжуватимуть цвітіння доти, доки не почнеться період спокою.
Розмноження та вирощування
У домашніх умовах петунія розмножується двома способами – насінням та живцями. Багато квітникарів самостійно вирощують розсаду цієї квітки, але люди, які не мають такої можливості, можуть придбати її на ринках та в садових центрах. Доросла рослина петунії невибаглива, чого не можна сказати про розсаду. Її вирощування вимагає від квітникаря терпіння, турботи та знання деяких нюансів.
Розмноження петунії насінням
Вирощування петунії в домашніх умовах починається у березні – у південній чи східній частині приміщення, а на початку квітня – у північній частині будинку. Якщо зробити це у лютому, то рослина не зможе отримати достатньої кількості сонячного світла.
Підготовка ґрунту та ємностей для посадки дуже важливий момент. Ємності не повинні бути глибокими. Добре підійдуть касети, ящики або прямокутні баночки з-під олії.
Декілька варіантів приготування грунтосуміші.
- Змішати 2,5 л ґрунту Стендер, 120 г перліту та ½ столової ложки сульфату калію. Додати в суміш 1/2 ложки Кемери і перемішати.
- Змішати 2 частини дернової землі, 2 частини перегною, 1 частину піску та 1 частину торфу.
- Змішати пісок, садову землю та торф у співвідношенні 1:1:2.
Підготовлений ґрунт необхідно пропарити, залити окропом або виморозити, щоб знищити можливих шкідників та грибок. Висівання насіння проводиться на зволожений ґрунт. Вкривати насіння ґрунтом не слід. Якщо насіння поміщене в гранули, для кращої схожості їх треба оббризкати водою з пульверизатора. Місткість з насінням накривають склом або поліетиленом для створення парникового ефекту. Після цього ємності ставлять у світле та дуже тепле приміщення.
Хороше сонячне освітлення є головною вимогою посадки петунії насінням.
При появі перших росточків на 3-4 добу, температуру знижують до 18-20 градусів, переносять ємності з розсадою подалі від батареї. Бажаним є провітрювання парника. Починати можна з 2 хвилин, поступово збільшуючи час. При появі двох-трьох справжніх листочків розсаду пікірують в окремі невеликі горщики.
Після цього можна загартовувати рослини. Для цього температура знижується на 10-15 градусів на нетривалий час. Поступово петунія звикне до умов постійного утримання з вуличною температурою повітря.
Коли рослина виростає до 4-5 пар справжніх листочків, проводять прищипування. Цей захід формує зовнішній вигляд дорослої рослини. У травні дорослу петунію висаджують у великі горщики, вазони, балконні ящики та на клумби.
Вирощування розсади у торф’яних таблетках
Для квітникарів-початківців вирощування розсади краще проводити в таблетках торфу. У цьому випадку, розсаду немає потреби пікірувати або підгодовувати, пересадка на постійне місце відбувається менш болісно, коренева система не пошкоджується.
Для посадки петунії в таблетках використовується насіння в оболонці, тому що їх легше розкладати поштучно. Торф’яні таблетки поміщають у контейнер, попередньо просочують водою, потім у невелике поглиблення на горі кожної таблетки кладуть по одному насінню петунії. Контейнер накривають склом для створення парника.
Подальші дії такі ж, як і зі звичайною розсадою – провітрювання, загартовування, підживлення після пересадки, прищипування та висаджування в ґрунт. Вирощені в пігулках петунії висаджують у землю прямо в торф’яній грудці.
Живцями
Ще один спосіб розмноження петунії – живцювання. Він дозволяє набагато швидше виростити дорослий кущ.
Влітку, з бічних пагонів квітучої здорової рослини, нарізають живці довжиною від 7 до 9 см, з 3-4 справжніми листочками. Далі потрібно змочити живці у «Корневіні», висадити в невеликі ємності з легким ґрунтом та накрити банками. Живці слід залишити у світлому місці з температурою повітря не менше +22 С. Необхідно регулярно зволожувати ґрунт і стежити щоб не утворювався конденсат.
Коли з’являться перші листочки, банки потрібно зняти і продовжити доглядати розсаду. Рекомендується робити підживлення мінеральними добривами. Навесні можна висаджувати рослину в горщик, в якому вона постійно зростатиме.
Сорти та види петунії
За останніми підрахунками квітникарів кількість сортів петунії налічує понад 500 екземплярів. Всі петунії діляться за видом, формою квітки та її кольором.
Кущові
Переважна більшість сортів петуній саме кущового типу. Для них характерні яскравість забарвлення та його різноманітність. Нічого незвичайного – адже ці рослини походять з Південної Америки, що славиться своєю буйною рослинністю. У будь-якої кущової петунії формуються великі квіти. У суцвіттях міститься по 2 квітки. Вони відрізняються геометрією країв.
Сорт «Дедді» зростає до 25 см. Такий різновид добре переносить і посуху і рясні поливи. Успішно виростити культуру можна за достатньої кількості розсіяного світла. Зустрічається «Дедді» із чотирма різними забарвленнями бутонів.
«Пікоті» виділяється білою окантовкою, через яку квітки здаються виключно ошатними. Цвітіння продовжується все літо, аж до приходу осінніх холодів. «Пікоті» використовують і в домашніх вазах, і в ящиках, і в кошиках.
Хорошим вибором може стати петунія «Полярис» – однорічник, отриманий на базі сорту «Аеліта». Як стверджують селекціонери, рослина добре переживає всі кліматичні катаклізми. Вона може сформувати кущі заввишки до 30 см. Для великих квітів рекомендують петунію «Ультра». Її значні квіти мають хвилястий край. Розростання «Ультри» відбувається дуже швидко.
Peppy blueberry muffin – тип петунії, що відрізняється підвищеною кущистістю. Рослина може сформувати дуже щільну шапку з квітів. Вони пристосовують своє забарвлення до температури і рівня освітленості. Найефектніший вигляд створюється в півтіні, сорт використовують і в кошиках, і в вазонах.
Петунії ампельні
Розмову про найкращі види петуній корисно розпочати саме з ампельної групи. Пагони, що ростуть вниз, дозволяють сформувати найхитріші за конфігурацією фігури.
В основному ампельні сорти садять:
- у горщики
- ящики різної величини
- контейнери
Висока популярність сортової групи сурфіній. Їх цінують за:
- раннє цвітіння
- стійкість до несприятливих умов
- швидкість набору зеленої маси
- різноманітність кольорів
Привертає увагу сорт Table Yellow. Рослина дає квітки лимонного забарвлення, що незвичайно виглядають. Незначний розмір бутонів робить культуру компактною, сорт відмінно поєднується з іншими ампельними різновидами. Низькорослі типи петуній виростають у середньому від 0,25 до 0,3 м. Такі квіти придатні і для відкритого ґрунту, і для підвісного горщика. Проте треба розуміти, що такі рослини дуже погано переживають дефіцит світла.
Для самостійного вирощування ампельних петуній підходять найкраще гібриди F1. Вони відрізняються підвищеною витривалістю. Навіть якщо догляд буде недостатнім, розвиток відбуватиметься нормально.
Найбільшою популярністю серед усіх ампельних петуній користується «Експлорер». Він вирізняється розмаїттям кольорів, до того ж його гілки вкрай довгі – до 1,5 м.
Easy Wave Red – не простий ампельний сорт, це гібрид. Гілки рослини виростають до 0,8-1 м. При цвітінні формуються насичено-червоні суцвіття. У поєднанні з витонченим зеленим листям це виглядає чарівно.
Crazytunia moonstruck – це поки що порівняно рідкісний різновид петуній. Від інших ампельних типів вона відрізняється:
- раннім утворенням квітів
- досить високим зростанням
- щільністю при цвітінні
- невимогливістю до умов утримання
Сорт відмінно підійде і для кашпо, і для ящиків, що підвішуються. Розмноження проводиться лише шляхом живцювання. Насіннєві коробочки після дозрівання виявляються порожніми. Необхідність у прищипуванні та в обрізанні відсутня.
Популярність набирає зараз і Sweetunia suzie storm. Розробником сорту є одна із голландських компаній. Привабливі риси рослини – потужність цвітіння та ґрунтовне розгалуження. Кущ досягає середньої величини, але при цьому він трохи піднятий над кашпо. Петунія формує схожу на купол крону. Квіток дуже багато, і зберігаються вони аж до настання заморозків.
З інших різновидів слід подивитися на «Нуволарі». Строго кажучи, це не ампельний, а частково ампельний різновид. Пазухи листя, розташованого у центрі куща, можуть формувати квітконосні пагони. В результаті виключається оголення петунії (яке систематично осягає інші сорти). Розробники «Нуволарі» постаралися збільшити до максимуму її витривалість до сильної спеки. Необхідний габарит горщиків – від 15 до 17 см.
Каскадні
Ця категорія петуній оптимально підійде для лоджії чи балкону. Чудово виглядають у будь-якому місці густі кущі, якими розсипана маса квітів. Популярні сорти – «Черрі», «Рамблін» або «Роуз».
Петунія сорту «Найбільша» (підвид «Альба») належить до тетраплоїдів. Висота рослини варіюється від 35 до 40 см, діаметр квіток – до16 см. Незважаючи на потужність і більшу висоту, кущ гілкується слабо.
Крупноквіткові
З найбільш традиційних сортів заслуговує на увагу «Альдерман». Це однорічник, що витягується максимум до 30 см. З широкого щільного куща звисають пагони. Привабливою рисою Альдермана є великі синьо-фіолетові квітки. Вони зберігають свою привабливість 3 чи 4 місяці. Переважає групове висадження. Догляд за Альдерманом відносно простий. Розмножити петунію можна навіть насінням.
«Флорібунда» – це не сорт, а ціла група, що займає перехідні місця від багатоквіткових до великоквіткових різновидів петунії. До цього ж розряду потрапляє серія гібридів Sonya F1. Висота рослин досягає 25 см. Існує 11 гібридів, які можуть відрізнятися незвичайним і виразним забарвленням.
Сорт «Призм» теж не вимагає надто складного догляду у дорослому стані. Така рослина дає відмінні результати у будь-яких куточках світу – і скрізь користується популярністю.
Сорт «Софія F1» – гібридний тип, що дає витончені квіти. Кущі сильно гілкуються і довго цвітуть. На них утворюються світлі рожеві квіточки із соковитими жилками рожевого забарвлення. Культура любить тепло та світло, досить добре переносить посушливі періоди. «Софію» садять і групами, і великими масивами. Рано прищипнувши верхівку, можна збільшити пишність цвітіння.
Багатоквіткові
З багатоквіткової групи петуній популярністю користується «Глафіра». Сорт формує відносно скромний кущ. Його максимальна висота – 30 см. Діаметр квіток становитиме 4-6 см. Цвітіння не зупиняється весь сезон. Ще однією позитивною рисою і те, що «Глафіра» непогано переживає короткі посушливі моменти.
Сорт «Полум’я» названо так недаремно. Коли він цвіте, то здається, що кущ покритий застиглими язиками багаття. Рослина любить світло і може перенести коротку посуху. Цвітіння починається у червні і закінчується лише у вересні. Кущ досягає 30 см і виростає дуже щільним.
«Вишневий кристал» – однорічник висотою 30 см і діаметром квіток 7 см. Ця суміш петуній при цвітінні покривається бутонами настільки щільно, що розглянути інші частини важко. При цьому гарантується незвичайна гармонійність фарбування.
Дрібноквіткові
Такі рослини однорічники, стебла яких ростуть прямо. Висота трохи більше 25 см. Невеликі бутони воронко- чи дзвоникоподібні. Величина квіток коливається від 2 до 4 см.
«Рожева F1» відрізняється рясним гілкуванням. У рослин формуються гнучкі бічні пагони, що потужно розвиваються. Квіти радуватимуть аж до початку заморозків. Вони складаються з пелюсток простого типу. «Жовте каченя F1» дуже близьке до «Рожевої» (і за довжиною пагонів, і за зростанням, і за цвітінням). Сорт дає чудові декоративні результати у вазоні і у підвісному кошику.
Вегетативні
Серед вегетативних петуній перше місце заслужено посідає «Грозове небо», або Lightning Sky. Сорт вироблений німецькими селекціонерами. Характерна особливість рослини – біле забарвлення середини квіток, що поєднується з темним малиновим краєм. Обидва ці кольори розбавляються плямами, що привабливо виглядають. Що важливо, кожен екземпляр «Грозового неба» абсолютно неповторний.
Різновид «Бебі дол» – це дуже ошатний, рожевий, з розкиданими білими плямами та крапками вид петунії. Виглядає так, ніби на неї падають промені світломузики. Бутони пофарбовані в тон фуксії. Принципи посадки та вирощування ті самі, що й у інших сортів. При цьому виходить справді блискуча рослина.
Cascadias rim magenta виділяється швидким пожвавленням після пересадки. Всього за 10-14 днів петунія цього сорту утворює пухнасті кущі.
Характерні також:
- густота та щільність листя
- велика кількість кольорів
- вишнево-фіолетовий тон
- кулеподібність куща
Махрові
Серед цієї групи петуній перші позиції займає «Ангора F1». Вона дає порівняно компактні, але рясно квітучі кущі. Квітки формуються у червні.
«Валентина махрова» відрізняється ніжним лососьовим або простим червоним забарвленням бутонів. Ще в неї гофровані пелюстки.
«Бургунді F1» формує бордові, скромні за величиною кущі. А ось у «Блю Деньюб» махрові квіти пофарбовані в бузково-блакитний тон. «Дуо» відрізняється дрібними квітками. Її кущі покриваються густими гілками. Цвітіння триває з червня до серпня включно.
Тумбеліна добре розвивається тільки при більш активному догляді, ніж інші петунії. Доведеться частіше зрошувати землю і підгодовувати квітку. Не менш важливе гарне освітлення . Якщо все це гарантовано, буде отримано відмінний результат. Квітка дуже декоративна і стійка до атак шкідників.
Шкідники та хвороби петунії
Петунія невибаглива і рідко уражається шкідниками та хворобами при якісному догляді. Але будь-якому квітникареві слід знати, з якими проблемами він може зіткнутися при вирощуванні цієї рослини.
Бактеріальні та вірусні захворювання петунії:
- листові галли
- вірус огіркової мозаїки
- вірус тютюнової мозаїки
- Y та X віруси картоплі
- вірус аспермії томату
- вірус некрозу тютюну
Ці хвороби зустрічаються рідко, проте здатні стрімко поширюватися від рослини до рослини або передаватися через насіння. При ураженні петунії вірусами чи бактеріями змінюється зовнішній вигляд квітки. На листі виступають плями, змінюється їх форма та вигляд. Цвітіння рослини різко зменшується або припиняється, квіти стають дрібними та плямистими. Лікування полягає у негайному знищенні хворої рослини.
Грибкові захворювання петунії:
- «чорна ніжка»
- сіра гнилизна
- біла гнилизна
- мокра гнилизна
- бура плямистість
- фітофтороз
Якщо стебла рослини усипані чорними, сірими або білими плямами, в’януть і загнивають, то, швидше за все, вони уражені грибком. Причинами є підвищена вологість, висока температура, нестача світла або щільний посів. Підвищена кислотність ґрунту та перенасичення азотними добривами також негативно позначаються на здоров’ї рослин.
Щоб не допускати захворюваннь не варто використовувати землю з городу чи парника без попередньої обробки парою, не перевищувати дозування азотними добривами та регулярно видаляти уражені частини рослини.
Шкідники петунії:
- білокрилка
- трипси
- павутинні кліщі
- слимаки
До шкідників петунія вразлива, коли перебуває у розсадному стані. Ознаками хвороб служать в’янення та пожовтіння листя, присутність на стеблах та листі шкідників. Боротьба провадиться за допомогою різних хімічних препаратів (інсектицидів) та змивання шкідників з листя мильним розчином.