Стреліція

Стреліція (Strelitzia) – багаторічна вічнозелена трав’яниста рослина сімейства стрелітцієвих родом з Південної Африки. Виглядає як велика купка з прикореневого листя. Стреліція невибаглива до умов утримання та легко вирощується. Видаляйте своєчасно старі, сухі листочки, щоб рослина виглядала охайно.

У кімнатній культурі висота швидко ростучих кущів становить 100-120 см. У природі зустрічаються окремі рослини Strelitzia nicolai, висота яких може досягати 10 м. Листя темно-зелене, весловидне, жорстке, довжиною 30 – 45 см, на довгих, циліндричних живцях. Квіти ефектні, червоні або помаранчеві з фіолетовим, нагадують голови екзотичних птахів з пір’ям. Друга назва рослини – «Райський птах». Окремі квітки залишаються відкритими протягом тижня, проте вони змінюють одна одну і цвітіння може тривати кілька місяців. Аромату квітки не мають.

Після відцвітання кущі утворюють насіннєві коробочки з округлими горошинами – насінням. При дозріванні насіннєві коробочки сохнуть, стають коричневими та розтріскуються. З віком рослини можуть формувати невисоке несправжнє стебло, утворене щільно прилеглими черешками листя.

Стреліця: умови догляду

Окрім старого листя, прибирати також слід квітконоси з зів’ялими бутонами, обрізаючи їх якомога ближче до основи – така обрізка стимулюватиме рослину до появи нових квітконосів. Обрізання проводять лише гостро заточеним, стерильним інструментом – садовим ножем або секатором.

Не змінюйте умови утримання  рослин у цвіті – стреліція може припинити цвітіння.

Навесні та влітку квітку можна тримати на свіжому повітрі – на балконі чи лоджії або прямо на вулиці, в саду. Не варто залишати стреліцію в нових умовах протягом тривалого часу – привчіть квітку до змін поступово – виставляючи горщик на вулицю на 2 – 3 години вдень і поступово збільшуючи цей час. Рослина буде вдячна за таку турботу тільки якщо ви поставите її під укриттям від сильного вітру, опадів та прямих сонячних променів.

Час від часу листя стреліції варто протирати від пилу, що накопичився.

Восени можна не поспішати заносити квітку до будинку – у прохолодних умовах стреліція закладатиме квіткові бруньки. Заберіть кущики в приміщення тоді, коли вночі температура повітря опуститься до 10 і менше градусів.

Полив

Поливи повинні бути якісними, до повного промочування земляної грудки в період зростання – навесні та влітку. Верхній шар грунту повинен підсохнути  на кілька сантиметрів у глибину перед кожним поливом.

Восени поступово скорочуйте частоту поливів, а в зимові місяці ґрунтовно підсушуйте грунт принаймні на половину глибини, якщо рослина стоїть у прохолодній кімнаті. Хороше просушування субстрату може сприяти закладанню квіткових бруньок, але повністю висихати земляний ком не повинен. Загалом стреліція краще перенесе не велику посуху, аніж перелив.

Поливайте квітку добре відстояною водою кімнатної температури або трохи вище за неї.

Водопровідна вода повинна стояти у відкритій тарі протягом мінімум доби до поливу – у цей час з неї випарується зайвий хлор та осядуть на дно лійки солі кальцію. Також поливати рослини можна фільтрованою або питною бутильованою водою, а також талою або дощовою рідиною.

Освітлення та температура

Домашня стреліція любить добре освітлені місця з доступом прямих сонячних променів протягом 3-4 годин щодня, вранці і ввечері.

Навесні і влітку, в денний час, від прямого сонця краще рослину захистити за допомогою легкої фіранки або іншого притінення. Восени та взимку необхідно кущику надати максимально освітлене розташування.

Найбільш оптимальними для утримання квітки вважаються вікна, що виходять на схід чи захід. При вирощуванні з південного боку рослину ставлять углиб кімнати або закривають від сонця фіранкою. При північному розташуванні варто організувати грамотне підсвічування, за допомогою якого можна збільшити тривалість світлового дня до 12-14 годин. Як підсвічування можна застосовувати не тільки спеціально створені фітолампи, а й прості світлодіодні або люмінесцентні світильники.

Домашню квітку у вегетаційний період можна тримати при кімнатній температурі в межах 18-26 °С.

Якщо температура повітря в період спокою підніметься вище за 14 °С, то цвітіння може і не наступити.

Стреліція любить добові коливання температур – якщо вдень їй надати тепле місце з температурою близько 25 °С, то в нічні години допустиме зниження до 17 °С. У період спокою рослину розміщують у прохолодному приміщенні з температурою близько 10-13 °С – це необхідно для того, щоб наступного року стреліція зацвіла.

Період цвітіння

Цвісти рослина починає навесні або на початку літа. При грамотному догляді можливе настання повторного цвітіння восени. На кожному квітконосі стреліції знаходиться суцвіття, що складається з 10-15 квіток, а кожна доросла рослина може формувати за один сезон до 7 таких квітконосів.

Для настання цвітіння рослина потребує хорошого освітлення, регулярних поливів та підгодівель та дотримання прохолодного періоду спокою.

Якщо рослина отримує належний догляд, але не формує квітконосів, можна влаштувати для неї невеликий стрес. Протягом місяця навесні кущ тримають у прохолодному місці із температурою повітря 12-14 градусів з вкрай рідкісними поливами. Після такого похолодання варто відновити теплі умови утримання і очікувати появи бутонів.

Грунт

Поживний та добре дренований субстрат на основі торфу з додаванням листового перегною, дернової та садової землі та великого річкового піску для покращення дренажу. Для кращого відтоку вологи можна використовувати такі компоненти як перліт або вермікуліт.

Субстрат повинен легко пропускати не лише вологу, а й повітря, дозволяючи кореневій системі дихати. Рослина віддасть перевагу швидше кислому або нейтральному ґрунту.

Добрива

З весни до осені підгодовуйте стреліцію кожні 2 тижні водорозчинними добривами. У період спокою підживлення припиняють. Стреліція гідно оцінить як мінеральні добрива для квітучих рослин, так і органічні підживлення.  Як органіку застосовують перегній, коров’ячий або кінський гній. Вся органіка повинна бути добре перепрілою.

Добрива для квітки не повинні містити велику кількість азоту – цей елемент сприятиме швидкому зростанню листя, але це зашкодить цвітінню.

В осінні місяці частоту підживлення зводять до 1 разу на місяць і розводять розчин до половини дози, що рекомендується на упаковці. Взимку квітку перестають підгодовувати зовсім, а починають підживлення лише навесні, коли на кущиках з’являються молоді листочки.

Вносять мінеральні підживлення у вологий субстрат – попадання хімічного розчину на кореневу систему у сухому ґрунті сприятиме утворенню опіку.

Не слід підгодовувати нещодавно пересаджені рослини – потривожена і, можливо, пошкоджена коренева система здатна негативно відреагувати на застосування добрив. Якщо ви не впевнені в дозуванні то краще недогодувати стреліцію.

Обприскування

Стреліція непогано переносить сухе повітря житлових приміщень, проте виглядатиме більш пишною при збільшенні вологості в теплу пору року або з включенням в будинках центрального опалення.

Обприскування можна проводити вранці водою кімнатної температури.  При проведенні обприскувань варто стежити, щоб волога не потрапляла на квітки рослини.

Для збільшення вологості повітря можна застосовувати кімнатний зволожувач або піддон з вологою галькою. Добре підвищує вологість і досить тісне розміщення квітів у невеликому просторі. В осінньо-зимовий час, особливо при прохолодному утриманні вологість повітря підвищувати не слід.

При вирощуванні в досить вологій атмосфері не варто забувати також і про рух повітря. В умовах застою волога не випаровуватиметься з листя і це може сприяти загниванню рослин.

Пересадка стреліції

Пересаджувати молоду стреліцію слід щорічно, навесні, до настання цвітіння. Її коренева система швидко розвивається та займає все більше простору. Про необхідність чергової пересадки будуть говорити кінчики коренів, що з’явилися в дренажних отворах горщику.

Вибір горщика

Щоразу при пересадці таких рослин збільшуйте розмір горщика на 2-4 см у діаметрі . Для утримання великих дорослих рослин підійдуть горщики діаметром близько 25-30 см. За формою горщики мають бути досить високими, оскільки корова система стреліції залягає досить глибоко.

Стреліція віддає перевагу тісним горщикам – при висадженні в занадто велику діжку рослина може згнити, так як велика кількість ґрунту сприятиме затримці вологи після поливу. Не варто чекати цвітіння від таких рослин – воно не настане до розростання кореневої системи.

Коли проводити пересадку

Дорослі кущі потребуватимуть пересаджують кожні 2-3 роки – для зміни субстрату на свіжу земельну суміш. У великих кадкових стреліцій просто міняйте верхній шар ґрунту товщиною 5-7 см на свіжий щорічно.

Не слід пересаджувати квітучі екземпляри – дочекайтеся повного відцвітання.

Пересадити слід нещодавно придбані рослини – найчастіше для їх утримання застосовується найдешевша та найбідніша поживними речовинами земельна суміш, а нестача харчування компенсується застосуванням добрив. Дайте таким кущикам 1 – 2 тижні для адаптації до нових умов утримання та переваліть їх у новий контейнер.

Як пересадити

Виймати стреліцію зі старого горщика буває досить складно – земляна грудка може бути повністю обплетена корінням квітки. Такі екземпляри перед вийманням замочують на кілька годин у теплій воді або просто розрізають горщик ножем.

Перед пересадкою на дні горщика повинні бути виконані досить великі дренажні отвори. На дно горщика викладають дренажний шар у вигляді керамзиту, битої цегли, річкової гальки. Висота дренажного шару може сягати 5 – 7 см.

Варто дотримуватись під час проведення пересадки обережність – коренева система квітки досить крихка і окремі коріння легко обламуються від механічного впливу. При пересадці можна оточити кореневу шийку рослини шаром великого піску або дрібного гравію, що сприятиме кращому відтоку вологи.

Якщо рослина не має зовнішніх ознак будь-яких захворювань, то можна просто її перевалити в новий горщик разом зі старою грудкою землі  і заповнити вільний простір між стінками горщика і кореневою грудкою за допомогою свіжого ґрунту.

Перевалені рослини легше приживаються на новому місці і швидше зростають.

Якщо стреліція має ознаки гнилі, то варто провести пересадку з повною заміною субстрату . Кореневу систему при цьому ретельно обтрушують від старого ґрунту та оглядають. При необхідності прибирають гострим стерильним секатором усі хворі та гнилі коріння, обрізаючи їх до здорових тканин. Ранки, що з’явилися в результаті такої обрізки, посипають порошком товченого деревного вугілля. Висаджування квітів проводять тільки у свіжу, простерилізовану земельну суміш, тому що в старому ґрунті могли залишитися збудники хвороби.

Після пересадки та перевалки поливи обмежують на 5-7 днів, а замість них надають рослинам високу вологість повітря. Занадто ранні поливи можуть сприяти розвитку гнилі, так як вода контактуватиме з незарубцьованими ранками в кореневій системі. З тієї ж причини варто відкласти підживлення на 3-4 тижні після пересадки.

Розмноження та вирощування

Поділом куща

Найчастіше розмножують стреліцію розподілом куща при пересадці. Кожна частинка повинна мати добре розвинену кореневу систему та 10-20 листків.

Дорослі рослини виймають з горщиків, обтрушують від старого субстрату і ділять руками, при необхідності розрізаючи місця, що зрослися, за допомогою стерильного ножа. Поранену поверхню після поділу, обробляють товченим вугіллям деревним . Кореневу систему розділених частин підсушують протягом 30-60 хвилин на відкритому повітрі в теплому приміщенні.

Розсаджують поділені кущі по різних ємностях, створюючи підвищену вологість повітря та надаючи їм помірні поливи. Перший полив після розподілу проводять через 6 – 8 днів – раннє зволоження може призвести до розвитку гнилі. Про те, що розділені рослини успішно прижилися в нових горщиках, можна буде судити за появою нового молодого листя. Перше цвітіння настане через 2 – 3 роки.

Розмноження насінням

Насіннєве розмноження вимагатиме більше часу – вперше стреліція, отримана з насіння, зацвіте у віці 4 – 6 років. Посадковий матеріал має досить нетривалий термін зберігання – вже через 4-6 місяців після збирання насіння з рослин схожість посадкового матеріалу починає погіршуватись.

Підготовка матеріалу

Для формування власного насіння квітки стреліції необхідно запилити вручну за допомогою сухого і чистого пензлика – тільки в цьому випадку утворюються плоди з насінням. Від рослини відокремлюють тільки плоди, що повністю визріли – такі насіннєві коробочки стають сухими, коричневими і легко тріскаються.

Попередньо насіння замочують у теплій воді з температурою 35 – 40 °С  на добу або скарифікують – дряпають поверхню насіння надфілем або наждачним папером, руйнуючи верхній жорсткий шар. Після замочування насіння очищають від м’якої помаранчевої частини. У воду для замочування можна додати такі препарати, як циркон або епін. Посів насіння проводять навесні.

Процедура посіву поетапно

1. Для посіву готують невеликі горщики або одноразові стаканчики. На денці стаканчиків повинні бути дренажні отвори.
2. Першим шаром кладуть на дно горщиків керамзит або товчену цеглу – ці матеріали забезпечать відтік зайвої вологи.
3. Наповнюють горщики пухким ґрунтом на основі торфу та річкового піску.
4. Поверхню субстрату зволожують з пульверизатора водою кімнатної температури або трохи вище за неї.
5. Насіння розташовується по 2 штуки на поверхні ґрунту і прикривають зверху шаром землі товщиною близько 1 см, а потім знову зволожують.
6. Сіянці тримають у теплому місці з температурою +24 – 26 градусів, у притіненні від прямих сонячних променів.
7. Зверху для створення парникового ефекту сіянці закривають прозорою поліетиленовою плівкою або склом.

Догляд після посіву

Щодня сіянці провітрюють і витирають із ковпака конденсат. Знімають укриття як тільки з’являться перші паростки. Ґрунт у стаканчиках підтримують рівномірно вологим за допомогою розпилювача, обприскуючи його водою кімнатної температури.

Появи перших паростків можна очікувати протягом 8-10 тижнів – через деякий час у кожній склянці можна залишити по одній, найсильнішій рослині. Найчастіше проростання буде нерівномірним і появи останніх рослин можна очікувати навіть через 6 місяців після посіву. По мірі зростання рослини висаджують у більш об’ємні горщики.

Підживлення слабким розчином мінеральних добрив з високим вмістом азоту сприятиме рясному нарощуванню зеленої маси. Такі підживлення проводять через 7-10 днів після кожної пересадки .

Іноді дорослі рослини формують бічні відростки. Їх відокремлюють від материнської рослини тоді, коли вони вже сформувалася власна коренева система і відсаджують в окремі горщики невеликого розміру. Тримають відокремлені рослини при температурі вище 22 °C в умовах досить високої вологості повітря. Про те, що відросток успішно вкоренився, можна буде судити за появою молодих листочків.

Різновиди стреліції з фото

Розглянемо види рослини, які можна вирощувати саме в кімнатному середовищі.

Cтреліція Королівська або регіна (Strelitzia Reginae)

Багаторічна, вічнозелена, трав’яниста рослина, яка може досягати 180 см заввишки. Відмінною особливістю виду є те, що період цвітіння може наступати кілька разів протягом сезону, якщо ця стреліція отримує грамотний догляд. Вперше стреліція цвіте у віці 3 років. У період цвітіння рослини формують яскраві квіти помаранчевого, фіолетового, червоного, блакитного забарвлення, розташовані на безлистих квітконосах. Квітконоси жорсткі настільки, що витримують вагу невеликих птахів – колібрі, які й запилюють рослини. Період цвітіння дуже тривалий. Листя темно-зелене, велике, нагадує банан і досягає 120 см в довжину. Квіти можуть зберігати привабливий зовнішній вигляд протягом двох тижнів у зрізанні.

Стреліція Миколая або біла (Strelitzia Nicolai)

Багаторічні вічнозелені рослини з прямостоячим, весловидним листям на довгих черешках. Листя зелене, глянцеве, також нагадує банан. З віком рослини формують стебла. Квітки з білими пелюстками та темно синіми, бордовими, або фіолетовими приквітками. Для вирощування в кімнатних умовах ця рослина навряд чи підходить, тому що в природному середовищі вона досягає 6 – 9 м у висоту.

Хвороби та шкідники

• Цвітіння не настане при недостатньому освітленні.
• Бутони не формуються до тих пір, поки стреліція не освоїть весь вільний простір горщика своїм корінням – саджайте кущі в відносно тісні ємності.
• Рослина не цвіте за нестачі освітлення або поживних речовин, а також за відсутності прохолодного періоду спокою.
• При зміні умов утримання в період цвітіння рослини можуть скинути бутони.
• При застої води біля коренів або листової розетки можлива поява гнилі, при цьому на листових пластинках з’являються темні плями. До гнилі приводять недостатній дренаж і рясні поливи, особливо в холодну пору року.
• Тривала дія прямих сонячних променів на листові пластинки веде до появи сонячних опіків.
• Занадто низька температура вмісту призводить до поникнення листових пластин – вони втрачають тургор.
• Уповільнення зростання можливе при прохолодному вмісті в період спокою, і в цьому випадку це нормально, але також з’являються внаслідок нестачі поживних речовин.
• Підживлення азотними добривами дорослих рослин призводять до рясного нарощування зеленої маси , яке відбувається на шкоду цвітінню.

Борошнистий червець

При ураженні поверхня листя і пагонів покривається пухнастим ватообразним білим нальотом. Рослини відстають у розвитку.

Народні засоби боротьби: обприскування мильно-спиртовим розчином. Борошнистий червець обробляють настойкою тютюну, часнику, бульб цикламена, спиртовою, аптечної календули. Хімічні засоби: розчин зеленого мила, Актеллік, Фітоверм.

Павутинний кліщ

При ураженні павутинним кліщем з’являється малопомітне павутиння на листі, пожовтіння та опадання листя, при широкому ураженні. Поверхня листових пластин стає мертвою та покривається невеликими тріщинками. Розвиток рослин сповільнюється.

Народні методи: рослини можна промити під душем та залишити у ванній кімнаті у вологій атмосфері на півгодини. Опромінювати ультрафіолетовою лампою щотижня протягом 2 хвилин. Або хімічні препарати на основі піретруму, сірчані порошки, Фітоверм, Актеллік.

Попелиця

Листові пластинки згортаються та деформуються, на них з’являються клейкі крапельки, ніжні бутони та молоді листочки чахнуть. На верхівках пагонів, бутонах чи нижній стороні листових пластин можна побачити ряди комах. Квітки уражені попелицею також можуть стати деформованими.

Народні способи вирішення проблеми: настій кропиви, відвар листя ревеню, полину, мильний розчин, настій тютюну та кульбаби, цибулі, чорнобривців, деревію, пижми, пудрування древесною золою. Хімічні препарати: сірчані порошки, обробка зеленим калійним милом зеленої маси без попадання в ґрунт, Децис, Актеллік, Фітоверм.

Щитівка

Клейкі крапельки на листі, невеликі жовті плями на поверхні листових пластин. При великому поширенні щитівки сприяють висиханню та опаданню листя. Квіти уповільнюють свій розвиток.

Народні методи боротьби: обприскування мильно-спиртовим розчином. Личинки щитівки не люблять настою часнику, також використовують засоби на основі піретруму. Хімічні препарати: Фітоверм, Актеллік, Фуфанон.