Агава

Агава (Agave) – сукулентна рослина родини Агавові. Квітка зустрічається як на американському континенті, так і в Середземномор’ї та Індії. Численні види рослини різняться розмірами, існують мініатюрні, висотою до 30 см та двометрові гіганти. Догляд за агавою не займатиме багато часу, рослина потребує регулярних, нерясних поливів та пересадки по мірі росту.

Сукулент відрізняється середніми темпами зростання, але цвісти може лише за природних умов. При цьому належить до невибагливих багаторічників і тому дуже часто зустрічається в домашньому квітникарстві. М’ясисте листя, зібране в розетку. На краях або вершині листа при цьому розташовуються колючки. Стебло рослини в більшості випадків майже непомітне.

Опис агави

Агава відноситься до багаторічних, безстеблових, розеточних рослин, і вважається найближчим родичем алое, кактусів і хавортій. Сама назва дано на честь доньки міфічного грецького царя, що в перекладі означає славна, благородна, чудова, гідна подиву. У народі рослину охрестили столітником, думаючи, що цвітіння відбувається раз на 100 років. Є деякі сорти агави, які дійсно цвітуть так рідко, але є й такі, що дарують квіти на п’ятнадцятий рік життя в природних умовах, вдома цей термін збільшується вдвічі.

Квітуча агава – дивовижне видовище. Квітка деяких видів піднімається до неба майже на десятиметрову висоту і нагадує жовту волотку. Жаль, що після цвітіння, агава гине. Деякі види замість квітів дають на суцвітті нащадки з корінням, здатні потім самостійно вкоренитися. Рослину використовують для озеленення приміщень, зимових садів, також для окраси парків, клумб.

Особливості агави

Агава – не тільки красива, але і корисна домашня квітка. Вона здатна виділяти фітонциди, що дезінфікують повітря та видаляють із нього частину шкідливої ​​мікрофлори. Здатність до очищення домашньої атмосфери у цієї рослини настільки велика, що повітря в квартирі стає майже таким чистим, як у лісі. При цьому посадки агави також здатні відлякувати шкідливих комах.

Частини рослини використовують і для виробництва. З листя отримують щільні волокна, придатні до створення мотузок і мереж. Відходи йдуть на виготовлення тонкого паперу. Надземні частини агави вважаються їстівними. Так із соку рослини отримують сироп, оцет, а також деякі алкогольні напої, зокрема текілу.

Догляд за агавою в домашніх умовах

Незважаючи на загальну невибагливість, краса листя агави багато в чому залежить від дотримання необхідних для неї умов догляду.

Посадка (посів)

Для кімнатного вирощування підходять не всі різновиди квітки. Зазвичай перевага надається найменшим. Найчастіше у квартирах можна зустріти три сорти агави:

• Дрібноквіткова (розетка до 25 см)
• Нитконосна (листя довжиною до 30 см)
• Королеви Вікторії (розетка до 40 см)

Якщо агаву вирощують з насіння, до посіву рекомендують приступати навесні. Оптимальним періодом вважається лютий чи березень. Насіння заглиблюють на 0,5-1 см, ємність накривають склом і тримають у теплому місці, періодично провітрюючи. При температурі близько 23 градуси перші паростки можуть з’явитися протягом тижня. За кілька місяців у них вже може сформуватися розетка, а розмір стебла під землею досягне 1,5 см. Поки рослинам не виповниться півроку, їх тримають на розсіяному світлі. Потім їх поступово починають виставляти на яскраве сонце вдень та ввечері.

Однорічні сіянці можуть перебувати на сонці вже повний день.

При розміщенні в горщику коренева шийка агави повинна знаходитись над рівнем ґрунту. Заглиблювати її не можна – квітка може почати гнити. Землю навколо рослини при цьому не ущільнюють, щоб до коріння надходило більше кисню. У профілактичних цілях можна посипати область навколо шийки піском або оточити камінчиками для додаткової фіксації.

Освітлення

Для агави необхідно переважно дуже яскраве освітлення, тому її радять тримати на вікнах південної чи південно-східної сторін. Маленькі рослини при цьому намагаються трохи притіняти: прямі промені можуть залишити на листі опіки.

Після утримання у тіні будь-яку агаву слід привчати до світла поступово.

Щоб у зимовий період квітка не тягнулася до світла і не витягувалася в довжину, втрачаючи декоративність листя, її ставлять на освітлене місце або використовують додатково штучне освітлення.

Температура

У літній період квітку рекомендують утримувати при температурі від 20 до 29 градусів. У теплу погоду рослину можна переносити на повітря або навіть висаджувати в палісадник.

Спека для квітки не страшна, але якщо немає можливості перенести агаву на вулицю, кімнату з нею рекомендують частіше провітрювати.

У зимовий період агава відпочиває і може перебувати у прохолоді. У цей час рослину найкраще утримувати при температурі близько +10 градусів, деякі види добре ростуть і в трохи прохолодніших приміщеннях і навіть можуть переносити невеликі заморозки.

Як часто поливати агаву

Навесні та влітку домашню агаву поливають регулярно, але не дуже рясно. Для зростаючого екземпляра буде достатньо 2-3 рази на тиждень. Взимку, особливо у прохолодні дні, полив скорочують до мінімуму. При зволоженні грунту потрібно намагатися, щоб краплі не потрапляли на листя — застоюючись там, вода може призвести до розвитку захворювань.

Поливати квітку можна тільки водою кімнатної температури, що добре відстоялась. Після кожного разу необхідно чекати невеликого просихання ґрунту.

Вологість повітря

Кімнатна агава спокійно переносить сухе повітря (близько 40%) і спеціального обприскування не потребує. Якщо рослина вирощується у відкритому грунті, її слід розміщувати на ділянці, захищеній від сильних злив.

Листя домашньої агави можна періодично очищати від пилу, що уповільнює процес фотосинтезу.

Правильний вибір горщика

Агаву найпростіше вирощувати у звичайних горщиках, чий діаметр дорівнює приблизно їх висоті. Для окремих видів підходять широкі та невисокі ємності. Коренева система квітки найактивніше росте в перші роки життя, тому для молодих рослин горщики доведеться підбирати «із запасом». Доросла агава майже не змінює розміру кореневої системи, у разі пересадки для неї можна використовувати горщик такого ж літражу.

Грунт

Агава невибаглива до грунту, в природному середовищі вона росте на піщаній та кам’янистій землі. Для її вирощування підійде універсальний грунт для кактусів, пальм чи юкки. У разі самостійного приготування можна взяти 3 частини дерново-глинистої землі і по одній частині крупнозернистого піску та вапна. До отриманої суміші іноді додають деревне вугілля, або ґрунт став більш родючим і додатково дезінфікувався.

Використання дренажу є обов’язковим, його шар повинен бути не менше 2-3 см.

Іноді у верхню частину готової грунтосуміші додають цегляну крихту,  щоб поліпшити якість субстрату.

Підживлення

Підгодовувати кімнатну агаву можна лише під час її зростання. Добрива можна вносити до 2-х разів на місяць. При цьому важливо підбирати склади без надлишку азоту: він погано позначається на здоров’ї рослини, листя може занадто розростися і квітка занедужає. Можна використовувати спеціалізовані суміші для сукулентів і кактусів.

Взимку рослину не підгодовують.

Пересадка

Пересаджують агаву зі зростанням її кореневої системи, якщо рослина перестала поміщатися у старому горщику. Зазвичай цю процедуру проводять раз на 2 чи 3 роки. Для маленьких екземплярів молодше 4-х років це доведеться робити частіше, раз на рік переміщуючи їх у більший горщик. Рослини, отримані з насіння, спочатку розміщують у горщиках діаметром до 6 см, через рік переміщуючи у 8-сантиметрові.

Здійснювати пересадку найкраще навесні. Після завершення процедури квітка якийсь час має провести в півтіні.

Цвітіння

У домашніх умовах помилуватися квітками агави вдається дуже рідко. У період цвітіння рослина утворює суцвіття-метелички з великою кількістю дрібних лійчастих квіточок. Вони забарвлені у жовтий або червонуватий колір. Через їх поступове розкриття період цвітіння може тривати кілька місяців.

У природному середовищі агава цвіте не раніше, ніж на 10-й або навіть 15-й рік існування. У кімнатних умовах цвісти можуть лише екземпляри не молодші 20 років. Квітка, що відцвітає, утворює плоди — складені в грона коробочки з темним насінням, а потім гине, залишаючи після себе безліч прикореневих відростків.

Період спокою

Рослина відпочиває восени та взимку. У цей час агаву можна утримувати у прохолодному приміщенні, де тримається невисока плюсова температура. У цей час агаву можна не поливати. Виняток становлять випадки, коли в кімнаті дуже тепло і земля в горщику дуже швидко пересихає.

Способи розмноження агави

У природі агави, як правило, розмножуються насінням. Цей процес вважається тривалим, але деякі види (наприклад, агава королеви Вікторії) можуть розмножуватися тільки так. В домашніх умовах же, розмножити агаву можна двома способами: нащадками та живцюванням.

За допомогою діток

Рослина може утворювати маленькі рослинки біля основи стовбура. Для розмноження їх відокремлюють за допомогою гострого інструменту. Місце зрізу слід обробити вугільним порошком.

Підготовлені екземпляри висаджують у ємність із вологим піском чи іншим легким ґрунтом. Укриття такі посадки не потребують. Через кілька днів саджанці можна трохи полити. Поки дітки не вкоренилися, цей процес здійснюють рідко і дуже акуратно, намагаючись не розмити грунт.

Живцювання

Зазвичай ним займаються під час пересадки рослини. Живці нарізають від кореневища, намагаючись, щоб на кожному була як мінімум одна брунька. Кілька годин їх підсушують, а потім додатково посипають деревним вугіллям. Розміщують в горщику з піском, періодично їх необхідно поливати теплою відстояною водою. У перший рік життя на такому саджанці утворюється до 6 листків, до третього року їхня кількість зростає до 12.

Основні види кімнатної агави

Агава нитконосна (Agave filifera)

Найпоширеніший вид, примітний наявністю волосків на кромці листя. Вони складають щільну кулясту розетку. Кожен листок має довгасту форму і загострений вверх. Довжина листя сягає 20 сантиметрів. Вид може формувати численних нащадків зі своїми корінцями, яких зручно використовувати для розмноження. У зимовий час рослина може утримуватись при температурі від +4 градусів.

Агава королеви Вікторії (Agave victoriae-reginae)

Створює невелику кулясту розетку із щільного жорсткого листя до 12 см завдовжки. З верхнього боку зелене листя покрите яскравими білими розводами. На вершині кожного листа розташована колючка. Молоді рослини цього виду слід берегти від прямого сонця. При цьому дорослі спокійно ростуть на яскравому світлі, а взимку здатні переносити морози до -7 градусів.

Агава відтягнута (Agave attenuata)

Великий багаторічник, що має стебло, розміром доходить до 1,5 м. Листя тонке, що в довжину досягає 70 см і пофарбоване в сіро-зелений колір. Краї листкових пластин гладкі, шипи на них відсутні. У період цвітіння на рослині утворюється великий квітконос із дрібними квітками світло-жовтого забарвлення.

Агава американська (Agave americana)

Неквітучий вид, в природних умовах, здатний досягати триметрової висоти. Декоративні різновиди, придатні для кімнатного вирощування, більш компактні. Вигляд примітний великим смугастим листям із зазубринами на краях.

Популярні сорти:

• Mediopicta зі світло-жовтими смугами вздовж листа
• Mediopicta Alba – з білою смугою

Агава п’яниць (Agave potatorum)

Невелика рослина з лопатоподібним листям. По краях листових пластинок розташовані зубчики та шипи, що мають різне забарвлення (як правило, червоне). Відрізняється повільними темпами зростання. Назва виду вказує, що ця агава використовується для приготування алкогольних напоїв, зокрема мескалю.

Захворювання та шкідники

Рослина може уражатися шкідниками або хворіти. Про причини зазвичай можна дізнатись за зовнішнім виглядом агави:

• Пожовтіння листя може бути пов’язане з нестачею мікроелементів, а також зі слабким освітленням, малим поливом або надто спекотною погодою, особливо у нічний час.
• Якщо листя жовтіє по краях, причиною може бути пересушування ґрунту або надлишок кальцію.
• Повне пожовтіння надземної частини рослини може свідчити як про низку проблем (пересушування або перелив, надмірно щільний і непридатний для рослини грунт), так і про підготовку до зимового періоду спокою.
• В’янення листя або його різке скидання – нестача вологи або неправильна температура повітря, особливо в зимовий час.
• Якщо агава вкрилась павутиною, винуватцем є павутинний кліщ. Крім нього рослині можуть шкодити щитівки. Від маленьких паразитів можна позбутися за допомогою народних засобів, кілька днів протираючи листя квітки мильним або спиртовим розчином. Сильно уражені ділянки краще обробити інсектицидом.